Предмет дисципліни, її наукова основа, роль і місце дисципліни у підготовці курсантів. Інформаційно-методичне та електронне інформаційне забезпечення вивчення дисципліни
З появою воєн виникла потреба в логічній системі знань про методи підготовки та ведення бою – тактиці (від греч. тассо – шикую війська).
Будучи складовою частиною воєнного мистецтва, тактика вивчає теорію і практику підготовки та ведення бою підрозділами, частинами та з’єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ (сил) та спеціальних військ.
Вона поділяється на загальну тактику та тактику видів Збройних Сил, родів військ (сил) та спеціальних військ.
Тактика аеромобільних військ вивчає теорію і практику підготовки та ведення загальновійськового бою у тилу противника частинами і підрозділами аеромобільних військ.
Незалежно від того, якими засобами буде вестися війна, загальновійськовий бій залишається основною формою тактичних дій військ, а отже, і тактика залишається тією базою, на основі якої досягаються оперативні і стратегічні успіхи. Тактикою починається і тактикою завершується будь-який оперативний замисел.
Тактична підготовка найбільше повно забезпечує комплексне навчання воїнів і підрозділів вмілим і злагодженим діям на полі бою в умовах, максимально наближених до бойової дійсності: веденню стрімких наступальних дій і зустрічного бою, умілому маневруванню, швидкому здійсненню маршів на великі відстані, веденню рейдових дій, мистецькому веденню оборонного бою, що дозволяє не тільки відбити, але й зірвати наступ противника.
Тактична підготовка в залежності від змін в озброєнні, бойовій техніці, організації військ, способів ведення бою постійно удосконалюється. Основною умовою досягнення успіху в тактичній виучці є дотримання принципу – учити війська тому, що необхідно на війні. Тільки в обстановці, максимально наближеної до реальної бойової дійсності, можуть бути вироблені висока бойова майстерність, морально-психологічна стійкість, фізичне загартування і витривалість.
Вироблення в кожного воїна й у підрозділів у цілому практичних навичок, умінь і якостей, необхідних для успішного ведення сучасного бою – основна мета тактичної підготовки.
Тактична підготовка як процес навчання військ прийомам і способам ведення бою і його забезпечення є головним предметом навчання в системі бойової підготовки. На цей предмет приділяється більше навчального часу, чим на інші предмети, підготовка по інших предметах навчання підлегла тактичній.
У залежності від розвитку озброєння і бойової техніки, організації військ, характеру і способів бойових дій змінюються і ускладнюються завдання, що вирішуються в ході тактичної підготовки. В сучасних умовах до завдань тактичної підготовки відносяться: вивчення теоретичних основ загальновійськового бою, його принципів і організації, озброєння, бойових можливостей, прийомів і способів дій своїх військ та військ ймовірного противника; вироблення та удосконалення навичок і умінь командирів, штабів в організації, забезпеченні бойових дій і безперервному управлінні військами в бою; навчання особового складу вмілому застосуванню індивідуальної і групової зброї та бойової техніки в складних умовах бойової обстановки, на різноманітній місцевості, вдень і вночі; формування в особового складу високих морально-бойових, психологічних і фізичних якостей, поєднання їх із професійними навичками та уміннями; злагодження підрозділів, частин і з'єднань з метою ведення погоджених і рішучих дій у різних видах бою.
Центральною фігурою в процесі навчання і виховання особового складу є командир підрозділу. Він і військовий фахівець, і педагог, і вихователь. Від рівня його професійної підготовки, широти і різнобічності знань, практичного досвіду, відношення до справи залежать стан тактичної підготовки особового складу і бойова злагодженість підрозділу.
У процесі тактичної підготовки командир повинен опанувати навичками та уміннями організації бою на місцевості, його всебічного забезпечення, стійкого управління підлеглими підрозділами, організації тісної взаємодії з підрозділами інших родів військ і сусідами. Він повинен уміти швидко приймати інформацію, що надходить, глибоко її аналізувати, вчасно приймати обґрунтоване рішення, чітко ставити бойові завдання, організовувати і постійно підтримувати взаємодію, передбачати хід подій і завчасно розробляти заходи, спрямовані на забезпечення сміливих і рішучих дій підлеглого підрозділу.
Дисципліна "Управління діями та тактика аеромобільно-десантних (парашутно-десантних) підрозділів вивчається курсантами протягом чотирьох років, а саме:
- на першому курсі – вивчення тактики аеромобільно-десантного (парашутно-десантного) відділення у різних видах бою, при веденні рейдових, десантно-штурмових та аеромобільних дій, діям у розвідці, виконання спеціальних та миротворчих завдань; практика у командуванні відділенням та у проведенні занять з тактичної підготовки з відділенням;
- на другому курсі – вивчення тактики аеромобільно-десантного (парашутно-десантного) взводу у різних видах бою, при веденні рейдових, десантно-штурмових та аеромобільних дій, діям у розвідці, виконання спеціальних та миротворчих завдань; практика у командуванні взводом та у проведенні занять з тактичної підготовки зі взводом та відділенням;
- на третьому курсі – вивчення тактики аеромобільно-десантної (парашутно-десантної) роти у різних видах бою, при веденні рейдових, десантно-штурмових та аеромобільних дій, діям у розвідці, виконання спеціальних та миротворчих завдань; практика у командуванні ротою та у проведенні занять з тактичної підготовки з ротою та взводом;
- на четвертому курсі – вивчення основ застосування аеромобільно-десантного (парашутно-десантного) батальйону у різних видах бою, при веденні рейдових, десантно-штурмових та аеромобільних дій, виконання спеціальних та миротворчих завдань; удосконалення методичної підготовки командира взводу та роти.
Вивчення дисципліни „Управління діями та тактика аеромобільно-десантних (парашутно-десантних) підрозділів” тісно пов’язано з дисциплінами „Тактика”, „Повітрянодесантна підготовка”, „Військова топографія”, „Радіаційний, хімічний та біологічний захист”, „АСУ та організація зв’язку”, „Інженерне забезпечення”, „Вогнева підготовка”, „Водіння”.
Важливу роль у засвоєнні навчального матеріалу з дисципліни „Управління діями та тактика аеромобільних (повітрянодесантних) підрозділів” відіграє самостійна робота, яка створює культуру розумової праці і є визначальним фактором у досягненні високих результатів навчання. Вона розвиває у курсантів такі якості, як організованість, дисциплінованість, активність, наполегливість у досягненні поставленої мети. Вона відіграє керівну роль у формуванні навичок пізнавальної діяльності, виробляє здібності аналізувати факти та явища, вчить самостійно мислити.
Для того, щоб завжди бути на рівні сучасних вимог і зі знанням справи вирішувати практичні завдання в повсякденній діяльності, офіцер повинен постійно поповнювати свій запас знань. Випускник може опинитись у складному становищі, якщо за роки навчання в Академії не оволодів навичками самостійного придбання знань, навичками повсякденної самоосвіти.