Охорона праці й техніка безпеки

РОЗДІЛ 4

Тема комплексного дипломного проекту – “Інтер’єр з інформаційним наповненням для ФБД”. Завданням дизайн-розробки є створення інформаційного багатофункціонального середовища із найбільш оптимальним та зручним розташуванням робочих зон, освітлювальних приладів та іншого обладнання для створення довершеного образу даного середовища .

Планування першого поверху є типовим для такого типу навчальних закладів: вузькі коридори, невеликі за площею кімнати, тому за концепцією формотворення для створення цікавого та функціонального інтер’єру, а головне для збільшення площі, план цих двох приміщень не суттєво але був змінений, а також передбачено зміну теплових та каналізаційних систем, та різних будівельних та оздоблювальних робіт. Всі будівельні роботи передбачають створення безпечних умов праці.

Дане середовище оснащене великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуговуючого персоналу, відбувається постійний кругообіг відвідувачів. Саме тому питанням охорони праці і техніки безпеки в громадських приміщеннях приділяється велика увага.

Системи пожежної безпеки мас забезпечити виконання таких завдань:

· автоматичне оповіщення служби безпеки, усіх співробітників і відвідувачів(за необхідності служби міської пожежної охорони) про загоряння;

· ефективне і своєчасне виявлення загоряння з точною вказівкою місця;

· вжиття заходів щодо гасіння пожежі, запобігання поширенню вогню, диму.

· організація евакуації людей з приміщення, що горить, включаючи розблокування всіх дверей і проходів, включення світлозвукових покажчиків, блокування, якщо є ліфтів.

Система пожежної сигналізації

Призначення: ефективне і своєчасне виявлення загоряння з точним визначенням місця, оповіщення співробітників служби безпеки, міської служби пожежної охорони, ініціювання подачі сигналу на включення\відключення інших систем, документування інформації.

Побудова: для виявлення факту загоряння використовуються різні типи пожежних датчиків (оповісників):

· димові (оптичні, іонізаційні, радіоізотопні, лінійні тощо). Використовуються в найбільш важливих, пожежонебезбечних зонах, а при можливості у всіх приміщеннях;

· теплові (магнітні, із застосуванням легкоплавких матеріалів, термометричні тощо). Використовуються в менш відповідальних зонах і як допоміжні;

· ручні сигналізатори пожежі. Розташовуються, як правило, поблизу запасних пожежних виходів, у місцях паління тощо;

· комбіновані тепло-димові датчики.

Усі датчики можуть бути адресними (точне визначення місця загоряння) або безадресними (визначення місця з точністю до номера, або, як правило, кількох приміщень або цілого поверху).

Інформація від датчиків збирається центральною станцією пожежної сигналізації, що виконує функції контролю стану і нездатності датчиків, виконавчих пристроїв, пристроїв оповіщення, передачі інформації, ініціювання і документування інформації.

Система візуально-звукового оповіщення

Призначення: екстрене оповіщення і остей і співробітників готелю про виникнення пожежі або інший розвиток екстремальної ситуації, указання шляхів якнайшвидшої безпечної евакуації, подання іншої екстреної інформації.

Побудова: для оповіщення використовуються спеціалізовані гучномовці, світлові табло з фіксованими написами («Пожежа», «Вихід» тощо), піктограмами або світлодіодне табло.

Сигнал на включення засобів оповіщення подається або автоматично центральною станцією пожежної сигналізації, або оператором системи безпеки. Так само передана через гучномовці інформація може або вимовлятися через мікрофон оператором, або бути попередньо записана на магнітофон або в пам’яті комп’ютера і передаватися автоматично.

Відзначимо, що сучасні потужні інтегровані системи пожежної безпеки включають розвинуті інтелектуальні системи сповіщення, що формують звукові і візуальні повідомлення залежно від конкретної ситуації (конкретного місця загоряння, і на території, охопленої вогнем, часу, що пройшов з моменту загоряння тощо), що забезпечує найбільшу ефективність системи безпеки і системи пожежегасіння. Призначення: автоматичне гасіння загоряння, запобігання поширенню пожежі. Можливі такі варіанти будови:

· прицільне водне пожежегасіння (найдешевший варіант за умови повної реконструкції готелю);

· аерозольне або порошкове пожежегасіння;

· газове пожежегасіння (висока ефективність, не наносить шкоди інтер’єру).

В іншому випадку за рахунок використання інтелектуальних можливостей системи зменшується ймовірність помилкової тривоги, можлива реалізація превентивного включення модулів, розташованих у сусідніх приміщеннях.

Управління системою вентиляції і димовидалення

Призначення: запобігання поширенню диму і вогню по ліфтових і вентиляційних тахтах і трубах, видалення диму з приміщень та допоміжних приміщень.

Відзначимо, що найбільш складні інтегровані комплекси (такі, як наприклад, система фірми Siemens цілком включає до свого складу системи вентиляції (електродвигуни, вентиляційні турбіни, засувки тощо), що підвищує ефективність протипожежного захисту.

