Психологічні особливості побутової діяльності у дитини-дошкільника

Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника

Д. Б. Ельконін виділяє чотири рівні розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника. Кожен рівень характеризується специфічним зміс­том, співвідношенням ігрових дій та ролей, структурою ігрових дій.

У 3-5 років формуються перший та другий рівні.

I рівень

1) Зміст гри - дії з предметами, спрямовані на співучасника. Ха­рактерні ігрові дії - годування без врахування послідовності і «меню».

2) Ігрові ролі не визначають дій, а навпаки. Діти себе не нази­вають іменами ролей, ролі теж не позначають словом. При розподі­лі ролей відповідні рольові дії не узгоджуються, між ними відсутні взаємозв'язки.

3) Ігрові дії одноманітні, складаються із послідовності стереотип­них повторюваних операцій.

4) Ігрові дії не утворюють логічної послідовності.

II рівень

1) Зміст і головне у грі - дії з предметами.

2) Діти прагнуть до відповідності ігрової дії реальній.

3) Діти називають ролі. Виконання ролі полягає у реалізації від­повідних ігрових дій.

4) Логіка ігрових дій визначається життєвою послідовністю. Лан­цюжок дій збільшується: приготування їжі - накривання столу - го­дування - відпочинок.

5) Порушення у послідовності ігрових дій дітьми не приймається, але вони це нічим не мотивують.

У 5-7 років виявляються третій та четвертий рівні.

III рівень

1) Основний зміст - виконання ігрової ролі, відповідних їй дій. З'являються ігрові дії, у яких відбивається характер відносин з ін­шими ролями гравців; наприклад, «вихователь» дитсадка звертаєть­ся до «кухаря»: «Приготуйте їжу».

2) Ролі розподілені до початку гри і визначають поведінку гравця.

3) Логіка ігрових дій визначається роллю. Дії урізноманітнюють­ся. З'являються звертання до партнерів у відповідності до співвідно­шення ролей.

4) Порушення послідовності ігрових дій викликає протест дити­ни: «Так не буває». Ігрова роль визначає правила поведінки гравця. Порушення правил гри найчастіше помічають партнери, а дитина на­магається виправити «помилку».

ІУ рівень

1) Основний зміст - виконання ігрових дій, пов'язаних із ставлен­ням до інших людей, ролі яких виконують гравці: наприклад, дають вказівки «йдіть до столу, тільки помийте руки»; оцінюють «тримай руку як слід», схвалюють.

2) Роль гравця зберігається на протязі гри. Ролі різних гравців взаємопов'язані. Мовлення дитини у грі визначається її роллю.

3) Чітка послідовність ігрових дій відтворює реальну логіку подій життя людини. Дії різноманітні, за чіткими правилами, які дитина обґрунтовує посиланням на реальні наслідки їх порушення: «не мож­на морозиво перед обідом їсти, бо зникне апетит».

4) Порушення логіки ігрових дій та правил дітьми відхиляється, що мотивується підкресленням їх раціональності.

ВИСНОВКИ про розвиток сюжетно-рольової гри:

- Д.Б.Ельконін виділяє чотири рівня розвитку сюжетно-рольо­вої гри дошкільника;

- загальна тенденція розвитку сюжетно-рольової гри полягає у переході від ігор-маніпуляцій з предметами до виконання ролі як суспільно закріпленого зразка поведінки та взаємодії з ін­шими людьми;

- на І рівні змістом гри є дії з предметами, спрямовані на співу­часника. Роль формується у дії;

- на ІІ рівні діти починають називати ролі. Виконання ролі по­лягає у реалізації відповідних дій;

- на ІІІ рівні основний зміст гри - виконання ролі, відповідних їй дій;

- на !V рівні основний зміст - виконання дій, пов'язаних із став­ленням до інших людей.

Психологічні особливості побутової діяльності у дитини-дошкільника

Про особливості розвитку побутової діяльності в немовлячому віці:

- найважливішим змістом виховання немовляти виступає засвоєння ним соціально зумовленого режиму дня;

- включення дитини у соціальні способи задоволення біологічних потреб людини починається із засвоєння специфічно людського біоритму "сон-активність";

- організація дорослим побутових процесів по догляду за малюком виступає першою формою співпраці дорослого й дитини, у ході якого відбувається психічний розвиток малюка;

- формується позитивне емоційне ставлення до побутових процесів та до дорослого, що їх забезпечує;

- у виконанні побутових процесів відбувається перехід від керівної ролі дорослого до зростання самостійності дитини;

- закладаються основи формування психогігієнічних навичок дитини та відповідних особистісних якостей.

Про особливості розвитку побутової діяльності в ранньому віці:

- мотиваційну основу побутової діяльності становить інтерес дитини до світу оточуючих предметів та до процесів їх використання дорослим, а також прагнення дитини до самостійності;

- операційну основу для розвитку побутової діяльності становлять успіхи малюка у предметній діяльності, її зв'язок із предметно-маніпулятивною грою;

- переважає розвиток операційної сторони побутової діяльності: у малюка формуються культурно-гігієнічні навички, які становлять основу самообслуговування особистості;

- побутова діяльність справляє різнобічний вплив на розвиток психіки й особистості дитини;

- у дитини розвивається спостережливість, міцність та обсяг пам'яті, дійове та образне мислення;

- у сфері особистості малюка завдяки побутовій діяльності виникає усвідомлення себе виконавцем, здатність діяти відповідно до встановлених норм, враховувати дії товаришів; закладаються основи акуратності.

Про особливості розвитку побутової діяльності в дошкільному віці:

- переважає соціальна мотивація виконання побутових процесів дошкільником, який орієнтується на вимоги та схвалення оточуючих;

- відбувається усвідомлення зв'язку між налагодженням нормальних взаємин з оточуючими та дотриманням правил поведінки в побутовій діяльності;

- операційна сторона побутової діяльності розвивається як вдосконалення якості виконання засвоєних культурно-гігієнічних навичок та засвоєння нових;

- зростає внутрішня складова у мотивації побутової діяльності, у дитини формується потреба дотримуватись культурно-гігієнічних норм та на цій основі навички переходять у звички;

- роль дорослого у розвитку побутової діяльності дошкільника полягає у поясненні значення навичок та у розкритті операційного їх складу; для закріплення навичок у поведінці дитини дорослий повинен систематично контролювати їх виконання;

- навички самообслуговування набувають ознак трудових дій, коли дитина використовує їх на допомогу оточуючим.

Наши рекомендации