Контекстне мовлення- зв'язне мовлення, зміст якого зрозумілий співрозмовнику на основі мовних засобів і не вимагає знання конкретної ситуації.
2. Соціальна ситуація розвитку дошкільника:
- Потреба в спілкуванні з дорослими та однолітками визначає становлення особистості дитини.
- Молодші дошкільники задають «тисячі» запитань. Вислуховуючи відповіді, дитина вимагає, щоб дорослий серйозно ставився до неї, як до партнера, товариша. Таке співробітництво дитини з дорослим отримало назву пізнавального спілкування.
- У дошкільному віці виникає й інша форма спілкування — особистісна, яка характеризується тим, що дитина намагається обговорювати з дорослими поведінку і вчинки інших людей і своїх власних з погляду моральних норм.
- Важливу роль у формуванні особистості дитини має потреба у спілкуванні з однолітками, в оточенні яких він знаходиться з перших днів життя. Діти старшого дошкільного віку в сумісній діяльності вже засвоюють такі форми співробітництва: чергують і узгоджують дії; сумісно виконують одну операцію; контролюють дії партнера тощо.
- Дитина-дошкільник має велике бажання включитися в доросле життя, активно в ньому брати участь.
- На рубежі раннього і дошкільного віку виникають перші види дитячих ігор.
3. Гра — провідна діяльність в дошкільному віці, вона має значний вплив на психічний розвиток дитини.
4. Центральним компонентом в сюжетно-рольовій грі є роль, яку бере на себе дитина.
Б
5. –
6. Мислення розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі образного мислення починає розвиватися образно-схематичне, яке є проміжним між образним і логічним мисленням. Образно-схематичне мислення дає можливість встановлювати зв'язки і співвідношення між предметами та їх властивостями.
Розвиток мислення дитини тісно пов'язаний з мовою.
7. У дошкільному віці в діяльності дитини з'являються елементи праці. В праці формуються моральні якості дитини, почуття обов'язку, поваги до людей.
8. –
9. –
10. В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною.
3)
1. –
2. б
3. в
4. а
5. б
6. –
7. б
8. –
9.г
10.-
11. б
12. а
13. б
14. –
15. в
16. в
Модульний контроль знань №2
1. Основним мотивом ігрової діяльності є найкраще виконання ролі, діяти "як дорослий". Цей мотив підпорядковує собі безпосередні стосунки дитини і є провідним. З цієї точки зору, дошкільний вік – період інтенсивного засвоєння людських взаємин – норм і правил поведінки, які існують у світі дорослих.
2. В
3. –
4. Гра – це провідна діяльність дитини дошкільного віку.
5. А
6. Дитина в ігровій діяльності формує моделі поведінки, які визначатимуть її майбутню діяльність у всіх сферах дорослого життя.
7. А
8. Б
9. В
10. В
11. Б
12. А
13. Б
14. А
15. В
16. Гра весь час змінюється і на кінець дошкільного віку досягає високого рівня розвитку. Для першої стадії (3—5 років) характерно відтворення логіки реальних дій людей; змістом гри є предметні дії. На другій стадії (5—7 років) моделюються реальні взаємини між людьми, і змістом гри стають соціальні взаємини, суспільна суть діяльності дорослої людини.
17. Ігри дітей 5-7 років моделюються з реальних взаємин між людьми, і змістом гри стають соціальні взаємини, суспільна суть діяльності дорослої людини. Їх ігри також відрізняються довготривалістю і наявністю сюжету.
18. Б
Модуль 3
2)
1. Вікова криза — нетривалий за часом (до 1 року) період розвитку людини, що характеризується бурхливими психологічними змінами.
Кризи проявляються в негативних симптомах поведінки, фактах важкої виховуваності, тимчасового зниження навчальної працездатності, маючи не тільки негативне, а й позитивне значення у розвитку особистості. Психологічна готовність до шкільного навчання — це складне утворення, до структури якого входить особистісна, інтелектуальна і соціально-психологічна готовність. Психологічна готовність включає здатність дитини до прийняття нової «соціальної позиції» — положення школяра, здатність управляти своєю поведінкою, своєю розумовою діяльністю, певний світогляд, готовність до оволодіння, провідною й молодшому шкільному віці діяльністю — учбовою.
2. –
3. У багатьох дітей навчальна активність спонукається інтересом до самого процесу навчання та його результатів, виступаючи для них як самоціль.
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
3)
1. г
2. б
3. г
4. б
5. б
6. а
7. б
8. г
9. –
10. –