Методи збирання соціологічної інформації

Під час організації досліджень велике значення має вибір ме­тоду збирання первинної соціологічної інформації. Для двох типів досліджень — теоретичних та прикладних — усі методи збирання соціологічної інформації досить детально викладені в соціологіч­ній літературі.

Тому проаналізуємо методи, які застосовують в оперативних дослідженнях та експрес-опитуваннях.

За традицією, громадська думка населення вивчається за до­помогою опитувальних методів. Ні аналіз документів, ні спосте­реження не можуть конкурувати з ними. Не завжди будучи кра­щими, опитувальні методи залишаються і, очевидно, довго зали­шатимуться найефективнішими та надійними методами збиран­ня первинної інформації. Одна з причин такого особливого стану опитувальних методів полягає в тому, що вони дають кращі можливості для одержання інформації про факти свідомості опита­них (мотиви, думки, потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, уста­новки тощо).

Поширеність опитувальних методів під час проведення опера­тивних досліджень можна пояснити двома основними чинниками:

1) можливістю віднайти серед різних варіантів опитування порівняно дешевий метод збирання соціологічної інформації;

2) специфічним характером опитування, результати якого звичайно не перевіряються і, як правило, вважаються наперед достовірними.

Специфіка опитувальних методів полягає в тому, що джере­лом інформації для дослідника є словесне повідомлення, твер­дження індивіда.

Багато суперечок серед соціологів і психологів викликає проблема достовірності та надійності цієї інформації. Проблема довіри до висловлювань індивіда є дуже складною, і, на жаль, жодний дослідник, очевидно, ніколи не зможе гарантувати повну достовірність одержаної інформації.

До інформації, одер­жаної від індивіда, дослідник повинен ставитися досить критич­но і завжди перевіряти її за допомогою інших засобів і методів збирання інформації. Головний недолік будь-якого опитування (у вигляді інтерв'ю чи анкети) полягає в тому, що одержані дані не завжди свідчать про справжні думки, переконання, настрої опитуваного, оскільки останній, відповідаючи на запитання, не­рідко прагне створити позитивне враження про себе.

Вказуючи на те, які види і різновиди опитувальних методів застосовуються в оперативних дослідженнях і експрес-опитуваннях, необхідно одразу ж зазначити, що поглиблене (клінічне), неформалізоване (нестандартизоване) та напівформалізоване інтерв'ю ми не розглядатимемо, оскільки вони потребують істотних затрат часу. Увагу зосередимо на всіх видах анкетного опитування та на двох видах інтерв'ю: формалізованому і теле­фонному.

Анкетування

Пшеничнюк

Анкетне опитування- метод здобуття соціологічної інформації, за яким спілкування між дослідником і респон­дентом здійснюється за допомогою анкети. Анкета - основ­ний документ у анкетному опитуванні — це впорядкований певним чином перелік питань, за допомогою яких збирається первинна інформація.

Як підкреслюють фахівці, побудова анкети вимагає особ­ливого мистецтва від соціологів. Логіка поставлених у ній запитань має відповідати основним цілям дослідження та слугувати зібранню тієї інформації, що перевіряє гіпотези, висунуті програмою дослідження.

Виділяють такі різновиди анкетного опитування:

• анкетування індивідуальне - вид анкетування, що не перед­бачає спільності місця та часу при заповненні анкети для всієї сукупності респондентів;

• анкетування групове - вид анкетування, котрий перед­бачає одночасне заповнення анкети групою людей, зібраною в одному приміщенні;

• поштове анкетування — вид анкетування, який перед­бачає розповсюдження анкети поштою та очікування її по­вернення після заповнення респондентом;

• пресове анкетування (в ЗМІ) - вид анкетування, що ад­ресується специфічному контингенту: читачам газети, слуха­чам радіо, телеглядачам;

• експертне анкетування - вид анкетування спеціалістів-фахівців з проблеми, що є предметом вивчення.

Процесу складання анкети має передувати етап ґрунтовного вивчення наукової літератури з досліджуваної проблеми. Існують також окремі правила, методичні вимоги щодо послідов­ності питань в анкеті (про це детально див. нижче), а також організаційно-технічні процедури проведення анкетування.

Основні етапи анкетного опитування:

а) підготовчий етап - пов'язаний з розробкою програми опитування, складанням анкети, її тиражуванням, вироблен­ням інструкцій для анкетерів і респондентів тощо;

б) оперативний етап - пов'язаний із безпосереднім анкету­ванням респондентів;

в) підсумковий етап - пов'язаний з обробкою та аналізом анкетування.