Як слід провести заходи в цьому випадку ?

Билет № 3

Накази МОЗ України № 370, № 366, № 38 та № 999 (рік прийняття, повна назва наказу та основний зміст).

Екстрена медична допомога при утопленні, асфіксії.

Апоплексія яєчників. Діагностика і лікувальна тактика.

На трасі сталося лобове зіткнення автобуса і легкового автомобіля. В салоні

Обох транспортних засобів більше 10-ти постраждалих, які внаслідок різкої

Зупинки подалися за інерцією вперед і отримали різного ступеня важкості закриту

Черепно-мозкову травму.

З них 3 особи вимагають серцево-легеневої реанімації.

Як слід провести заходи в цьому випадку ?

1.-01.06.2009 № 370 Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги

- 18.05.2012 № 366Про затвердження Загальних вимог щодо проведення медичного сортування постраждалих і хворих та форм медичної документації

- № 38від 28.03.94 Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом

- 17.11.2010 N 999 Про затвердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги України

2. Утоплення – це гострий патологічний стан, що розвивається при випадковому або навмисному зануренні у воду з подальшим розвитком ознак ГДН та ГСН, причиною виникнення яких є попадання рідини в дихальні шляхи.

Розрізняють три основних типи утоплення :

1. Аспіраційне (істинне - мокре) – 75-95%.

2. Асфиксичне (спастичне - сухе) – 5-20%.

3. Синкопальне (рефлекторне) до 5%.

Істинне утоплення виникає внаслідок потрапляння води в альвеоли:

- пріснавода, в результаті різниці осмотичного градієнта між кров’ю та прісною водою, швидко покидає альвеоли й проникає в судинне русло, що призводить до збільшення ОЦК та гемодилюції, набряку легень, гемолізу еритроцитів;

- при утопленні в морській воді, в результаті різниці осмотичного градієнта між кров’ю та морською водою, частина плазми виходить із судинного русла, в зв’язку з чим зменшується ОЦК.

Асфиксичне утоплення виникає без аспірації води внаслідок виникнення рефлекторного ларингоспазму.

Синкопальнеутоплення виникає внаслідок рефлекторної зупинки серцевої діяльності та дихання

(зануренні потерпілого в холодну воду).

1. Збір анамнезу події:

- встановити час, коли трапився нещасний випадок;

- встановити час з моменту витягнення потерпілого з води;

- встановити, чи був потерпілий на момент витягнення його з води у свідомості;

- встановити, чи проводилась потерпілому СЛР.

2. Проведення огляду та фізикального обстеження:

- виявлення ознак зупинки кровообігу

- оцінка загального стану потерпілого: свідомость, дихання, кровообіг за алгоритмом АВСDE

- відповідно до показів усунути порушення – кровообігу, дихання

- наявність ознак, що можуть вказувати на можливу травму хребта

3. Оцінка стану потерпілого:

- наявність свідомості;

- визначення ЧД;

- визначення Ps;

- вимірювання АТ.

- реєстрація ЕКГ у 3 відведеннях або оцінка ритму безпосередньо з ложок дефібрилятора.

- пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).

Лікувальна тактика

- положення потерпілого на спині;

- накласти шийний комір;

- очистити верхні дихальні шляхи;

- забезпечити адекватне дихання;

- проведення оксигенотерапії, сатурація менше 95% (3-5л/хв);

потерпілий знаходиться в свідомості:

- інгаляція кисню, зігрівання потерпілого;

- введення антигіпоксантів:

- Аскорбінова кислота 5% - 0,3мл/10кг внутрішньовенно;

- введення перфузійних розчинів: ГЕК 6% - 500мл в/в; глюкоза 5%-400мл в/в;

- при збудженні: діазепам 0,5% - 2-4мл (далі по 2мл в/в до одержання ефекту);

- введення глюкокортикостероїдів: дексаметазон 0,4% - 12-20 мг в/в;

- введення салуретіків: фуросемід 1% 20-40мг в/в;

потерпілий знаходиться без свідомості:

- інгаляція кисню;

– інтубація;

- введення антигіпоксантів: Аскорбінова кислота 5% - 0,3мл/10кг в/в;

- введення ГЕК 6% - 500мл в/в; глюкоза 5% - 400мл в/в; натрію гідрокарбонат 4%200 мл в/в;

- при збудженні:Діазепам 0,5% - 2-4мл (далі по 2мл в/в до одержання ефекту); ГОМК 10-20мл в/в -крапельно у 5% розчині глюкози;

- введення глюкокортикостероїдів: Дексаметазон 0,4% - 12-20 мл в/в;

- введення салуретиків: Фуросемід 1% 20-40мг в/в ;

ОЗНАКИ, ЩО МОЖУТЬ ВКАЗУВАТИ НА МОЖЛИВУ ТРАВМУ ХРЕБТА

- ДТП;

- падіння з висоти;

- падіння важких предметів на ділянку голови або шиї;

- удар головою об дно під час занурювання;

- прямий удар у хребет;

- вибух.

Симптоматика пошкодження хребта:

1. Біль в травмованій ділянці або відчуття тиску в голові, шиї або спині (посилення болю під час рухів – може свідчить про нестабільний перелом хребта).

2. Змушене положення потерпілого.

3. Поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг.

4. Втрата рухових функцій кінцівок.

5. Деформація в ділянці хребта.

6. Судоми.

7. Ускладнене дихання.

8. Втрата рівноваги.

1. Переконайтесь в безпечності місця події.

2. Проведіть огляд постраждалого, визначте наявність свідомості та дихання у потерпілого.

3. Якщо у постраждалого відсутнє дихання (прохідність дихальних шляхів та СЛР).

Якщо постраждалий у свідомості та його місцезнаходження безпечне:

1. Переміщайте потерпілого тільки у разі крайньої необхідності.