Поняття культура. функції культури

Тема: Соціологія культури.

План

1.Соціологія культури як галузь соціологічного знання. Об’єкт та предмет соціології культури.

2. Поняття культура. Функції культури.

3.Еле­менти культури як соціальної системи.

4.Масова культура у сучасному суспільстві.

Соціологія культури як галузь соціологічного знання. Об’єкт та предмет соціології культури.

Соціологія культури — це галузь соціологічного знання, що вивчає закономірності функціонування та розвитку культури як суспільного явища, а також форми виявлення цих закономірностей у людській діяль­ності, пов'язаної із створенням, засвоєнням, збереженням і розповсюд­женням ідей, уявлень, культурних норм, цінностей і зразків поведінки, які регулюють взаємовідносини у суспільстві, а також між суспільст­вом і природою .

Зазначимо, шо феномен культури настільки складний і багатогран­ний, що кожна наука — філософія, історія, мистецтвознавство, етно­графія, культурологія й соціологія — знаходить свою специфічну пред­метну нішу при дослідженні цього суспільного явища. Соціологію ці­кавить насамперед роль культури у функціонуванні і розвитку суспі­льства. Культура як суспільний феномен чутливо реагує на всі зміни, шо відбуваються у соціумі.

Неоднозначність трактування поняття "культура" обумовлює й різно­манітні підходи до її соціологічного вивчення з боку вітчизняної соціо­логічної науки. У широкому сенсі соціологія культури являє собою не просто галузь соціологічної науки, вона своєю предметною сферою охоп­лює майже всю проблематику суспільного життя, але під специфічним кутом зору. Адже культурний зміст можна виділити у будь-якій сфері ціле­спрямованої соціальної діяльності людей: праці, побуті, політиці, охоро­ні здоров'я, освіті тощо, тобто у соціальній діяльності, спрямованій на максимальний розвиток закладених у людини здібностей, на реалізацію її соціальних цілей.

Предметом соціології культури є соціальні аспекти функціонування культури у суспільстві.

Об 'єктом соціологіїкультури, як правило, є діяльність людей (суспіль­ства загалом, різноманітних соціальних груп і особистостей), що пов'я­зана з виробництвом, поширенням і споживанням культурних цінностей як матеріальних, так і духовних.

У поле зору соціології культури, таким чином, входять суспільна дум­ка та художня критика, що відображають відношення громадськості до подій культурного життя, їх культурного розвитку. Дослідження, що про­водяться в межах соціології культури, дають змогу насамперед виявляти характерні ознаки і тенденції культурного розвитку суспільства, вплив на нього різноманітних соціально-економічних факторів. На практиці соці­ологія культури допомагає вирішенню завдань суспільного виробництва, освіти і виховання, культурного і побутового обслуговування, організації дозвілля, налагодженню культурно-просвітницької діяльності, а також надає цінну інформацію щодо ефективності роботи закладів культури, удосконалення їх діяльності, планування випуску художньо-культурної продукції тошо. Удосконалення теорії і методології культури має велике значення для підвищення рівня суспільного життя, ролі людського фактора в усіх сферах суспільного виробництва, а також для інтенсифікації куль­турної діяльності людей та її збагачення.

Поняття культура. Функції культури.

Таким чином, термін "культура" на сучасному етапі став розумітися і як сукупність цінностей (духовних і матеріальних), і як жива людська діяльність щодо їх створення, поширення і збереження. Водночас вона являє собою всю сукупність небіологічних (тобто придбаних), а також неприродних аспектів життя людей, що є основною рисою, яка відрізняє їх від тварин.

Американські антропологи А. Кребер і К. Клакхон виокремили три основні характеристики, на які звернули увагу більшість дослідників:

1) культура — це те, що відрізняє людину від тварин, те, що властиво тільки людському суспільству;

2) культура — це те, що не передається біологічно, а досягається на­вчанням; культура не детермінована особливостями людини як виду, а створена власне нею; культура протилежна природі;

3) культура передається за допомогою символічних форм (мови, творів мистецтва, виробів, інструментів тощо), що пов'язані з ідеями.

Культура як система понять, цінностей та оцінок значною мірою ви­значає те, як бачить світ людина, яка є її носієм. Для більш предметного уявлення цієї ідеї було введено поняття культурної картини світу, що відрізняється від наукової картини світу. Культурна картина світу, таким чином, містить у собі всю сукупність соціального досвіду, набутого пев­ним народом упродовж всієї історії свого існування. Культурна картина світу може вважатися сьогодні поняттям, що узагальнює всі наукові підходи, які застосовуються при вивченні сутності та змісту категорії "культура".

Виходячи із викладеного можна визначити основні функції культури (тобто сукупність її ролей), які вона відіграє у функціонуванні та розвит­ку сучасного суспільства. Основними серед них є такі:

1) людинотворча,або гуманістична функція культури — полягає у розвитку творчого потенціалу людини в усіх формах її життєдіяльності;

2) гносеологічна, або пізнавальна функція культури — полягає у тому, шо культура є основним засобом пізнання і самопізнання суспільства, соціальної спільноти, групи й окремої людини;

3) кумулятивна функція культури — спрямована на накопичення і збереження соціального досвіду, отриманого культурою в результаті вза­ємодії індивідів усередині культури і взаємодії з іншими культурами. Іс­нування цієї функції дає змогу визначити культуру як особливий засіб передання соціальної інформації;

4) інформаційна функція культури — полягає у трансляції соціально­го досвіду, шо серед іншого забезпечує зв'язок часів — минулого, теперіш­нього і майбутнього;

5) комунікативна функція культури — пов'язана із переданням по­відомлень під час спільної людської діяльності, яка також припускає транс­ляцію соціального досвіду (в тому числі і між поколіннями); це функція соціального спілкування, завдяки якій забезпечується адекватність взаємо­розуміння між людьми;

6) нормативно-регулююча або управлінська функція культури — по­лягає у тому, шо культура є важливим інструментом соціального управ­ління поведінкою людини у суспільстві. Адже суспільство за допомо­гою культури створює орієнтири для людських дій і систему контролю за цими діями;

7) ціннісно-орієнтаційнафункшя культури — полягає утому, шо вона задає певну систему координат або своєрідну "карту життєвих ціннос­тей", у яких існує і на які орієнтується людина у процесі суспільної життє­діяльності;

8) інтегруюча функція культури — забезпечує цілісність самої куль­тури, усвідомлення цієї цілісності індивідами, шо належить до неї. Ця функція здійснюється за рахунок створення системи значень, цінностей і норм, шо є гарантом стабільності функціонування соціальних систем.

Усі перелічені функції дають можливість визначити культуру як меха­нізм ціннісно-нормативної інтеграції соціальних систем.