Загальновійськовий бій та його характеристика.

Основи загальновійськового бою.

Єдиним засобом досягнення перемоги частинами й підрозділами в збройній сутичці з противником єбій. Бій - основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів -з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Бій може бути загальновійськовим, вогневим, протиповітряним, повітряним та морським.

Удар — складова частина бою, що полягав в одночасному ураженні угруповань військ та об'єктів противника шляхом потужного впливу на них усіма засобами або військами. Удари можуть бути: за масштабами — тактичні; в залежності від засобів, які застосовуються, та сил, які беруть участь, — вогневі та удари військами; за кількістю засобів, які беруть участь, та об'єктів, по яких наносяться удари, — масовані, групові й одиночні.

Вогонь — ураження противника стрільбою з різних видів зброї. Він ведеться з завданням знищення, по-давлення, виснаження противника або зруйнування його об'єктів.

Вогонь розрізняється: за тактичними завданнями, що вирішуються, — на знищення, по давлення, виснаження, зруйнування, задимлювання (засліплювання), освітлення та інші; за видами зброї — вогонь із стрілецької зброї, танків (танкових гармат і кулеметів), БМП (БТР), вогонь артилерії, мінометів, комплексів протитанкових керованих ракет, зенітних засобів та інші; за способами ведення — прямою, напів прямою наводкою, із закритих вогневих позицій та інші; за напруженістю стрільби — одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, біглий, методичний, залповий та інші; за напрямком стрільби — фронтальний, фланговий, перехресний; за способами стрільби — з місця, із зупинки, з ходу та інші; за видами вогню — по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний та інші.

Маневр — організоване пересування військ під час бою з метою заняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення або пере націлювання (масування, розподіл) ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника. Видами маневру є охоплення, обхід, відхід і маневр ударами й вогнем.

2.Основні види загальновійськового бою (дати характеристику)

Загальновійськовий бій складає основу армійських, корпусних, а також ряду спільних операцій. Він ведеться об'єднаними зусиллями з'єднань, частин і підрозділів різних родів військ, спеціальних військ Сухопутних військ, а також Військ повітряної оборони, а на приморському напрямку й Військово-морських сил. Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є: рішучість мети, висока напруженість, швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови сторін, застосування різноманітних способів виконання бойових завдань, швидкий перехід від одних видів дій до інших, складна радіоелектронна обстановка.

Сучасний загальновійськовий бій вимагає від військ та підрозділів, які в ньому беруть участь, безперервного ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, техніки, засобів захисту та маскування, високої рухомості та організованості, повного

напруження всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни та бойової згуртованості.

Це досягається: високою бойовою виучкою; свідомим виконанням свого військового обов'язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов добитися повної перемоги над ворогом; знанням начальниками своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їхніх потреб та врахуванням трудності життя у бойовій обстановці, високою вимогливістю до них; вихованням у підлеглих віри в правоту нашої справи, відданості народу України.

Запорукою успіху в складних умовах сучасного загальновійськового бою є висока бойова виучка. Вона досягається в ході напруженої бойової підготовки, яка е основним змістом повсякденної діяльності військ у мирний час і продовжується під час підготовки бою та в проміжках між бойовими діями.

У ході бойової підготовки повинні враховуватися висока напруженість, швидкоплинність бойових дій та інші характерні риси сучасного загальновійськового бою. Підрозділи, які взаємодіють під час виконання бойових завдань, займаються бойовою підготовкою спільно. В умовах воєнного часу основна мета бойової підготовки — вивчити противника, який протистоїть, й оволодіти найбільш ефективними способами його розгрому в обстановці, яка склалася.

Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброїє послідовний розгром підрозділів противника. При цьому важливе значення будуть мати: надійне вогневе ураження противника, який протистоїть безпосередньо, з одночасним діянням на його резерви й важливі об'єкти в глибині; своєчасне зосередження сил і засобів для утримання важливих районів, позицій та нарощування зусиль для розвитку успіху на головному напрямку; постійна готовність військ до дій в умовах застосування противником ядерної зброї.

Звичайна зброявключає всі вогневі й ударні засоби, які застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі та інженерні боєприпаси й ракети в звичайному спорядженні, запалювальні боєприпаси й суміші. У бою із застосуванням звичайної зброї вогонь артилерії, танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), зенітних засобів і стрілецької зброї у поєднанні з ударами авіації є основним засобом ураження противника.

Найбільш ефективним видом звичайної зброє є високоточна зброя, до якої належать розвідувально - ударні (розвідувально - вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, які застосовують, керовані, самонавідні ракети й боєприпаси, здатні уражати цілі, як правило, з першого пострілу (пуску).

Запалювальні боєприпаси й суміші застосовуються для ураження живої сили й вогневих засобів противника, які розташовуються відкрито або знаходяться у довгочасних вогневих та інших фортифікаційних спорудженнях, а також його озброєння, техніки й інших об'єктів.

Основними видами загальновійськового бою є:

- оборона; - наступ.

На початку війни оборона буде найважливішим і найбільш розповсюдженим видом бою.

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з головною метою — відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ. Вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але й під час війни. Але однією обороною добитися перемоги неможливо.

Наступ проводиться з метою повного розгрому противника та оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості. Найбільш типовим для частин і підрозділів на початку війни буде перехід у наступ вумовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, з положення оборони. Оборона й наступ тісно взаємозв'язані. Будь-яка оборона містить в собі елементи наступу, а наступ — елементи оборони.