Практичне заняття №10. Соціальна стратифікація

ПЛАН:

1. Поняття соціальної структури суспільства і значення концепцій
К. Маркса і М. Вебера для її аналізу.

2. Історичні типи соціальної стратифікації як відображення
нерівності в суспільстві.

3. Особливості розвитку соціальної структури сучасного
українського суспільства.

Рекомендована література: 10, 16, 21, 22, 36, 39, 57, 67, 69, 77.

Методичні поради:

При вивченні теми слід виходити з того, що соціальна структура суспільства - це сукупність класових, етнічних, демографічних, професійних (корпоративних) та територіальних соціальних спільнот (груп), пов'язаних стійкими зв'язками (соціальними відносинами).

Соціальні спільноти - це емпірично фіксовані об'єднання індивідів, які є відносною цілісністю, яка виступає об'єктом соціального впливу, володіє емерджментними властивостями (знову виникає в результаті об'єднання за певними характеристиками, не завжди притаманними окремим індивідам).

Ознаками соціальної спільноти є: умови життєдіяльності; спільні інтереси індивідів; належність до конкретних соціальних інститутів з їх нормами і цінностями; етнічні, демографічні, професійні характеристики індивідів, та їх належність до певних територіальних утворень.

Соціальна група - це найбільш загальне специфічне поняття соціології, що означає певну сукупність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки і об'єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами. Для виникнення групи необхідна внутрішня організація, мета, конкретні форми соціального контролю та зразки діяльності.

Соціальна стратифікація - це вертикальна диференціація суспільства, яка відображає структуру соціальної нерівності, що визначається на основі певних рангових параметрів в даний історичний проміжок часу. Основними критеріями вимірювання стратифікації є: дохід, освіта, влада та престиж.

Історичними типами соціальної стратифікації є: рабство, касти, стани та класи. Закриті стратифікаційні системи (рабство, касти та стани) виходять з приписних статусів особистості (походження) і передбачають потужні бар'єри між стратами, які жорстко дистанціюють їх, мінімалізують соціальні переміщення між ними.

Відкриті стратифікаційні системи - (класи) базуються на набутих статусах особистості - освіта, рівень доходів, допуск до прийняття владних рішень і передбачають можливість достатньо високої соціальної мобільності, пов'язаної з реалізацією соціального потенціалу особистості. Приналежність до вищих соціальних страт надає її членам певні переваги, привілеї у взаємодіях з представниками інших груп, сприймається суспільною свідомістю показники престижу.

Завдання для самостійної роботи:

1. Дайте визначення поняттям і внесіть їх до термінологічного
словника: "соціальний простір", "страта", "соціальна спільнота",
"соціальний клас", "вищий клас", "середній клас", "нижчий клас",
"каста".

2. Перевірте свої знання, заповнивши таблицю:
"Характеристика основних елементів певних історичних типів
стратифікаційних систем":

Тип	Основні	Рівень	Рівень	Рівень	Основне
стратифікації	страти	добробуту	освіти і	допуску до	коло
			професійна	прийняття	людей
			кваліфікація	владних
				рішень

3. Вкажіть основні зміни у стратифікаційній системі українського суспільства за останні роки. Яким чином, на вашу думку, змінилася система стимулів, на якій базується соціальна стратифікація?

Запитання для самоконтролю:

1. Який зміст має категорія "соціальна структура суспільства"?

2. За якими параметрами соціологи виділяють соціальні спільноти?

3. З яких структурних елементів складається суспільство?

4. Які соціальні групи утворюють соціальну структуру України?

5. Кого відносять до представників "вищого класу", "середнього
класу", "нижчого класу"?

6. Як змінилася соціальна структура сучасного українського
суспільства за останні 15 років?

7. Вкажіть, що спільнЬго і чим відрізняються поняття "соціальна
структура суспільства" і "соціальна стратифікація"?

8. Які історичні типи стратифікації ви знаєте?

9. У чому полягають причини соціальної нерівності?

10.Назвіть основні критерії вимірювання соціальної стратифікації.

Практичне заняття МИ. Соціальна мобільність ПЛАН:

1. Поняття соціальної мобільності, її види та форми.

2. Фактори соціальної мобільності.

3. Причини та соціальні наслідки міграції.

4. Явище маргіналізаціїта його вплив на стан суспільства.
Рекомендована література: 21, 22, 57, 67, 69, 72, 77, 78, 79, 87.

Методичні поради:

Розглядаючи тему, можна виходити із запропонованого П. Сорокіним ще у 1927 р. поняття "соціальна мобільність". Соціальна мобільність - це переміщення індивідів (індивідуальна мобільність) чи соціальної групи (групова мобільність) з однієї рангової позиції у суспільстві, соціальної страти в іншу (вертикальна мобільність), або в рамках однієї рангової позиції -страти (горизонтальна мобільність).

Вертикальна і горизонтальна мобільність можуть поєднуватися, відбуватися одночасно, наприклад перехід працівника з однієї фірми в іншу, яка розташована у іншому місті (горизонтальна) із підвищенням по службовій лінії, пов'язаному із збільшенням заробітної плати, виконанням більш кваліфікованої роботи на престижнішому місці праці (вертикальна). Інтенсивність і спрямованість мобільності дає змогу оцінювати динамічність і відкритість суспільства та перспективи кар'єри особистості.

