Риторика в епоху середньовіччя 2 страница

Література:

1. Мацько Л.І., Мацько О.М.Риторика. К., 2003. – С. 190 – 216.

2. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. К., 2001. – С.110 – 129.

3. Колотілова Н.А. Риторика. К., 2007. – С.21 – 22.

4. Сагач Галина Риторика. К., 2000. – С. 117 – 128.

ІНВЕНЦІЯ

1. Етап підготовки промови, на якому оратор повинен сформувати задум промови, відібрати відповідний матеріал, – це:

а) диспозиція;

б) елокуція;

в) інтенція.

2. Головне завдання інвенції – це визначення:

а) стратегії;

б) тактики.

3. Мета промови – це:

а) реакція аудиторії;

б) результат, якого прагне оратор.

4. Результат, до якого прагне оратор, – це:

а) мета промови;

б) завдання промови;

в) висновки промови.

5. Етап підготовки промови, на якому оратор визначає стратегію, формує задум, – це:

а) інтенція;

б) акція;

в) демонстрація.

6. Більш схильна довіряти ораторові:

а) велика аудиторія;

б) мала аудиторія.

7. Більш критично налаштована до промовця:

а) велика аудиторія;

б) мала аудиторія.

8. Велика аудиторія:

а) тридцять слухачів;

б) понад тридцять слухачів;

в) понад сто слухачів.

9. Мала аудиторія

а) до тридцяти осіб;

б) до п’ятдесяти осіб;

в) до ста осіб.

10. Перевагу монологічному мовленню ораторові слід віддати в аудиторії:

а) у великій аудиторії;

б) у малій аудиторії.

11. Перевагу діалогічному мовленню ораторові слід надати:

а) великій;

б) малій.

12. На головний мотив у промові «що нового?» реагує аудиторія:

а) підготовлена;

б) непідготовлена;

в) прихильна.

13. Такі риторичні прийоми, як приклади з життя, жарти, покликання на авторитетів, будуть ефективними в аудиторії:

а) підготовленій;

б) непідготовленій;

в) конфліктній.

14. Стиль слухання, який характеризується підвищеною увагою до змісту промови - це:

а) чоловічий;

б) жіночий;

в) чоловічий і жіночий.

15. Стиль слухання, який характеризується підвищеною увагою до емоційної складової, до самого процесу спілкування, – це:

а) чоловічий;

б) жіночий;

в) чоловічий і жіночий.

16. Аудиторія, у якій можна застосовувати однобічну аргументацію, зразу переходити до головного, – це:

а) підготовлена;

б) прихильна;

в) конфліктна.

17. Аудиторія, у якій початок промови повинен вражати, щоб показати слухачам можливу користь від того, про що йдеться, – це:

а) підготовлена;

б) конфліктна;

в) байдужа.

18. У якій аудиторії слід викладати матеріал поступово від аспекту згоди оратора з аудиторією до предмета розбіжностей?

а) підготовленій;

б) байдужій;

в) конфліктній.

19. Фрагмент дійсності, з яким співвідноситься промова, – це:

а) предмет розмови;

б) об’єкт розмови.

20. У риториці виділяють таку кількість типів підготовки до публічного виступу:

а) п’ять;

б) три;

в) два.

21. Виступ із попередньо написаним текстом промови може здійснюватися:

а) двома шляхами;

б) трьома шляхами;

в) чотирма шляхами.

22. Найменш прийнятною для успішного публічного виступу є промова, яку:

а) повністю вивчають напам’ять;

б) виголошують з опорою на текст;

в) читають за рукописом.

23. Промову, яка сприймається позитивно, однак існує небезпека «розгубитися» під час виступу, :

а) повністю вивчають напам’ять;

б) виголошують з опорою на текст;

в) читають за рукописом.

24. Промову, яка створює уявлення про вільне володіння матеріалом, :

а) повністю вивчають напам’ять;

б) виголошують з опорою на текст;

в) читають за рукописом.

25. У риториці виділяють таку кількість етапів роботи з літературою:

а) два;

б) три;

в) чотири.

26. Етап роботи з літературою, підсумком якого є список джерел, – це:

а) відбір літератури;

б) ознайомлення з відібраною літературою;

в) опрацювання відібраної літератури.

27. Етап роботи з літературою, підсумком якого є розмітка матеріалу в різних книгах, – це:

а) відбір літератури;

б) ознайомлення з відібраною літературою;

в) опрацювання відібраної літератури.

