Продемонструвати це можна так: скласти руки на грудях і ходити по класу з кам’яним обличчям мовчки.

Чи доречний гнів у процесі виховання?

Слайд1

Вітаю, шановні колеги. Я маю честь запропонувати вам урок №8 посібника «Родинна твердиня» «Чи доречний гнів у процесі виховання».

Слайд 2

Сьогодні ми розглянемо, що може зруйнувати наші найкращі спроби дисциплінувати дитину, а також переконати наших найближчих людей в тому, що ми їх не любимо. Ці проблеми є наслідком гніву.

Слайд 3

Прошу вас стати парами один навпроти одного, відсуньте стільці, якщо вони вам заважають. Скоротіть відстань у парах до 30 сантиметрів. Нічого не промовляючи, зробіть сердитий вираз обличчя і протримайте його протягом 10 секунд. Координатори груп, вирішіть, будь ласка, чий вираз був найсердитішим, і переможців направте сюди. Отже, ділимося на пари. Змагаємося вже новими парами: надайте вашому обличчю якомога сердитіший вираз. А тепер посміхніться один одному. Дякую!

Переможцем став… Представтеся, будь ласка, ______________.

Солодкий приз переможцю!

Кажуть, від солодкого люди стають добрішими.

Слайд 4

Зараз ми продемонстрували, що кожен може виглядати сердитим, навіть якщо не відчуває гніву. Більш важливо зрозуміти, що люди можуть гніватися, але не виглядати сердитими. Проте діти якимось чином можуть відчувати, що хтось із батьків сердиться, навіть якщо сам батько чи мати не усвідомлюють, що вони гніваються.

Я пропоную вправу у групах: групи 1,2 розглядають позитивні аспекти гніву, коли він призводить до конструктивних дій або вчинків. Тобто коли гнів може мати певну користь. (замінити біль, страх, розчарування та безпорадність; стримати людину від порушення особистісного простору; бути сигналом до необхідності змін; готувати батьків до дій…)

Група 3 розглядає негативні аспекти гніву, тобто коли гнів призводить до негативних наслідків. (заволодіти мисленням та позбавити логіки; спотворити здатність батьків адекватно сприймати дійсність; передатися дітям і онукам). Обговоріть також, як гнів може завадити вихованню дисципліни.

Хвилини вам для обговорення, а потім бажаючі висловляться на загал.

Слайд 2

Наступне завдання: поміркуйте над тим, як запобігти втручанню гніву. Протягом 1 хвилини обговоріть, що можна зробити, щоб гнів не завадив дисциплінувати дитину. Скористаємося методом мозкового штурму.

Отже, яка група буде відповідати першою? (Відповіді груп)

Сподіваюся. Що під час мозкового штурму ніхто не гнівався…

Існує думка про те, що деякі люди вміють гніватися, а деякі ― ні. Насправді всім нам притаманно виражати свій гнів, але робимо ми це по-різному. Навіть такі відомі всім особи як Мати Тереза та Ісус Христос теж гнівалися.

Дозвольте мені розповісти, що люди роблять з гнівом.

Слайд 5

Отже, прояви гніву можна відкрито виражати, приховувати, придушувати та визнавати. А тепер про кожний прояв окремо…

Слайд 6

Вираження

Дехто з нас неналежним чином виражає свій гнів. Це робиться словами, жестами або діями. В цей час ми майже не думаємо, який вплив таке вираження гніву може мати на інших.

Завдання в групах: продемонструйте це, промовивши якомога сердитіше і з відповідними жестами: «Коли я бачу твою кімнату в такому стані, мене починає трясти!»

Слайд 7

Проблеми з подібним проявом гніву такі:

― Ми часто ранимо людей, яких любимо. Адже добре знаємо, що «меньше всего любви достается нашим самым любимым людям»;

― Наша запальність зростає, поки ми не відчуємо, що досягли бажаного. Ми сердимося все більше і частіше, наносячи рани вербальним способом, а іноді й фізично;

Слайд 8

― Ми пригальмовуємо власну зрілість;

― Завдаємо шкоди своєму супутнику життя і нашим дітям у дитинстві, тим самим віддаляючи їх від себе, коли вони дорослішають;

― Ми руйнуємо власне тіло через підвищення артеріального тиску: кров’яні судини звужуються і блокуються, виникають проблеми з травленням. Гнів дуже шкідливий для нас, особливо якщо він хронічний!

Слайд 9

Приховування

Дехто з нас приховує (ніби «ковтає») свій гнів, свідомо намагаючись його не виражати. Коли гнів добре прихований, більшість людей навіть не помічають, що розлючена особа сердита.

Продемонструвати це можна так: скласти руки на грудях і ходити по класу з кам’яним обличчям мовчки.

Слайд 10

Проблеми, що виникають, коли гнів приховується:

― Ми часто віддаляємося від людей, яких любимо. Вони знають, що ви гніваєтеся, але навчені триматися осторонь, поки ваш гнів не вщухне;

― З часом усе важче і важче вгамувати гнів, тому що до невгамованого гніву додається новий;

― Ми все більше схиляємося до емоційної загальмованості, втрачаємо креативність, нас лякають зміни;

Слайд 11

― Наші діти і супутник життя відчувають наш гнів, тому відвертість і відкритість у стосунках знижується;

― Ми руйнуємо свій організм так само, як і під час вираження свого гніву, але повільніше! Такий гнів є особливо шкідливим для нас, оскільки може перетворитися в хронічний.

Слайд 12

Придушення

Дехто з нас намагається придушити гнів. Підсвідомо ми робимо це, заперечуючи наявність гніву спершу для себе, а потім і для інших. Але він не випаровується сам по собі, а ховається десь у глибині нашої душі. А потім може проявитися в який-небудь замаскований спосіб, і тоді ніхто не здатний розпізнати, що це гнів.