Міграція - в широкому смислі - процес просторового переміщення людей між поселеннями, регіонами, країнами. У вузькому -смислі - сукупність переселень людей, пов'язаних зі зміною ними місця проживання на постійно чи на порівняно

довготривалий строк, що приводять до зміни територіального розміщення населення.

Хоча інтенсивність, спрямованість і склад міграційних потоків, соціальні, економічні, політичні та інші наслідки міграції суттєво відрізняються у різних країнах та регіонах, сам процес міграції притаманний усім людським спільнотам.

Маргіналами називають нетипових представників спільноти, які формують власне соціальне середовище, свою субкультуру, або люди, які в силу різних причин втратили чи добровільно відмовились від зв'язків не лише з своєю спільнотою, але і з суспільством в цілому.

Завдання для самостійної роботи:

1. Дайте визначення поняттям і внесіть їх до термінологічного
словника: "вертикальна мобільність", "горизонтальна
мобільність", "індивідуальна та групова мобільність", "канали
мобільності", "міграція", "маргінальні верстви".

2. Доведіть на конкретних прикладах, що соціальна мобільність є
показником суспільного прогресу.

3. Напишіть есе на тему: "Поляризація у сучасному суспільстві:
проблеми та перспективи".

4. Наведіть приклади прояву маргінальності у сучасному
українському суспільстві. Кого з ваших друзів, знайомих ви
можете назвати "маргіналом" і чому?

Запитання для самоконтролю:

1. У чому полягає сутність соціальної мобільності?

2. Які основні типи соціальної мобільності ви знаєте?

3. Чим відрізняється горизонтальна соціальна мобільність від
вертикальної соціальної мобільності?

4. Які канали мобільності ви знаєте?

5. Чим різняться між собою поняття "міграція", "еміграція" та
"імміграція"?

6. Які проблеми міграції, еміграції та імміграції існують в Україні?

7. Які фактори спричиняють процес маргіналізації?

8. Які соціальні групи можна віднести до маргінальних верств?

КОНТРОЛЬНІ ТЕСТИ І ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЯ №2:

1.Виберіть правильну відповідь:

1.1. Які з наведених санкцій є неформальними:

а) штраф; >

б) премія;

в) ув'язнення;

г) популярність.

1.2. Який із наведених агентів реалізує формальні санкції:

а) суд;

б) сім'я;

в)студентська група; г) податкова інспекція.

1.3. Які з цих ознак формують головний статус людини:

а) молода; б)студентка;

в) католичка;

г) українка.

1.4. Засвоєння соціальних норм і цінностей людиною — це:

а) адаптація;

б) екстеріоризація;

в) інтеріоризація.

1.5. Пололсення працівника у вертикальній структурі колективу
визначається:

а)статусом;

б) престижем;

в) функціями, що виконуються.

1.6. Статус громадянина України є:

а)набутим;

б) приписаним;

в) вродженим.

1.7. Соціальний інститут - це:

а) середовище, яке формується соціальними суб'єктами і в
якому проходить їх життєдіяльність;

б) організована, стандартизована і узгоджена форма
суспільних відносин, орієнтована на задоволення соціально
значимих потреб;

в) соціальна група, яка об'єднує людей однакового соціально-економічного та політичного статусу.

1.8. У сучасному українському суспільстві наіімасовішим є:

а) вищий клас; б)середній клас; в) нижчий клас.

1.9. Студентська академгрупа є:

а) класом;

б) малою соціальною групою;

в) соціальною агрегацією;

г) неформальною групою.

1.10. Формальною соціальною групою є:

а) сім'я;

б) студентська академгрупа;

в) перехожі на вулиці;

г) колектив студентів та викладачів університету.

1.11. Основу "середнього класу" в сучасних суспільствах
становлять:

а) наймані робітники; . б) підприємці; в) еліта.

1.12. Прикладом, соціального інституту є:

а) Інститут соціології НАН України;

б) Львівський банківський інститут;

в) сім'я;

г) релігія.

1.13. Соціальна стратифікація відображає:

а) ієрархічно організовану систему соціальної нерівності;

б) набір соціальних статусів особистості;

в) процес переміщення соціальних груп чи окремих індивідів
з однієї страти в іншу.

1.14. Переїзд на проживання з одного обласного центру України до
ініиого є:

а) вертикальною соціальною мобільністю;

б) горизонтальною соціальною мобільністю;
. в) еміграцією.

1.15.Поняття "маргінал" стосується:

а) "нетипових" представників певної соціальної групи;

б) людей і груп, які втратили зв'язок із суспільством,
дистанціюються від нього;

в) занедбаних суспільством осіб.
2. Виконайте наступні завдання:

А. Доведено, що в умовах тоталітарних режимів у членів суспільства виробляються деякі стереотипиповедінки, такі як:

1) пролонгований інфантилізм (дитинство, що затягнулося) -
виявляється у нездатності брати на себе відповідальність за
прийняте рішення і наслідки його реалізації, намаганні перекласти
відповідальність на інших;

2) ефект завченої безпорадності —людина, яка неодноразово
переконувалася у нездатності впливати на події, контролювати їх
перебіг, поступово перетворюється на безініціативного виконавця
чужих розпоряджень;

3) паразитична новація - заснована на прагненні отримати
компенсацію за втрати, відновити справедливість протиправним
шляхом.