28. Етап роботи з літературою, підсумком якого є виписки з книг, – це:

а) відбір літератури;

б) ознайомлення з відібраною літературою;

в) опрацювання відібраної літератури.

29. Під час підготовки до виступу, виписки з літератури слід робити:

а) кожну на окремій картці;

б) в окремому зошиті.

30. На окремій картці тему, якої стосується запис, вказують:

а) внизу;

б) зверху;

в) будь-де.

31. На окремій картці вихідні дані джерела, з якого взято цитату, записують:

а) внизу;

б) зверху;

в) будь-де.

32. Головним для розробки предмета промови є:

а) виписки джерел;

б) ретельне обдумування попереднього матеріалу.

33. Самоаналіз власних успіхів та невдач – це:

а)релаксація;

б) інтенція;

в) меморія.

34. Основним для інвеції, першого розділу риторики, – є закон:

а) концептуальний;

б) моделювання аудиторії;

в) стратегічний.

35. Закон, який передбачає пошук істини шляхом всебічного аналізу предмета, – це:

а) моделювання аудиторії;

б) концептуальний;

в) стратегічний.

36. Закон, за допомогою якого людина вчиться передбачати наслідки своїх дій, виділяти головне від другорядного, вибудовувати власну діяльність, – це:

а) стратегічний;

б) моделювання аудиторії;

в) концептуальний.

37. Повноцінна мисленнєво-мовленнєва діяльність людини починається з оволодіння законом:

а) концептуальним;

б) моделювання аудиторії;

в) стратегічним.

38. Знання якого закону дає можливість людині виробити в собі повагу до інтелекту (думки)?

а) концептуального;

б) моделювання аудиторії;

в) стратегічного.

39. Система поглядів, розуміння певних явищ, набір доказів при побудові наукової теорії – це:

а) тактика;

б) стратегія;

в) концепція.

40. Розташуйте складові частини концепції в логічній послідовності її розробки:

а) «привласнення» промовцем чужого досвіду з обраної проблеми;

б) своє бачення промовцем предмета (теми);

в) пропускання чужого досвіду крізь призму свого бачення і, навпаки, формування позиції;

г) аналіз предмета, тобто вибір проблем для вивчення.

41. Знання й застосування якого закону забезпечать людині необхідний рівень компетентності й професіоналізму?

а) концептуального;

б) моделювання аудиторії;

в) стратегічного.

42. Фаза вибору, фаза орієнтації і фаза заглиблення – це складові частини:

а) інвенції;

б) елокуції;

в) меморії.

43. Визначення цільової настанови, виділення основних питань предмета мовлення і формулювання тез – компоненти:

а) стратегії виступу;

б) тактики виступу.

44. Аргументація як серцевина етапу підготовки промови є провідною у:

а) тактичному законі;

б) законі моделювання аудиторії;

в) мовленнєвому законі.

45. Вивчення соціально-демографічних, суспільно-психологічних та індивідуально-особистісних ознак аудиторії для забезпечення контакту зі слухачами під час виступу передбачає закон:

а) моделювання аудиторії;

б) тактичний;

в) концептуальний.

46. Першим ступенем вивчення аудиторії є:

а) суспільно-психологічний стан аудиторії;

б) соціально-демографічні ознаки аудиторії;

в) індивідуально-особистісні ознаки аудиторії.

47. Другим ступенем вивчення аудиторії є:

а) суспільно-психологічний стан аудиторії;

б) соціально-демографічні ознаки аудиторії;

в) індивідуально-особистісні ознаки аудиторії.

48. Встановіть відповідність між ознаками вивчення аудиторії та їхньою характеристикою:

1)	стать, вік, громадянство, національність, освіта, професія, склад родини	а	суспільно-психологічні ознаки аудиторії
2)	потреби, мотиви поведінки, ставлення до промовця і предмета мовлення	б	індивідуально - особистісні ознаки аудиторії
3)	тип нервової системи, особливості мислення, темпераменту, характер, емоційно-вольова сфера	в	соціально-демографічні ознаки аудиторії

49. Стать, вік, громадянство, національність, освіта, професія, склад родини належать до ознак аудиторії:

а) суспільно-психологічних;

б) індивідуально-особистісних;

в) соціально-демографічних.

50. Потреби, мотиви поведінки, ставлення до промовця і предмета мовлення належать до ознак аудиторії:

а) суспільно-психологічних;

б) індивідуально-особистісних;

в) соціально-демографічних.

