Віктимологія як самостійна наука

Віктимології (лат. victima — жертва + греч. logos — навчання, наука), навчання про жертву злочину, що передбачає комплексне вивчення потерпілого у всіх його проявах. Дослідженню піддаються потерпілий від злочину (у т.ч. від статевого злочину), зв'язок "злочинець — потерпілий", віктимність (підвищена здатність людини в силу ряду духовних і фізичних якостей при визначених об'єктивних обставинах ставати "мішенню" для злочинних зазіхань) і віктимізація (процес перетворення особи в жертву злочину).

Віктимологія дозволяє створити єдиний банк даних про потерпілих від злочинів, зокрема від статевих, і тим самим організувати систему наукового обслуговування практичної діяльності правоохоронних органів.

Запобігання статевих злочинів, особливо зґвалтувань, їх розкриття знаходяться в тісній залежності від вивчення особистості і поведінки жертви. Аналіз слідчої і судової практики по справах про статеві злочини свідчить про те, що багато дівчат і молодих жінок, що стали жертвами статевих зазіхань, постраждали по власній "провині" через легковажність, необачності, особливо у відносинах з незнайомими чоловіками. Майже кожна друга потерпіла від зґвалтування знаходилася в стані алкогольного сп'яніння, нерідко вживаючи спиртне разом з майбутнім ґвалтівником. Майже 75% потерпілих раніше не були знайомі з ґвалтівником, а познайомилися на вулиці, у суспільному транспорті, у місцях відпочинку.

Віктимологічні дослідження свідчать, що більшість потерпілих від зґвалтування (63%) приходиться на молодих жінок у віці до 25 років, 40% з них — неповнолітні. Кожна десята раніше вже була жертвою зґвалтування, причому більшість з них — у віці до 18 років.

Найчастіше злочинець намагається довести, що статевий акт (коітус) з потерпілою носив добровільний характер, посилаючись не тільки на провокуючу поведінку жінки в спілкуванні з ним, її приступність для знайомства, згода на відокремлені зустрічі і прогулянки, але і на її пасивність і відсутність з її боку опору. При оцінці ступеня суспільної небезпеки вчиненого і винесенні покарання особі, що зробила статеве зазіхання, суд враховує зазначені віктимогенні фактори.

Віктимологія сьогодні - це комплексне навчання про осіб, що знаходиться в кризовому стані (жертви злочинів, стихійних лих, катастроф, економічного і політичного відчуження, біженці, соціальні організації й ін.), і мірах допомоги таким жертвам.

На нашу думку, сучасна віктимологія як спеціальна соціологічна теорія[2] здійснює "наскрізний" комплексний аналіз феномена жертви, виходячи з теоретичних представлень і моделей, спочатку розроблених у сфері інших соціальних дисциплін (права, кримінології, політології, теорії державного керування, соціальної роботи, конфликтологии, соціології поводження, що відхиляється,).

"Віктимологія - багатоаспектна і цілком самостійна наука", - писав А.Е. Михайлов[ 3]

Унікальність віктимології складається в її комплексному синергетичному і сфальцьованому підході до вивчення популяцій і кризових явищ, що лише почасти вивчалися раніше в рамках конкретних соціальних наук. Теза про те, що віктимологія як одна з наук про людину вивчає поводження, що відхиляється від норми безпеки [4], має достатнє число прихильників серед суспільствознавців. Недарма навіть супротивники виділення віктимології в самостійну наукову дисципліну свідчать, що "можна говорити про відносну (виділене нами. - В.Т.) самостійності цього наукового напрямку в рамках кримінології" [5]

По суті справи, дана дисципліна служить осмисленню нових взаємин і динамічних зв'язків між жертвами і соціально небезпечними проявами середовища проживання, інтегруючи воєдино кращі досягнення традиційних, устояних навчань.