Перелік і обсяг активних та інтерактивних форм навчальних занять.

Для підвищення якості засвоєння дисципліни використовуються такі форми навчальної роботи:

- класичні лекційні методи, обсяг навчальної роботи за курс – 60 годин;

- активна форма аудиторної навчальної роботи у вигляді семінарських (практичних) занять, обсяг навчальної роботи за курс – 52 години;

- активна форма самостійної навчальної роботи студентів, обсяг навчальної роботи за курс дисципліни – 70 годин.

Організація, структура та зміст навчальних занять.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Тема	Лекції	Семі-нари	Прак-тичні	Сам. робота
Розділ 1. Теоретичні основи криміналістики
1.	Предмет, завдання та система криміналістики. Історія криміналістики.		-	-
2.	Криміналістична ідентифікація та діагностика.			-
Розділ 2. Криміналістична техніка
3.	Загальні положення криміналістичної техніки			-
4.	Судова фотографія та відеозапис		-	-
5.	Основи криміналістичного слідознавства.			-
6.	Сліди рук.		-
7.	Сліди ніг і взуття. Сліди транспортних засобів.		-
8.	Сліди знарядь злочину. Встановлення цілого за частинами. Субстанціональні та інші сліди.	-	-	-
9.	Судова балістика та вибухотехніка.		-
10.	Техніко-криміналістичне дослідження документів.		-
11.	Судове авторознавство.		-
12.	Судове почеркознавство.		-
13.	Криміналістичне вчення про зовнішні ознаки особи (габітоскопія).		-
14.	Криміналістичне дослідження звукових слідів (фоноскопія)
15.	Криміналістичне дослідження слідів запаху (одорологія)
16.	Кримінальна реєстрація та криміналістичні обліки
Всього за 6 семестр
Розділ 3. Криміналістична тактика
17.	Загальні положення криміналістичної тактики. Тактика захисту.			-
18.	Криміналістична версія. Організація та планування досудового розслідування.		-	-
19.	Тактика огляду		-
20.	Тактика обшуку.		-
21.	Тактика допиту.		-
22.	Тактика слідчого експерименту.		-
	Тактика пред’явлення для впізнання		-
24.	Підготовка й призначення судових експертиз.		-
25.	Підготовка й тактика проведення негласних слідчих дій.		-	-
Розділ 4. Методика розслідування окремих видів злочинів
26.	Загальні положення криміналістичної методики		-	-
27.	Розслідування вбивств.			-
28.	Розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.			-
29.	Розслідування злочинів проти власності
30.	Розслідування розкрадань шляхом зловживання службовим становищем.
31.	Розслідування злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг			-
32.	Розслідування господарських злочинів.		-	-
33.	Розслідування дорожньо-транспортних подій			-
34.	Розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків.			-
35.	Розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв’язку	-	-	-
36.	Розслідування злочинів неповнолітніх.	-		-
37.	Розслідування пожеж.	-	-	-
Всього за 7 семестр
Разом за курс

1.4. На опанування таких знань спрямована запропонована Програма з криміналістики, виконання якої має на меті:

1 – дати студентам необхідний мінімум теоретичних знань з основних положень криміналістики, що необхідні для їх майбутньої практичної діяльності як адвокатів, слідчих, прокурорів, слідчих суддів, суддів та на інших напрямах юридичної практики;

2 – відпрацювати практичні навички із використання криміналістичних знань при організації розкриття й розслідування злочинів та кримінальних проступків, проведенні окремих слідчих (розшукових) дій;

3 – забезпечити дотримання законності та гарантії прав і свобод особи шляхом прищеплення випускникам Академії навичок неухильного виконання норм кримінального процесуального законодавства в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень.

За результатами вивчення повного курсу дисципліни необхідно знати:

- поняття предмета, систему і завдання криміналістики, її місце в системі інших юридичних та суміжних наук;

- сучасний рівень, передовий досвід і тенденції розвитку світової криміналістики;

- об’єкти, суб’єкти та форми криміналістичної ідентифікації і діагностики;

- порядок висунення та перевірки криміналістичних версій;

- існуючі криміналістичні засоби, прийоми й методи їх застосування з метою виявлення, фіксації, огляду та вилучення слідів й інших речових доказів;

- порядок збирання, перевірки та оцінки й використання доказів під час досудового розслідування й розгляду судом матеріалів кримінального провадження;

- систему існуючих в Україні експертних установ і експертно-криміналістичних підрозділів, їх компетенцію та порядок призначення різних видів судових експертиз;

- тактику проведення окремих слідчих (розшукових) дій, тактику захисту та порядок використання необхідних знань спеціалістів в інтересах кримінального провадження;

- загальні положення і значення криміналістичної методики та криміналістичної характеристики злочинів;

- особливості методики розслідування окремих видів злочинів.