51. Тип нервової системи, особливості мислення, темпераменту, характер, емоційно-вольова сфера належать до ознак аудиторії:

а) суспільно-психологічних;

б) індивідуально-особистісних;

в) соціально-демографічних.

52. Соціально-демографічні та соціально-психологічні особливості аудиторії необхідно вивчати:

а) до спілкування зі слухачами;

б) під час спілкування.

53. Індивідуально-особистісні ознаки аудиторії слід вивчати:

а) до спілкування зі слухачами;

б) під час спілкування.

54. Усунути морально-дисциплінарний мотив поведінки аудиторії, викликати емоційно-естетичний та інтелектуально-пізнавальні мотиви допоможе закон:

а) стратегічний;

б) тактичний;

в) моделювання аудиторії.

55. Установіть відповідність між потребами людини та їхньою характеристикою:

1)	спонукають людину отримувати відомості тільки для себе, для задоволення власних інтересів	а	професійні потреби
2)	спонукають людину шукати й отримувати знання для того, щоб збагатити власний професійний досвід і таким чином задовольнити особисті фахові потреби	б	громадські потреби
3)	спонукають людину здобувати інформацію, корисну для широкого кола людей	в	особисті потреби

56. Спонукають людину отримувати відомості тільки для себе, для задоволення власних інтересів:

а) професійні потреби;

б) громадські потреби;

в) особисті потреби.

57. Спонукають людину шукати й отримувати знання для того, щоб збагатити власний професійний досвід і таким чином задовольнити особисті фахові потреби:

а) професійні потреби;

б) громадські потреби;

в) особисті потреби.

58. Спонукають людину здобувати інформацію, корисну для широкого кола людей:

а) професійні потреби;

б) громадські потреби;

в) особисті потреби.

59. Установіть відповідність мотивами поведінки людини та їхньою характеристикою:

1)	спричинений мимовільним інтересом або задоволенням, але не підкріплений власною волею	а	пізнавально-інтелектуальний
2)	зовнішній, без власного бажання	б	морально-етичний
3)	спрямовує людину на пізнання світу й розвиток власного інтелекту як найбільшої цінності людини	в	емоційно-естетичний
4)	засвідчує в людині найвищу міру людяності: наявність совісті, моральних якостей тощо	г	дисциплінарний

60. Мотив, спричинений мимовільним інтересом або задоволенням, але не підкріплений власною волею, – це:

а) пізнавально-інтелектуальний;

б) морально-етичний;

в) емоційно-естетичний.

61. Мотив, який є зовнішнім, без власного бажання, – це:

а) пізнавально-інтелектуальний;

б) дисциплінарний;

в) емоційно-естетичний.

62. Мотив, який спрямовує людину на пізнання світу й розвиток власного інтелекту як найбільшої цінності людини, – це:

а) пізнавально-інтелектуальний;

б) морально-етичний;

в) емоційно-естетичний.

63. Мотив, що засвідчує в людині найвищу міру людяності: наявність совісті, моральних якостей тощо, – це:

а) пізнавально-інтелектуальний;

б) морально-етичний;

в) емоційно-естетичний.

64. Реакція, яка свідчить про те, що промова не викликала інтересу в слухачів і вони не застосували свій механізм сприймання та усвідомлення дискурсу, – це:

а) байдужа;

б) погоджувальна;

в) конфліктна.

65. Реакція, що виникає тоді, коли слухач легко переходить на бік промовця і вірить йому, – це:

а) байдужа;

б) погоджувальна;

в) конструктивна.

66. Реакція, яка є завжди очевидною і виявляється в негативних емоціях, небажанні слухати й розуміти промовця, – це:

а) конфліктна;

б) погоджувальна;

в) конструктивна.

67. Реакція публіки на промову, яка свідчить про досягнення оратором мети, – це:

а) конфліктна;

б) погоджувальна;

в) конструктивна реакція.

68. Установіть відповідність між змістом промови та ставленням до неї слухачів:

1)	свідчить про те, що промова не викликала інтересу в слухачів і вони не застосували свій механізм сприймання та усвідомлення дискурсу	а	конструктивна реакція
2)	виникає тоді, коли слухач легко переходить на сторону промовця і вірить йому	б	конфліктна реакція
3)	завжди очевидна, виявляється в негативних емоціях, небажанні слухати й розуміти промовця	в	погоджувальна реакція
4)	свідчить про досягнення промовцем мети промови	г	байдужа реакція

69. Вигляд промовця, манера говорити, неувага до слухачів – це:

а) внутрішня конфліктна реакція;

б) зовнішня конфліктна реакція.

