Тема 6. Психологія особистості. Спрямованість як основна підструктура особистості.

«Особистість» – одна з найскладніших категорій наукової психології. Історія розвитку поняття «особистість». Аспекти наукового вивчення особистості (Л. Хьелл і Д. Зіглер): структура особистості, мотивація, розвиток особистості, психопатологія особистості, підстави психічного здоров'я особи, трансформація особистості в процесі коригуючого психологічного впливу. Компоненти особистості: природне, біологічне, спадкове, соціальне.

Соціальне середовище і особистість. Поняття індивіда як представника homo sapiens, носія загальновидових властивостей і певного генотипу. Поняття особистості як індивіда, включеного в суспільні відносини, суб'єкта свідомості і самосвідомості. Поняття індивідуальності як неповторне поєднання успадкованих і набутих специфічних особливостей особистості. «Індивідом народжуються, особистістю стають, індивідуальність відстоюють» (О. Г. Асмолов).

Структура особистості. Психодинамічна теорія: структура особистості З. Фрейда (Воно, Я і Над-Я). Е. Берн: дитина, батько, дорослий. Структура особистості за К. К. Платоновим: спрямованість; психічні процеси; досвід – знання, вміння, навички; біопсихічні властивості.

Спрямованість як основна підструктура особистості: сукупність стійких мотивів, які орієнтують діяльність особистості і відносно незалежних від існуючої ситуації. Форми спрямованості особистості: потреби, інтереси, потяги, бажання, інтерес, схильності, установки, ідеали, світогляд, переконання.

Джерело активності особистості – потреби. Види потреб: природні, культурні; матеріальні, духовні. Ієрархія потреб за А. Маслоу: фізіологічні потреби, потреби безпеки та захисту, потреби приналежності і любові, потреби самоповаги, потреби самоактуалізації.

Самооцінка – ставлення індивіда до себе (Куперсміт); ступінь розвитку в індивіда почуття самоповаги, відчуття власної цінності і позитивного ставлення до всього, що входить до сфери свого Я (Розенберг) та ін. Адекватна і неадекватна самооцінка. Висока і низька (завищена і занижена) самооцінка.

Рівень домагань – рівень складності обраних суб'єктом цілей. Занижений, підвищений рівень домагань. Співвідношення самооцінки та рівня домагань і успіху.

Заняття № 6

1. Історія розвитку поняття «особистість».

2. Соціальне середовище і особистість. Індивід, особистість, індивідуальність.

3. Структура особистості за З. Фрейдом, за Е. Берном, за К. Платоновим.

4.Спрямованість як основна підструктура особистості. Форми спрямованості особистості.

5. Потреби. Види потреб.

6. Ієрархія потреб за А. Маслоу.

7. Самооцінка та рівень домагань.

Література:

1. Будіянський М. Ф. Психологія особистості: Учбово-методичний посібник / М.Ф. Будіянський. – Одеса: Астропринт, 1999. – 119 с

2. Дубравська Д.М. Основи психології / Д.М. Дубравська. – Львів: Світ, 2001. – 280с.

3. Загальна психологія./За загальною редакцією академіка С.Д.Максименка. Підручник. - 2-ге вид., перероб.і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с.

4. М'ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч.посібник / П.А. М'ясоїд – К.: Вища школа, 2000. – 479 с.

5. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студентов высш.пед.учеб.заведений:В 3 кн.Кн.1.Общие основы психологии – 3-е изд. / Р.С.Немов – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1997. – 688 с.

6. Основи психології: Підручник / За заг. О.В.Киричука, В.А.Роменця. Вид. 5-е, стереотип.. - К.: Либідь, 2002. – 632с.

7. Петровский А.В. Психология: Учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений. – 2-е изд., стереотип. / А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. - М.: Изд.центр "Академия", 2001. – 512 с.

8. Платонов К.К. Занимательная психология / К.К Платонов. – М.: Молодая гвардия, 1986. – 224 с.

9. Рубинштейн С. П. Основы общей психологии / С.П. Рубинштейн. – Санкт-Петербург: Питер, 2002. – 720 с.

10. Филатов Ф. Р. Общая психология / Ф.Р. Филатов. – Ростов-на-Дону, 2005. – 448 с.

11. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – Санкт-Петербург: Питер, 1999. – 606 с.

12. Ярошевский М.Г. История психологии от античности до середины XX в: Учеб. пособие / М.Г. Ярошевский. – М., 1996. – 416 с.