Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з соціології здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни «Соціологія», засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК ‒ перевірити розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістового модулю, здатність осмислити зміст окремих тем чи розділу, уміння застосовувати отримані соціологічні знання при вирішенні професійних завдань.

Одним із об’єктів ПМК знань студентів з соціології є систематичність та активність роботи на семінарських заняттях.

Критеріями оцінювання є активність та рівень знань при обговоренні питань семінарських занять, відвідування відповідних форм навчального процесу (від 0 до 5 балів).

Оцінка рівня знань при проведенні семінарського заняття

5 балів	Студент має систематичні та глибокі знання навчального матеріалу, вміє без помилок виконувати проблемно-пошукові завдання, які передбачені програмою дисципліни; засвоїв основну й ознайомився з додатковою літературою; викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення й висновки, наводить практичні приклади у контексті тематичного теоретичного матеріалу
4 бали	Студент повністю засвоїв навчальний матеріал, знає основну літературу. Вміє виконувати завдання, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення й висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускає незначні помилки у формулюванні термінів, категорій
3 бали	Студент засвоїв навчальний матеріал не у повному обсязі, дає неповну відповідь на поставлені теоретичні питання, допускає грубі помилки при розв’язуванні практичних завдань
2 бали і менше	Студент не засвоїв навчального матеріалу, дає неправильні відповіді на поставлені теоретичні питання, не вміє навести прикладів із життя

Змістовий модуль 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ТА ЕМПІРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ

Семінарське заняття № 1

Тема. ВИНИКНЕННЯ ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Мета: з’ясувати теоретико-методологічні передумови й об’єктивну необхідність виникнення науки соціології, показати місце та роль О. Конта у становленні соціології як науки, охарактеризувати основні напрямки соціологічної науки на початку та в її розвитку, з’ясувати значення класичної соціології у розвитку соціологічного значення, розкрити сутність сучасних соціологічних теорій, дати аналіз соціологічних поглядів початку зародження соціології в Україні.

Ключові поняття: позитивізм, соціальна статика, соціальна динаміка, органіцизм, «розуміюча соціологія», структурний функціоналізм, теорія соціального конфлікту, символічний інтеракціонізм, теорія соціального обміну, феноменологічна соціологія, психоаналітичні теорії.

План заняття

1. Огюст Конт – основоположник соціологічної науки. Розвиток соціологічної науки в ХІХ ст.: основні напрями і школи.

2. Класична соціологія кінця ХІХ – початку ХХ ст.

3. Характеристика основних сучасних соціологічних теорій.

4. Особливості розвитку соціологічної науки в Україні.

Методичні рекомендації

Вивчення першого питання радимо розпочати з осмислення тих умов, які склалися в суспільстві на початку ХХ ст., що спричинили широке розгортання різноманітних соціальних досліджень і зумовили появу нових методологічних та світоглядних уявлень про суспільство.

Необхідно зосередити увагу на проблемі місця й ролі О. Конта у розробці основних ідей і завдань соціології як науки про суспільство. Він не лише вводить новий термін «соціологія» у науковий вжиток, а й розробляє досить повну систему соціологічного знання, окреслює предмет, структуру, визначає пізнавальні засоби та можливості нової науки. При розгляді цього питання варто звернути увагу на систему соціології, де він виділяє два розділи – соціальну статику, предметом якої є природні умови існування соціальної системи, і соціальну динаміку, яка відіграє в системі О. Конта роль теорії суспільного прогресу, в основу якої покладено принцип інтелектуального розвитку людства та відображено у «великому основному законі трьох стадій». Необхідно підкреслити значення соціологічної системи О. Конта для розвитку соціологічного знання.

Також потрібно глибоко й критично проаналізувати два основні напрямки розвитку соціології у ХІХ ст. – натуралізм та психологізм. Аналізуючи натуралістичний напрямок (соціологічний позитивізм), зверніть увагу на такі його школи: органістичну (Г. Спенсер), соціал-дарвінську (У. Беджгот, Л. Гумплович), расово-антропологічну (Ж. А. де Гобіно, Х. С. Чемберлен), географічну (Г. Т. Бокль, Л. І. Мєчніков). При цьому вкажіть, що є спільного для цих шкіл натуралістичного напряму.

