Структури консультативного процесу.

Найбільш відома процедура консультування "п'ять кроків" (Айви А., Айви М., Меновщиков В.), якої тією чи іншою мірою дотримуються усі психотерапевти і консультанти :

1) встановлення контакту й орієнтування клієнта на роботу;

2) збирання інформації про клієнта, вирішення питання: "У чому суть проблеми?";

3) усвідомлення бажаного результату, відповідь на запитання: "Чого Ви хочете домогтися?";

4) вироблення альтернативних рішень, які можна окреслити як: "Що ще ми можемо зробити з цього приводу?";

5) узагальнення психологом у формі резюме результатів взаємодії з клієнтом.

На думку Р. Мея, Ю. Альошиної і О. Бондаренка [2; 3; 5] консультація складається із чотирьох послідовних етапів .

1. Етап перший. Підготовчий

Кожна людина розуміє, що у неї існує певна проблема, і вона бажає її розв’язати. Що робить така людина? Варіантів може існувати безліч. “Наша”, назвемо її клієнтом, хоче потрапити на прийом до психолога-консультанта. Можливо, він зателефонує і запишеться на прийом, якщо психолог працює в якомусь консультаційному центрі, чи зупинить психолога, зустрівши його в коридорі, і попросить приділити йому кілька хвилин, якщо, наприклад, вони обоє співробітники однієї організації. А можливо, вмовить своїх знайомих “закинути за нього слівце” саме тому психологу, у чиїй допомозі він впевнений. Цю складову консультації ми і називаємо попереднім знайомством.

1.1. Збирання відомостей і встановлення контакту

Зрозуміло, будь-який психолог, до якого звернуться з подібним проханням, зацікавлений в одержанні деяких відомостей про клієнта: ім’я і прізвище, вік, професія й освіта, сімейний статус, ким направлений на консультацію, чи має досвід спілкування з психіатром чи психологом. Наявність подібної формальної інформації до першої зустрічі звільнить робочий час психолога і клієнта для змістовної роботи [3]. Збирання відомостей (інформації) про клієнта — наступна складова консультації.

Людина, що приходить на консультацію, як правило, нервується й зовсім не знає, як поводитися і про що говорити. Час, який психолог витратить на те, щоб заспокоїти клієнта, допомогти йому зосередитися на причині свого приходу, ми будемо називати встановленням контакту.

1.2. Виявлення очікувань

Уявіть собі, що клієнт заявляє: "Зробіть так, щоб мої сусіди виїхали", чи "щоб мій чоловік повернувся", чи "нехай усі, хто мене образив, попросять вибачення". Подібні заяви звучать тоді, коли людина не зовсім розуміє сутності психологічної допомоги й очікує, що психолог буде виконувати ту чи іншу роль]:

- вирішить проблему за нього ("Рятівник");

- дасть розумну пораду ("Авторитет");

- пошкодує і поспівчуває ("Гарна людина");

- бачить клієнта наскрізь і сам знає, що тому треба для щастя ("Чарівник");

- поставить діагноз і випише ліки ("Доктор");

- засудить і винесе суворий вирок тим, хто його кривдить ("Суддя"). Щоб уникнути подібних непорозумінь, краще відразу пояснити клієнту, що таке "психологічне консультування" і хто такі "консультанти", що основним методом роботи психолога-консультанта є вербальний контакт, точніше — консультативна бесіда.

1.3. Укладання контракту

Перший пункт контракту- обговорення розподілу відповідальності

Другий пункт контракту — це угода щодо тривалості роботи, тривалості одного сеансу, а також періодичності зустрічей.

Третій пункт -обговорення умов оплати або надання клієнту інформації про те, скільки це може коштувати, якщо консультування здійснюється в державній бюджетній установі, важливо обговорити можливі санкції за порушення сторонами умов контракту.

2. Етап другий. Діагностичний

З одного боку, це вивчення скарги, з якою звернувся клієнт, кінцева мета — сформулювати запит чи інакше — визначити бажані результати. А з другого боку, вивчення особистості самого клієнта, щоб при розробці способів розв'язання проблеми максимально врахувати його індивідуальні особливості. Умовно цей етап можна розділити на дві фази. Перша фаза характеризується тим, що консультанту надто мало відомо про клієнта і йому необхідно "задовольнити інформаційний голод", тобто завдання психолога — зібрати максимально повну інформацію про клієнта і його скаргу. Клієнт говорить, консультант слухає. Головне завдання другої фази - - на підставі робочих гіпотез, що виникають у консультанта, виявити реальну проблему клієнта і сформулювати запит.