Широке впровадження комп’ютерної техніки, що дає змогу автоматизувати багато рутинних операцій, одержати доступ до численних джерел інформації, швидко проводити потрібні розрахунки і т.п., істотно підвищує продуктивність праці користувачів ВДТ. Проте активне впровадження у практику ПК має двоякий характер.

З одного боку, підвищується результативність праці, а з другого - з’являються фактори, які несприятливо впливають на здоров’я працюючої людини. У зв’язку з цим набуває актуальності вивчення фізіологічних, психологічних, соціальних та виробничих наслідків використання ВДТ, розробка та активне застосування заходів, що нормалізують працю та зберігають здоров’я користувачів.

Важливим завданням є така організація діяльності, коли користувач ВДТ може виконувати роль програміста. конструктора, керуючи виробничим процесом, що сприяє самовираженню людей у процесі праці, виявленню їх творчих здібностей. У цьому випадку праця не буде викликати у людини відчуття машинного придатку.

Створення та впровадження подібних інформаційних технологій - важке завдання. Тому необхідна постійна апробація нових інформаційних засобів, перевірка ефективності їх впливу на характер та зміст праці, а також підвищення ступеня зацікавленості людей у здійсненні професійної діяльності.

Стосунки людини та засобів праці двосторонні: людина впливає на удосконалення засобів праці, а засоби праці - на працюючу людину. Ці впливи на людину (які можуть бути позитивними або негативними) носять фізіологічний, психологічний та соціальний характер.

З точки зору фізіології оптимальне напруження систем організму дає людині можливість більшою мірою підтримувати своє здоров’я у стані норми. Негативний вплив може виникнути внаслідок неадекватного( нерівномірного) навантаження на організм, що призводить до різноманітних порушень у різних його системах. Перекоси у напруженні різних підсистем організму (напруження зору і одночасно недостатня рухова активність...) не тільки не компенсують загальне його напруження, а навпаки, призводять до посиленого прояву стресових реакцій.

З точки зору психології вплив праці з ВДТ також є різним. У позитивному плані психічна активність людини призводить до концентрації уваги, зосередженості, зацікавленості...Негативні наслідки психічної діяльності ведуть до появи пасивності, роздратування, відсутності інтересу до продовження діяльності, апатії...

Соціальні наслідки праці є причиною змін у характері трудового процесу, кваліфікації працівника, його дисципліні.

Серед користувачів ВДТ значне місце посідає праця з переважанням виконавських функцій, яка характеризується нескладністю багаторазово повторюваних розумових операцій. Чим складніша праця. тим різноманітніші прийоми професійної діяльності, тим частіше відбувається переключення з однієї виробничої операції на іншу та оцінка своїх дій у різних ситуаціях. Створення нового або злам старого стереотипу здійснення виробничих прийомів підвищує напруженість праці, породжує цілий комплекс ситуацій, які утруднюють роботу та призводять до зниження надійності діяльності. З іншого боку, виконання монотонної роботи з однотипними операціями також може призводити до зростання робочого напруження.

Отже, при організації охорони праці користувачів ВДТ необхідно, щоб якомога частіше поєднувалися і стандартні операції і творчі компоненти. Тільки так можна оптимізувати рівень нервово-емоційного напруження користувачів ВДТ.

Виробниче середовище можна визначити як сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що впливають на людину у процесі її трудової діяльності.

Специфіка використання ПЕОМ полягає в тому, що у процесі діалогу людини та машини користувач сприймає інтелектуальну машину як рівноправного співрозмовника. Тому виникає багато абсолютно нових психологічних та психофізіологічних проблем, зміст яких треба враховувати при проектуванні трудового процесу.

Другою важливою складовою трудового процесу користувача ПЕОМ є значне інформаційне навантаження, наслідком якого може бути підвищення фізіологічної вартості роботи. Значне навантаження на центральну нервову та зорову системи викликає підвищення нервово-емоційного напруження, та, як наслідок, негативно впливає на серцево - судинну систему. Вплив інформаційного фактора може виявитись вирішальним у формуванні рівня розумової працездатності та обумовлювати стан здоров’я людини.

Ще однією важливою стороною функціонування організму користувача ПК є вплив на нього комплексу факторів трудового середовища, що включають дію електромагнітних хвиль різних частотних діапазонів, статичної електрики, шуму, мікрокліматичних факторів та ін.

Таким чином, на користувача ПК впливають чотири групи факторів трудового середовища: фізичні, інформаційні, ергономічні і соціально - психологічні.

Урахування рівня та специфіки впливу цих факторів на працездатність та здоров’я користувачів ПК дасть можливість конструювати раціональне трудове середовище, в якому людина не тільки збереже своє здоров’я, а й зможе продуктивно працювати.

РОЗДІЛ 5