Симптом апноэ - задержка дыхания более 20 с или менее 20 с, если сопровождается брадикардией.

АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ

При легкой асфиксии необходимо:

- восстановить свободную проходимость дыхательных путей;

- ингаляция 100% кислорода, при необходимости – ИВЛ;

- в артерию пуповины ввести 3-4 мл 10% раствора глюконата кальция и 6-7 мл 10% раствора глюкозы;

- в вену пуповины - 4-5 мл 5% раствора гидрокарбоната натрия (только на фоне ИВЛ!).

При асфиксии среднейстепени тяжести, если в течение 2-3 минут проведения мероприятий, указанных для легкой асфиксии, эффекта не наблюдается, производится:

- безотлагательная интубация трахеи и ИВЛ;

- в вену пуповины вводится аналептическая смесь вместе с 4-5 мл 10% раствора глюкозы или изотонического раствора натрия хлорида;

- по мере восстановления спонтанного дыхания - экстубация и ингаляция кислорода.

При тяжелой асфиксии необходимо одновременное восстановление и поддержание дыхания и кровообращения:

- при отсутствии спонтанного дыхания, ЧСС более 100 уд./мин, кожные покровы цианотичные - ИВЛ 100% кислородом под положительным давлением; если вентиляция продолжается более 2 минут, необходимо установить желудочный зонд для предупреждения регургитации желудочного содержимого;

- в сосуды пуповины вводятся глюконат кальция, гидрокарбонат натрия, по показаниям в артерию пуповины (или эндотрахеально) вводят 0,1-0,2 мл 0,1% раствора адреналина с 2-3 мл изотонического раствора хлорида натрия;

- при ЧСС менее 100 уд./мин независимо от наличия спонтанного дыхания проводится ИВЛ 100% кислородом под положительным давлением до учащения ЧСС более 100 уд./мин и исчезновения цианоза;

- закрытый массаж сердца.

Немедленная госпитализация в неонатальный центр (или роддом) с продолжением при необходимости реанимационных мероприятий. Транспортировка предпочтительна в кувезе под непрерывным мониторингом витальных функций.

При сумме баллов по шкале Апгар не более 3 в течение 30 минут реанимацию можно прекратить.

28.03.2014 № 225 «Початкова, реанімаційна і післяреанімаційна допомога новонародженим »

У разі відсутності самостійного дихання, наявності судорожних дихальних рухів (дихання типу ґаспінґ) або зниженого (відсутнього) м’язового тонусу слід негайно:

• перетиснути і перерізати пуповину;

• у разі відсутності самостійного дихання швидко декілька разів «відтискають» кров, що міститься у пуповині, в напрямку до дитини;

• за наявності самостійного дихання перетискання пуповини здійснюють не скоріше, ніж через 60 с після народження, утримуючи дитину протягом цього часу нижче рівня плаценти .

1. Відразу після народження дитини потрібно зауважити й оголосити час її народження

й, уникаючи тактильної стимуляції (не витирати дитину), оцінити

- «активність»

– наявність й адекватність самостійного дихання,

- м’язового тонусу

- частоту серцевих скорочень (ЧСС).

У новонародженого з дихальною депресією (апное або дихання типу ґаспінґ) і/або зниженим

м’язовим тонусом ЧСС у цей момент не визначають.

2. У разі відсутності самостійного дихання, наявності дихання типу ґаспінґ, зниженого м’язового тонусу (відсутність активних рухів, звисання кінцівок) слід негайно:

• перетиснути і перерізати пуповину;

• не забираючи пелюшок й уникаючи тактильної стимуляції, перенести немовля на теплу та суху поверхню;

• надати початкову допомогу, яка включає санацію трахеї , оцінити стан дитини.

3. Дітей, які після народження є «активними», - кричать або адекватно дихають і виявляють задовільну рухову активність, маючи ЧСС > 100 за 1 хв., залишають на животі матері і спостерігають за їх станом протягом 15 хв. За потреби санують верхні дихальні шляхи. У разі відсутності дихальних розладів забезпечують стандартний медичний догляд згідно з вимогами наказів МОЗ України від 04.04.2005 №152 «Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною»

Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод

1) забезпечення правильного положення дитини на реанімаційній поверхні під джерелом променевого тепла і звільнення дихальних шляхів (за наявності показань);

2) кінцеве висушування новонародженого і повторне забезпечення правильного положення голови;

3) оцінку стану новонародженого.

Усі зазначені вище заходи (визначення потреби реанімації) треба виконати приблизно за 30 секунд .

1. Забезпечити правильне положення. За наявності апное або ДР відсмоктати вміст верхніх ДШ гумовою грушею або стерильним одноразовим катетером .

2. Додатково обсушити за потребою.

Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм

У разі відсутності самостійного дихання або наявності дихання типу ґаспінґ, явно зниженого м’язового тонусу (відсутність активних рухів, звисання кінцівок) або ЧСС < 100 за 1 хв.

1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів :

• забезпечити правильне положення новонародженого;

• уникаючи тактильної стимуляції (не витираючи), якомога скоріше під контролем прямої ларингоскопії відсмоктати вміст нижньої глотки (ділянка над голосовими зв’язками), після чого інтубувати і санувати трахею.

- під час санації трахеї контролювати ЧСС новонародженого за допомогою аускультації;

- якщо ЧСС ≥ 60/хв., продовжувати санацію трахеї до майже повного видалення меконію;

- у разі виявлення значної брадикардії (ЧСС < 60/хв.) припинити відсмоктування –вентилювати легені дитини за допомогою маски.

Оцінювання потреби реанімації

1) наявність і адекватність самостійного дихання (апное або термінальні дихальні рухи типу ґаспінґ) і 2) частота серцевих скорочень [ЧСС] (менше 100/хв).

Початкові реанімаційні заходи

1) апное/дихання типу ґаспінґ;

2) ЧСС < 100/хв.

1. Повторно забезпечити правильне положення

2. Відсмоктати вміст верхніх дихальних шляхів (якщо це не зроблено раніше)

3. Розпочати ШВЛ або наповнення легень маскою використовуючи 30% кисень .

5. Оцінити стан дитини