Етносоціальні процеси та національні відносини

Тема : Етносоціологія

План

1. Предмет і функції етносоціології.

2. Поняття етносів та націй.

3. Етносоціальні процеси та національні відносини.

4. Сучасні етносоціальні процеси в Україні. Захист прав національностей в Україні.

(Самост. вивч.: В.Г.Городяненко, Соціологія. ст. 340-354)

Предмет і функції етносоціології.

Етносоціологія(етнос – народ, соціологія – вчення про суспільство) - вчення про суспільство та місце в ньому народів. Виникла етносоціологія на межі етнографії і соціології, сформувалась у Німеччині у 20-30-х рр. ХХ ст., у Радянському Союзі в 60-х роках.

Етносоціологія - це спеціальна соціологічна теорія (теорія середнього рівня), яка вивчаєзакономірності формування, розвитку і функціонування етносів як великих соціальних груп;

- це теорія середнього рівня, яка вивчає основні тенденції утворення і розвитку етнічних спільностей та їх взаємовідносини між собою.

Етносоціологія вивчає :

- походження і розвиток етнічних спільностей;

- вплив етнічних спільнот на різноманітні соціальні процеси, їхню роль у суспільному житті;

- динаміку змін у культурі, мові, побуті різних етносів;

- соціальні зв’язки та відносини між етносами.

Функції етносоціології:

- визначення і усвідомлення ролі етнічних спільнот у суспільному житті;

- сприяння розвитку національної свідомості та національної культури;

- сприяння розвитку почуттів патріотизму та національної гідності;

- налагодження механізмів міжетнічних відносин та ін.

Поняття етносів та націй.

Базовою категорією етносоціології є поняття етнос.

Розповсюдженим визначенням етносу є таке:

Етнос – історично стійка сукупність людей, які мають спільні особливості мови,психіки,культури, побуту, спільну територію і усвідомлюють свою відмінність від інших етноутворень, тобто мають етнічну самосвідомість.

Російський вчений Ю.Бромлей дав таке визначення етносу:

Етнос – це стійка сукупність людей, що формується на певній території і зберігає особливості свого побуту, культури, мовні та психологічні особливості.

Етноси відмінні між собою не стільки біологічно, скільки культурою, мовою, системами ідентичностей і т.д.

Історично етнічні стадії розвивались в такій послідовності:

Плем’я – народність – нація.

На момент формування етносу основними факторами впливу є територія і мова, які пізніше стають ознаками етносу.

Етноси бувають:

- природні – утворені в процесі тривалого історичного розвитку (рід, плем’я, народність, нація)

- штучні - сконструйовані колоніальні поселення, висилка за межі держави з якихось політичних причин.

Народність - це мовна, територіальна та культурна сукупність людей, яка склалася історично та передує нації. Народності починають формуватися одночасно з консолідацією союзів племен. Згодом формується територіальна, культурна спільність з відповідною самоназвою, але народності не ототожнюються з державами, що починають формуватися, ні територіально, ні мовно.

Нація– це політично – державно організований народ, який відзначається рівнем національної свідомості;

Нація - це особлива історична сукупність людей, що характеризується спільністю походження, мови, території, економічного становища, психічного стану та культури, що виявляються в єдиній етнічній свідомості та самосвідомості. Важливою ознакою нації є внутрішній державний устрій та чіткі державні кордони, у межах яких завершується їх формування.

Дві концепції походження нації:

а) прімордіалісти (первісні) – вважають що нації існують споконвіку.

б) модерністи вважають що нації почалися формуватися у ХVII ст. після французької буржуазної революції.

Етносоціальні процеси та національні відносини

Етносоціальні процеси –це зміни у складі і способіжиттяпевного етносу, а також навколо нього, які зумовлюють суттєві зрушення в його побуті, розвитку, функціонуванні.

Розрізняють:

- етноеволюційні процеси (розвиток) - які зумовлені соціально-економічними, політико-культурними, природно-географічними, геополітичними чинниками;

- етнотрансформаційні процеси (перетворення) - утворення, діаспор.

Основними процесами є :

1. Консолідація(лат. consolidatio – зміцнення, об’єднання) -об'єднання кількох етносів в один:

а) зовнішня – об’єднання кількох схожих за мовою і культурою етносів в один новий (формування населення Київської Русі);

б) внутрішня – стирання відмінностей всередині етносу (мовні, культурні, побутові). Внутрішню переживає український етнос.

2. Асиміляція(лат.assimilation – уподібнення) – це процес поглинання одного етносу іншим, стирання етнічних особливостей одного етносу і освоєння ним мови, культури, звичаїв іншого етносу (мовна асиміляція, змішані шлюби).

3. Інтеграція(лат.integration – поповнення, відновлення) – це процес об’єднання різних за мовою і культурою етносів в одне міжетнічне утворення (Це не етнос. У цього утворення з’являються спільні риси). Це орієнтація на збереження етнокультурної спадщини одночасно зі встановленням широких контактів з представниками іншої культури, де кожна окрема ланка зберігає свою особливість і самобутність.

4. Сегрегація (лат. segregation - відокремлення) – спроби збереження власної етнокультурної спадщини за рахунок різкого звуження контактів з представниками інших національних утворень. Є вираженням ізоляційної політики.

Національні відносини – це відносини між етносами всередині держави.

Національна політика – це система державних заходів, направлених на розвиток етносів та запобігання національних конфліктів.

При здійсненні національної політики враховується:

- право на етнічну самоідентифікацію;

- право народу на самовизначення;

- право на національно-територіальну автономію (мають власну територію);

- право на культурно-національну автономію (розсіяні на території інших етносів).

- захист від переслідування за етнічною ознакою (обмеження прав).

Історично відома операція “Вісла” – 1947 рік – це переселення українців, що проживали на польській території, на їх етнічну Батьківщину - Україну і, навпаки, переселення поляків, що проживали на території України, в Польщу.

Наши рекомендации