Метод «фокус-груп» у соціології

Метод «фокус-груп», будучи комбінацією кількісно­го і якісного підходів, забезпечує з'ясування відміннос­тей у розумінні певних проблем, явищ життя різними групами людей. Його називають базовою якісною мето­дикою. Уперше він був застосований Р. Мертоном під час Другої світової війни для вивчення ефективності радіо і кіно як засобів пропаганди і навчання в армії. Цей метод дуже популярний на Заході. В останні роки він широко використовується в прикладних маркетин­гових дослідженнях, при вивченні купівельного попи­ту, реакцій на рекламу, ставлення до політичних дія­чів. Він може бути застосований як для пілотажної пе­ревірки гіпотез, так і для поглибленого розуміння проблеми, вивчення якої відбувалося за допомогою ма­сового опитування.

Ідея методу «фокус-груп» заснована на гіпотезі, що масова анкета або бланк інтерв'ю дають змогу пізнати особливості масової свідомості, орієнтованої на суспіль­ні норми, ідеологічні штампи, теоретичні догмати, а очищену від цих нашарувань інформацію можна отри­мати із підсвідомого. Саме цій меті служить метод «фо­кус-груп» .

Склад групи залежить від мети і завдань досліджен­ня. Дискусію в ній веде модератор, як правило, досвід­чений психолог, який пропонує тему, стимулює учас­ників до дискусії, висловлення думок, відмінних від запропонованих. Методом глибинного інтерв'ю посту­пово уточнюються позиції учасників щодо конкретної проблематики. Дослідник фокусує увагу як на предме­ті обговорення, так і на особливостях думок учасників групи.

Особливістю роботи «фокус-групи» є її групова ди­наміка — ефект, що виникає при спільній роботі учас­ників групи під керівництвом дослідника, їх взаємо­вплив у процесі обговорення. У процесі взаємодії в учасників «фокус-групи» виникає ефект синергії — нове, несподіване знання, яке не могло б виникнути в умовах звичайного індивідуального опитування. Цьо­му сприяють переадресування питань, підбурення учасників, імітування конфронтації або заперечування тієї чи іншої думки.

При використанні методу «фокус-груп» необхідно дотримуватися таких правил:

— чисельність групи не повинна перевищувати 8— 10-ти осіб, щоб усі могли інтенсивно брати участь у дискусії;

— члени групи повинні бути відібрані випадково, але з дотриманням правил методу певної вибірки, а та­кож бути незнайомими один з одним;

— мінімальна тривалість дискусії 50—60 хвилин, максимальна тривалість — 1,5—2 години;

— кількість і склад груп залежать від завдань до­слідження та об'єкта; критерієм формування їх мо­жуть бути вік, стать, соціальний статус, вид діяльності, належність до формальної чи неформальної групи тощо;

— дискусія має відбуватися за ретельно опрацьова­ним модератором сценарієм;

— текст сценарію може займати від кількох до деся­ти сторінок залежно від досвіду модератора, завдання дослідження;

— сценарій складається зі вступу, блоків питань з досліджуваних проблем, заключної, підсумовуючої частин;

— модератор повинен володіти достатніми психоло­гічними здібностями, щоб спрямувати дискусію і не піддатися тиску групи;

— модератор повинен уміти, не перериваючи логіки дискусії, швидко включати в розмову різних членів гру­пи, вести дискусію з такою інтенсивністю, щоб у рес­пондентів не було змоги переходити на ідеологічний рі­вень свідомості, згадувати штампи «правильних» відпо­відей;

— модератор через 2—3 хвилини після знайомства з респондентами й оголошення теми (мети) повинен ак­тивно включити їх у дискусію, не захоплюючись осо­бистими монологами;

— модератор не повинен нав'язувати свою думку респондентам, а тільки керувати дискусією;

— модератор може задавати учасникам дискусії не передбачені сценарієм питання, якщо вони націлені на поглиблення розуміння досліджуваних проблем;

— протягом дискусії модератор повинен контролю­вати позу, жести, міміку; мовлення його має бути при­ємним, голос виразним, упевненим;

—матеріали аудіо-, відеозапису дискусії підлягають ретельному аналізу й осмисленню щодо її змісту, пове­дінки учасників, аргументації, лексики, інтонацій, всіх інших свідчень, які розкривають зміст висловлювань.

Основою наукового аналізу й осмислення, написання звіту є стенограма всієї дискусії.

У пізнанні соціальної реальності якісні дослідження не є альтернативою кількісним. Навпаки, поєднання їх дає змогу побачити багатогранність буття індивідів, груп, соціальних спільнот.

Нестуля

Новим методом вивчення соціальної реальності є фокус-групи. Дослідження за цією методикою зводиться до проведення інтерв'ю за заздалегідь підготовленим сценарієм у формі обгово­рення в певній групі людей. Головною методичною вимогою до складу цієї групи є її однорідність (приблизно один вік, однакове матеріальне становище, одна стать), що виключає можливість прямого або опосередкованого впливу одних членів групи на ін­ших. Формування цих груп має охоплювати основні групи насе­лення, щоб можна було уявити переважні орієнтації у свідомості та поведінці людей.

Жоль

Наши рекомендации