70. Загострене самолюбство, завищена самооцінка, недостатня самореалізація – це:

а) внутрішня конфліктна реакція;

б) зовнішня конфліктна реакція.

71. Серед перелічених джерел конфлікту виберіть ті, які належать до зовнішніх:

1) вигляд промовця; 2) загострене самолюбство; 3) недостатня самореалізація; 4) манера говорити; 5) завищена самооцінка; 6) неувага до слухачів.

72. Серед перелічених джерел конфлікту виберіть ті, які належать до внутрішніх:

73. Конфлікт, при якому негативні емоції виявляються у вигляді грубих реплік, некоректних запитань:

а) прихований конфлікт;

б) відкритий конфлікт.

74. Конфлікт, при якому слухач, явно не виражаючи своїх емоцій, своїм виглядом виявляє неприйняття інших поглядів:

а) прихований конфлікт;

б) відкритий конфлікт.

75. На котрому рівні розуміння предмета мовлення суб’єкт має лише загальне уявлення про про нього?

а) «про що + що»;

б) «про що»;

в) «про що + що + як».

76. На котрому рівні розуміння предмета мовлення суб’єкт уже вникає в зміст поняття, тобто отримує інформацію з опрацьвоної літератури, але ще не має власної позиції?

а) «про що + що»;

б) «про що»;

в) «про що + що + як».

77. На котрому рівні розуміння предмета мовлення суб’єкт осмислює прмови зміст, виробляє власну позицію?

а) «про що + що»;

б) «про що + що + як + навіщо»;

в) «про що + що + як».

78. На котрому рівні розуміння предмета мовлення суб’єкт може поставити собі питання: «Де і коли я зможу використати ці знання про предмет, навіщо мені потрібно знати цей предмет?»?

а) «про що + що»;

б) «про що + що + як + навіщо»;

в) «про що + що + як».

79. Планування на перспективу та конкретне планування найближчих поетапних дій промови – це:

а) стратегія;

б) інвенція;

в) меморія.

80. Розробка стратегій виступу:

а) залежить від рівня аудиторії;

б) не залежить від рівня аудиторії.

81. Розташуйте елементи стратегії в логічній послідовності:

а) формулювання тез;

б) визначення цільової установки;

в) вичленування з концепції запитань, розрахованих на певну аудиторію.

82. Логічні закони, доведення, судження, аксіома, факти – це:

а) аргументи;

б) докази.

83. Авторитет, впевненість, сумнів, обіцянка, погроза – це:

а) аргументи;

б) докази.

84. Система дій із підготовки ефективної промови – це закон:

а) тактичний;

б) стратегічний;

в) моделювання аудиторії.

85. Доказ, побудований на вивченні причиново-наслідкових зв’язків, які випливають із фактів, – це:

а) від сумніву;

б) від фактів;

в) від загрози.

86. Доказ, зумовлений особистими сумнівами оратора, – це:

а) від сумніву;

б) від фактів;

в) від впевненості.

87. Доказ, зумовлений загальною вірою як промовця, так і слухача в авторитет «третьої сторони», - це:

а) від засудження;

б) від авторитету;

в) від впевненості.

88. Доказ, який випливає з особистої впевненості промовця, – це:

а) від сумніву;

б) від фактів;

в) від впевненості.

89. Доказ, який побудований на погрожуванні аудиторії, – це:

а) доказ від загрози;

б) доказ від обіцянки;

в) доказ від впевненості.

90. Доказ, побудований на обіцянці аудиторії з боку промовця, – це:

а) від сумніву;

б) від обіцянки;

в) від засудження.

91. Доказ, побудований на засудження промовця й аудиторії «третьою стороною», – це:

а) від сумніву;

б) від обіцянки;

в) від засудження.

92. Виберіть умови, від яких залежить ефективна аргументація:

а) компетенція промовця в обговорюванних питаннях;

б) орієнтація промовця на певну аудиторію;

в) наявність у промовця відповідної теоретичної підготовки та вміння логічно мислити;

г) управління власними емоціями та почуттями;

д) зв'язок із тезою.

93. Визначте послідовність дій, які сприяють активізації мисленнєвої та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії:

а) викликати аудиторію на роздуми;

б) зацікавити аудиторію;