Теоретико-методологічна частина програми

Спочатку конструюється теоретико-методологічний розділ програми, зміст якого

визначає все наступне, а в кінцевому рахунку – результати дослідження, їх валідність

та якісність. Розробка цієї найважливішої частини дослідницької програми припуска

є максимально чіткі формулювання:

1. теми дослідження, що фіксується у назві дослідницького проекту;

2. характеристики вихідних уявлень про дану тему, ступінь її вивченості соціологією;

3. мети дослідження;

4. завдань дослідження;

5. об’єкта дослідження;

6. предмета аналізу;

7. вихідних теоретичних понять (категорій) дослідження;

8. операціоналізуючих ці поняття емпіричних категорій (індикаторів, категорій

аналізу, одиниць аналізу й одиниць рахунка);

9. гіпотез, вірогідність яких встановлюватиметься в даному дослідженні.

Така квінтесенція концептуальної схеми емпіричного соціологічного дослідження.

Прокоментуємо кожну складову цієї схеми, виходячи з того, що вам особисто доведеться

виступати в ролі або замовника, або споживача соціологічної інформації.

Формулювання теми дослідження

Як правило, замовник визначає не тему, а проблему дослідження. Наприклад, у

такому вигляді: «З’ясуйте, чим незадоволені наші робітники і чи буде на нашому

підприємстві страйк». Але така постановка ще занадто загальна і невизначена. Вона

може бути виражена в різних варіантах дослідницьких тем: а) «Ступінь імовірності

страйку», б) «Причини соціальної напруженості на підприємстві», в) «Основні вогнища

соціальної конфліктності на підприємстві», г) «Можливості запобігання страйку

», д) «Думки робітників підприємства про доцільність страйку» тощо. Очевидно,

що від того, як буде сформульована тема дослідження, залежить уся наступна робота

соціолога. Тому йому необхідно уточнити в замовника, що ж йому хочеться довідати191

Розділ IV. Організація, підготовка і проведення емпіричного соціологічного дослідження

ся найбільшою мірою, підказати йому можливі варіації проблеми, спільно вибрати придатну

тему і затвердити її спільним рішенням.

Вихідні уявлення про тему дослідження

Мова йде про ступінь її вивченості як на теоретичному, так і на емпіричному рівні

соціології. Не слід думати, що соціолог-емпірик вивчає зовсім непізнані питання.

Навіть у ситуаціях, коли він зіштовхується з проблемою, якої раніше не було в соц

іальному житті нашого суспільства (наприклад, з тим само страйком), виявляється,

що в теоретичній соціології вже є чимало наробітків, що можуть дати йому загальні

орієнтири для його дослідження (теорії конфлікту, концепція трудового колективу,

розроблена в рамках конфліктологічного напряму соціології, методика діагностики

соціального конфлікту, розроблена конфліктологією тощо). Природно, що соціолог

зобов’язаний пізнати досвід колег з вивчення страйків і страйків на підприємствах

сучасної України (з відповідних публікацій) і з’ясувати, які аспекти даної проблеми

емпірично досліджені краще, а які гірше. Пам’ятаючи про те, що досліджувати треба

непізнані і/чи суперечливі грані проблеми, він, спочатку у своїй свідомості, а потім у

програмі свого дослідження, характеризує (у стиснутому вигляді) міру пізнання соц

іологією тієї проблеми, за вивчення якої береться.

Мета дослідження

Мета – кінцевий результат, якого соціолог хоче досягти в дослідженні. У нашому

прикладі можливі такі варіанти мети дослідження:

1. запобігання страйку робітників;

2. підготовка керівництва підприємства до страйку (необхідним діям у ситуації її

неминучості);

3. виявлення виробничих підрозділів (чи категорій працівників), зацікавлених у

проведенні страйку;

4. прогноз соціальної напруженості на підприємстві;

5. інші цільові настанови.

В емпіричних соціологічних проектах, реалізованих колективами дослідників,

можуть ставитися і зважуватися кілька завдань одночасно. Буває і так, що по ходу

дослідження приходиться змінювати його мету (і) у силу якісної зміни соціальної ситуац

ії. У такому випадку зміна цільової настанови узгоджується з замовником і відбива

ється в дослідницькій програмі.