Студенти після опанування курсу криміналістики повинні вміти:

- самостійно оцінити інформацію стосовно події, яка містить ознаки злочину чи кримінального проступку, і прийняти правильне рішення щодо необхідності внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку розслідування і проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій;

- грамотно використовувати відповідні техніко-криміналістичні засоби для відшукання, фіксації та вилучення слідів й інших об'єктів, що можуть мати відношення до кримінального провадження;

- аналізувати наявні відомості про подію злочину чи кримінального проступку, висувати і обґрунтовувати криміналістичні версії щодо встановлення причини події і осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення;

- планувати й організовувати проведення досудового розслідування по конкретному кримінальному провадженні;

- підготовлювати, проводити самостійно та з залучення необхідних спеціалістів і у відповідності до норм кримінального процесуального законодавства окремі слідчі (розшукові) дії, призначати судові експертизи й давати оцінку висновку експерта;

- організовувати розкриття та досудове розслідування окремих видів злочинів, забезпечувати водночас взаємодію різних служб і підрозділів правоохоронних органів в інтересах здійснення кримінального провадження;

- використовувати допомогу громадськості та засобів масової інформації в інтересах досудового розслідування і правильного вирішення матеріалів кримінального провадження.

СЛОВНИК

Кредитно-модульна система організації навчального процесу– це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит–це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (самостійна робота, контрольна робота, тест тощо).

Змістовий модуль–це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль–оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Поточний контроль (6-й, 7-й семестри) здійснюється через оцінювання усних відповідей щодо проблем для обговорення, передбачених планом семінарських і практичних занять, написанням курсової роботи (7-й семестр), а також шляхом: проведення експрес-опитувань; тестування; підготовки доповідей і рефератів; написання самостійних і модульних контрольних робіт. При оцінюванні враховується глибина теоретичних знань студентів і вміння застосовувати їх на практиці.

Модульний контроль–форма контролю, у якому підбивається підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка. Модульний контроль (6-й, 7-й семестри) передбачає перевірку рівня засвоєння студентів теоретичного і практичного матеріалу модулів і здійснення в межах семестру наприкінці планового вивчення криміналістики. До цього часу вже начитаний визначений лекційний матеріал, проведені семінарські й практичні заняття тощо. Отже, можна говорити про те, що студентам видана визначена інформація для системи формування системи поглядів і пізнання. Звідси ціль модульного контролю – дати відповідь на питання про існування у свідомості студентів такої системи в дійсності.

Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Підсумковий контроль проводиться наприкінці 7-го семестру у формі екзамену після закінчення вивчення курсу криміналістики. Структура білета передбачає три теоретичні питання з усіх тем, передбачених програмою.

Екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період, відповідно до навчального плану. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді комплексного оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів.

Лекція–основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття–форма навчального заняття, за якої викладач організує дискусію щодо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань, вирішують задачі, розв’язують тести тощо. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Практичні заняття проводиться в аудиторії, яка обладнана необхідними технічними засобами навчання.

Індивідуальна робота студента –форма організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Види індивідуальних занять:

Консультація– форма навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно під керівництвом викладачів.

Самостійна робота студента – основний засіб засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота студентів забезпечується навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи теми (підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій тощо). Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися в бібліотеці, комп’ютерних класах, навчальних кабінетах, а також в домашніх умовах.

Наочні методи:

Ілюстрація – допоміжний метод при словесному методі, її значення полягає в яскравішому викладенні та показі власної думки і здійснюється на заняттях з криміналістики у вигляді мультимедійного супроводження окремих тем навчальної дисципліни.

Демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування, наприклад, демонстрація навчальних фільмів.

ЗМІСТ КУРСУ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.