Комп’ютер в діяльності психолога

Розробка і використання комп’ютерних засобів для психолога передбачає:

1) опис необхідних і достатніх функцій діяльності психолога;

2) визначення груп режимів, в яких можливе використання комп’ютерів психологами;

3) опис цілей, які необхідно досягнути психологу при работі з комп’ютером;

4) визначення кола вимог до засобів, що дають можливість досягати вказаних цілей).

Виділяються такі основні режими використання комп’ютера психологом:
1. Робота з комп’ютерними варіантами психологічних методик, де виділяються два підрежими: 1) психодіагностика на комп’ютері; 2) підрежим навчання співробітників (на різних курсах з навчання іноземних мов, при проведенні ділових ігор).

Виділяється дві традиційні лінії в автоматизації психодіагностичних методик: перша пов’язана із створенням комп’ютерних аналогів відомих бланкових методик, а друга - з широким використанням апаратних засобів. Дві цих лінії автоматизації психодіагностики доповнюють одна одну і у випадку спільного використання можуть розширити можливості психолога.

2. Робота з даними: представлення даних, їх статистична обробка, запис та зберігання в пам’яті комп’ютера.

3. Робота з текстами, що передбачає такі підрежими: пошук і читання текстів, ввід тексту, редагування тексту, пошук помилок, роздруковування текстів.
Другий та третій режими роботи, звичайно, не є прерогативою психологів, оскільки реалізуються й іншими спеціалістами, тому важко говорити про спеціальні психологічні програмові засоби для цих режимів.
4. Робота психолога с людьми - підрежими: робота з досліджуваними і клієнтами, робота з колегами та керівниками.

Якщо звернутись до самої історії використання психологами комп’ютерних засобів і виділити стадії впровадження комп’ютера в психологічні дослідження та психологічну практику, то самі ці стадії розрізняються, по-перше, хронологічно, а по-друге, ступенем проникнення комп’ютерів в структуру діяльності психолога.

На такій підставі виділяються наступні стадії впровадження комп’ютерів в діяльність психолога:

1. Комп’ютери використовуються в якості засобів статистичної обробки даних (початок 60-х рр. ХХ ст.).

2. Спроби використання комп’ютера в режимі реального часу в якості засобу управління інженерно-психологічним експериментом. Наприклад, робота Дж. Сперлінга по вивченню короткочасної пам’яті на початку 60-х рр.
3. Використання комп’ютерів в якості засобу об’єднання окремих методик в пакети прикладних психологічних програм. Наприклад, в СССР перші такі спроби використання комп’ютерних програм були зроблені в 1977-1978 рр. на факультеті психології МДУ.

4. Більш чіткий розподіл програмного і інформаційного забезпечення комп’ютерної методики. Були створені так звані "конструктори" тестів-опитувальників і тестів-завдань, які розробляли та впроважували "непрограмуючі психологи". Перші експерименти в цій сфері були проведені ще в 1979-1980 рр. Традиційним став розподіл функцій, при якому програмове забезпечення розроблялось програмістом, а інформаційне (вид стимульного матеріалу, його об’єм, параметри часу подачі) вводилось психологом. Психологу стало легше „спілкуватись” з комп’ютером, а відповідно збільшились їх темпи поширення.

Якщо співставити послідовність інновацій в комп’ютеризації психологічної практики з етапами роботи психолога, то можна прослідкувати такі етапи: перший – пов’язаний з автоматизацією обробки результатів, другий – з проведенням окремої методики, третій– з проведенням експерименту, що включає кілька методик; четвертий етап пов’язаний з процесом створення методик і п’ятий етап –з інтерпретацією результатів експерименту).

Література:

1. Бодров В. А, Орлов В.Я. Психология и надежность: Человек в системах управления техникой /РАН, Институт психологии. — М.; Институт психологии РАН, 1998. — 285 с.

2. Инженерная психология. Под ред. Г.К.Середы. К.: Вища школа, 1976. - 308 с.

3. Климов Е. А. Психология профессионала. Учеб. пособие — М.-Воронеж: Институт практической психологии, 1996. - 509с.

4. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология в системах «человек-техника»: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2003. – 296 с.

5. Ломов Б. Ф. Человек и техника Очерки инженерной психологии / Предисл. Б.Г.Ананьева - 2-е изд., испр. и доп. — М.: Сов. радио, 1966. - 464 с.

6. Обознов А. А. Инженерная психология: Учебное пособие —М.: Изд-во «Ин-т молодежи», 1998.

7. Основы инженерной психологии: Учебник для вузов / Под ред. Б. Ф. Ломова. — 2-е изд. - М,: Высшая школа, 1986, - 447 с.

8. Справочник по инженерной психологии / С.В.Борисов, В.А.Денисов, Б.А.Душков; Под ред. Б.Ф.Ломова, — М,: Машиностроение, 1982. — 368 с.

9. Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология:Учеб. Пособие для студ.высш. учеб.заведений. – М.:Издательский центр «Академия»; Высшая школа, 2001. – 360 с.

10. Человеческий фактор. В 6 т. Т.1 / Пер. с англ. В.П.Зинченко. Под ред. Г. Салвенди. — М.: Мир, 1991. -599 с.

11. Трофімов Ю.Л. Інженерна психологія:Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 264 с.