Завдання психолога на діагностичному етапі

Підсумовуючи все наведене вище, можна виділити такі завдання психолога на діагностичному етапі:

- дати клієнту можливість виговоритися, вислухати його;

- осмислити, зрозуміти і прийняти думки і переживання клієнта;

- заохотити і підтримати щирість і відкритість клієнта;

- стимулювати розповідь клієнта і сприяти цілеспрямованому роз-витку бесіди;

- визначити (у разі необхідності) прихований зміст скарги;

- сформулювати робочі гіпотези і запропонувати клієнту власні ін-терпретації;

- допомогти клієнту в усвідомленні неконструктивних позицій у його життєвій ситуації й здобутті “нового погляду на знайомі проблеми”;

- сформулювати запит (бажаний результат).

3. Етап третій. Корекційний

Завдання корекційного етапу

Завдання психолога — змінити, розширити уявлення клієнта про себе і про інших, допомогти йому подивитися на свою проблему, нібито відсторонившись, "очима іншої людини" і знайти альтернативні варіанти її вирішення. На цьому етапі, з одного боку, аналізуються неконструктивні патерни поведінки, що призвели до життєвих труднощів; з другого — розглядаються можливі варіанти вирішення цих труднощів.

Залежно від теоретичного підходу, психолог може запропонувати (порекомендувати, вказати) клієнту варіанти рішень, може разом із клієнтом виробити нові ідеї і, нарешті, може допомогти клієнту прийняти самостійне рішення. У будь-якому разі, завдання психолога — чітко сформулювати ситуацію й основні розбіжності між реальною і бажаною ситуацією

Стимулювати клієнта до пошуку альтернативних рішень і вибору серед альтернатив можна таким чином :

• Як, по-вашому, ще можна вчинити?

• Як би поводилися в цій ситуації ваші знайомі?

• Що можна зробити зараз-таки?

• Що буде, якщо ви так зробите?

• Що буде, якщо ви цього не зробите?

• Як ви почуватиметеся, якщо це збудеться?

• Як ви будете поводитися тоді?

• Що ви придбаєте?

• Що, по-вашому, можна ще отримати з цієї ситуації?

• Який час вам може знадобитися для зміни ситуації? Завершуючи, підкреслимо ще раз, що психокорекційний вплив — це, насамперед, спроба змінити ставлення клієнта до себе, до власної поведінки, до навколишньої дійсності, і тільки як наслідок цієї зміни відбувається полегшення життєвої ситуації і розв'язання проблем, що виникли.

4. Етап четвертий. Заключний

На якому відбудеться: 1) узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта:

• наприкінці бесіди консультант має підвести підсумок, узагальнити отриману інформацію, вибудувати основну логічну послідовність цієї зустрічі; узагальнення передбачає план зміни подальшої поведінки клієнта;

• надати клієнту можливість відреагувати на закінчення бесіди, витримавши хоча б деяку паузу після того, як підсумок підведений.

2) закріплення мотивації клієнта до змін

• нагадування клієнту про почуття персональної відповідальності за зміни;

• гарантування успішності процесу змін без допомоги психолога;

• підтримка цієї мотивації після завершення консультації.

3) обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом.

Наближаючись до завершення консультування, психолог спрямовує зусилля на "страхування результату". Це пов'язано з тим, що іноді клієнти потребують деяких дій, що сприяють формуванню впевненості під час засвоєння нових шаблонів поведінки. Вони можуть отримати від консультанта будь-яке домашнє завдання, запрошення на повторну консультацію через певний час для обговорення отриманих результатів [5].

У більшості випадків, коли отримані результати задовольняють визначену мету, на заключному етапі автоматично відбувається процес "відокремлення" чи "психотерапевтичного розриву". Інколи консультант змушений стимулювати таке відмежування. Разом з тим, після процедури прощання у клієнта "не повинно виникнути відчуття, що як тільки він вийде за двері, його образ цілком зникне зі свідомості консультанта" [2]. Клієнту необхідно знати про те, що психолог і надалі буде підтримувати позитивні зрушення і стежити за його розвитком, що можливість звертання по допомогу існує як шляхом майбутнього очного контакту, так і через обмін листами та телефонними дзвінками.

Наши рекомендации