Завдання дослідження

Завдання дослідження – система досліджуваних питань, відповідь на які забезпечу

є досягнення мети дослідження. Вони розділяються на основні (орієнтовані на

виявлення сутності проблеми) і додаткові, що стосуються окремих аспектів проблеми.

Завдання дослідження формулюються в системному вигляді за правилами логі-

ки, при цьому додаткові завдання виступають у ролі конкретизацій і деталізацій основних.

Кількість завдань залежить від проблеми, ступеня її вивченості, мети дослі-

дження, інтересів замовника, а також потенцій дослідників, їх можливостей проникнути

всередину проблеми.

Юрій М.Ф. Соціологія

Формулювання завдань – відповідальна процедура, тому що та чи інша їх постановка

зобов’яже до відповідного цим постановкам конструювання всіх наступних компонент

ів дослідницької програми.

Об’єкт дослідження

Об’єкт дослідження – конкретний фрагмент соціальної реальності, де існує досл

іджувана проблема і яка піддається безпосередньому дослідженню. Визначення

об’єкта відбувається на основі формулювання теми, аналізу і ступеня її вивченості,

поставленої мети і завдань дослідження. У нашому прикладі об’єктом визначення

може бути:

а) колектив всієї організації;

б) усі робітники (але не весь персонал) цієї організації;

в) колективи тільки основних виробничих підрозділів підприємства;

г) певні категорії працівників лише тих виробничих підрозділів, де склалася особливо

напружена обстановка;

д) керівники профспілкових чи інших громадських організацій підприємства, що

виражають інтереси потенційних страйкарів;

е) інші підсистеми і структури організації.

Зрозуміло, що у всіх цих випадках дослідження набуде неоднозначного сенсу,

отримана в ньому інформація буде значущою в різних відносинах. Від того чи іншого

визначення об’єкта дослідження буде залежати вибір методів збору інформації: у випадках

а) і б) буде потрібно анкетування, у випадках в) і г) доцільніше застосувати

інтерв’ювання, а у випадку д) – метод експертних оцінок.

Предмет дослідження

Предмет дослідження – найбільш істотні властивості досліджуваного об’єкта,

аналіз яких особливо значущий для вирішення завдань дослідження. На визначення

предмета впливають: а) реальні властивості об’єкта, б) знання дослідника про ці властивост

і, в) цільова настанова, г) завдання дослідження. Для вирішення різних завдань

той самий об’єкт може розглядатися через призму різних предметів.

Пояснимо сказане продовженням нашого прикладу. Якщо метою дослідження

буде, скажімо, запобігання страйку на підприємстві, а основним завданням – виявлення

тих вимог, задоволення яких запобіжить страйку, то предметом дослідження

може стати встановлення:

•усього набору вимог страйкарів;

•тієї їх частини, що розділяють всі і/чи більшість працівників;

•тих головних вимог, задоволення яких знизить розпалювання трудового конфл

ікту;

•професійно-кваліфікаційної структури потенційних страйкарів;

•їх демографічної структури;

•лідерів страйкарів, їх інтересів, цілей, мотивів, ступеня єдності їх дій, розбіжностей

тощо;

•інших факторів, що обумовлюють імовірність страйку.

Будь-яке переформулювання об’єкта, мети і завдань дослідження призводить

до видозміни його предмета, тобто тієї головної призми, через яку дослідник буде

Розділ IV. Організація, підготовка і проведення емпіричного соціологічного дослідження

розглядати (аналізувати) проблему. Але в будь-якому випадку визначення предмета

аналізу не можна зводити до одного-двох формулювань. Предмет дослідження

завжди має системно-структурний характер, припускає різноаспектний аналіз

істотних властивостей об’єкта. Тому його опис повинен мати системно-структурну

форму. Тільки при цій умові може бути забезпечений: а) належний вибір понять

дослідження, б) їх бажана операціоналізація, в) висування адекватних дослідницьких

гіпотез.

Наши рекомендации