При висвітлені психологічного напряму (соціологічного психологізму) дайте характеристику концепції групової поведінки, зокрема, «психології народів» (В. Вундт), «психології натовпу» (Г. Лебон), «психології наслідування» (Г. Тард) та інстиктивізму (У. Мак-Дугалл), і покажіть, яке значення мав соціологічний психологізм на подальший розвиток соціології.

При розгляді другого питання розкрийте обмеженість натуралістичних та психологічних тлумачень суспільного життя. Виникають і посилюються переконання, що суспільство має свою специфіку, що соціальні структури й відносини не є чимось зовнішнім стосовно людини, а постають продуктами минулої та сучасної її діяльності, і зрозуміти їх можна лише у зв’язку з людською діяльністю. Як наслідок – зростає зацікавлення проблемами соціальної дії і взаємодії, розробки методів пізнання соціальних явищ і процесів.

Розкрийте особливість класичного періоду у становленні соціології. У зв’язку з цим, проаналізуйте концепцію Макса Вебера, який ввійшов в історію соціології як засновник «розуміючої соціології» і теорії соціальної дії.

У контексті висвітлення цього питання охарактеризуйте теоретичну концепцію Е. Дюркгейма, яку називають «соціологізмом» або «соціальним реалізмом». Проаналізуйте детальніше поняття «норма» та «аномія» Е. Дюркгейма.

Висвітлюючи третє питання, зверніть увагу, що сучасна західна соціологія характеризується великим різноманіттям ідей, теорій, парадигм. Розмежуйте макросоціологічні та мікросоціологічні теорії.

Основними макросоціологічними теоріями є структурний функціоналізм (Т. Парсонс, Р. Мертон) і теорія соціального конфлікту (К. Маркс, Г. Зіммель, Л. Козер, Р. Дарендорф). Ці теорії зосереджені на виявленні закономірностей становлення та розвитку соціальних систем і виходять з аналізу великих спільнот (соціальних груп, страт, націй тощо). Згідно з ними різні мікропрояви і процеси (поведінка особистості, міжособистісні відносини тощо) розглядаються під кутом зору закономірностей макрорівня.

У межах мікросоціологічних теорій здійснюється аналіз «мікрооб’єктів»: міжособистісних взаємодій, стосунків, комунікативних зв’язків у малих групах, поведінки особистості, соціологія окремих соціальних явищ, процесів тощо. В основу мікросоціологічного аналізу покладено дослідження повсякденної взаємодії людей. Макросоціологічні явища розглядаються представниками мікросоціології як неправомірні абстракції, реальність яких неможливо довести емпірично. До мікросоціологічних теорій відносять: символічний інтеракціонізм (Дж.-Г. Мід, Г. Блумер), теорію соціального обміну (Дж. Хоманс, П. Блау), феноменологічну соціологію (А. Щюц), етнометодологію (Г. Гарфінкель), психоаналітичні теорії (З. Фрейд, Е. Фромм, Ф. Гіддінгс).

При розгляді четвертого питання проаналізуйте уявлення про особливості становлення української соціологічної традиції, формування соціологічних поглядів, оскільки цей процес був надзвичайно складним і болісним; плідні соціологічні розробки, які стали надбанням соціології в Україні на довгий час залишилися призабутими. У зв’язку з цим, розгляньте такі з них, як політична соціологія М. Драгоманова, генетична соціологія М. Грушевського, соціальна наука Б. Кістяківського, соціологія державотворення В. Липинського, внесок у розвиток української соціології М. Шаповала та ін.

На завершення охарактеризуйте розвиток соціології в Україні на сучасному етапі, її місце та роль у розбудові українського суспільства.

Питання для самоконтролю

1. Що сприяло виникненню і розвитку соціології як окремої науки?

2. Хто вважається засновником соціології як окремої науки?

3. Скільки стадій, за О. Контом, проходить інтелект у своєму розвитку?

4. Хто поклав початок вивченню соціальних інститутів?

5. Поясніть розуміння Г. Спенсером суспільства як організму.

6. Що мав на увазі К. Маркс під терміном «суспільна формація»?

7. До чого закликала марксова теорія класової боротьби?

8. Як ставився Е. Дюркгейм до приватної власності та нерівності людей?

9. Розкрийте суть «розуміючої соціології» (за М. Вебером).

10. З чим пов’язане виникнення соціологічного психологізму в ХІХ столітті?