Сковороді і в голову не могла прийти думка продавати свій талант…за золоті і срібні табакерки, як робили тодішні знамениті віршописці
М.Гусєв, 1906
Прагне вийти за рамки унормованості жанру:
25-а пісня: суперечність у самому тексті: | ||
Пафосні інтонації, наскрізний мотив шляху | ++ | Зауваження суто інтимного характеру.Образність – предметна, пізнавана (коні, хмари, дощі). |
27-а пісня | ||
Малює абстрактний образ благочестивого пастиря, мудрого “вертоградаря” (садівника), що весь час піклується про колегіум та учнів. | + | Додає коментар, робить спробу “оживити” образ: за рахунок конкретних деталей, особистого ставлення до адресата як до людини Þ “записки заради пам”яті”. |
Особистісне начало витісняє канон. Панегірик ÞÞÞ дружнє послання ліричного характеру.
Пейзажна лірика
Краса рідної природи (через прості і дохідливі образи).
Природа не пасивна, тісно пов”язана з людиною, з її переживаннями. Наділена людськими рисами: ліси кучеряві, дерева мають руки-гілки.
Заклик пізнати красу природи – не втеча від життя. Краса природи збагачує людину духовно, сприяє моральному самовдосконаленню, пробудженню волелюбства.
Ідея: гармонійне єднання природи і людини (“макро-” і “мікросвіт”).
Динамізм – рух у природі (“Пройшли облака”) = розвиток думок і почуттів людини.
Світ: багатобарвність фарб, звуків, реальні ознаки слобожанського пейзажу (13-а пісня) і селянського побуту Þ зародження нової художньої системи, що відображає нове світосприйняття.
“Ой ти, пташко…”: народнопоетичні образи пташки і явора: думка про небезпечність для людини високого становища у світі.
Застосовує тонізацію вірша (» 4стопний хорей), ритмічна структуру (8+8) близька до форми народної щедрівки.
Ціла злука поетичних народних мотивів з особистими Сковородинськими.
М.Сумцов
Близький переспів народної пісні “Стоїть явір над водою”.
М.Сумцов
Антиурбаністичні мотиви
12-а пісня: протиставлення огидного “світу” та природи з її мирною тишею (Мотив Горація).
“Не пойду в город багатий” – переконання Сковороди: прагне спокою і гармонії.
Місто несе людині зло: духовне занепокоєння, прагнення їздити “за море”, бажання “красних одєжд” тощо.
“Всякому городу нрав і права”
10-а пісня.
Паралелі з Горацієм: ода “До Мецената” присвячена часам Августа в Римі.
Вражає очевидна структурна спорідненість обох творів, в основі яких лежить бінарна система взаємопов”язаних і взаємодоповнюючих прийомів, що будується на розгорнутій антитезі.
Але:
У Сковороди, на відміну від Горація, ряд історично конкретних, пізнаваних життєвих реалій створює панораму зовсім іншої епохи – ХVІІІ століття в Російській імперії.
Привід до написання: адміністративні заходи Катерини ІІ щодо міст, запровадження дворянсько-бюрократичної системи управління губернських та повітових міст (“Всякому городу нрав і права…”).
Конкретні образи і картини живої дійсності: поміщицтво, курці, лихварі, юристи, розпусники, схоластична освіта.
Узагальнююча картина (концентрація численних негативних явищ і типів тогочасного суспільства) переростає в заперечення і осуд усього суспільного ладу як непрозумного і безчесного.
Сатира: не проти людських вад, а проти соціальних порядків ІІ половини ХVІІІ ст. (опис звичаїв, які репрезентують людей з різних верств суспільства).
Опирається сатира на розум і “чисту совість”.
Моралізаторство: заклик до чистої совісті, звернення до думки про смерть, яка не зважає на жодні життєві блага. Лише той виявляється остаточно вищим і суєтності життя, і навіть самої смерті, “чия совіть, як чистий кришталь”.
Кожна строфа побудована на антитезі: “праву” тогочасного суспільства протиставляється моральний ідеал автора, який репрезентує рефрен.
Релігійна поезія
Великодні 7-а і 8-а пісні.
Властиве відверте релігійне чуття, що іноді доходить до екстазу.
Інтонація піднесена, сувора, однак відчутне ліричне начало:
7-а пісня | Згадуючи про страждання Ісуса на хресті, автор начебто ідентифікує себе зі своїм героєм. |
8-а пісня | Палка сповідь людини, що терзається хворобами, страхом, сумнівами. Тільки у вірі – заспокоєння, відрада. |
“De libertate[5]” (1757)
Зразок високої громадянської, патріотичної лірики.
Тема свободи.