Розділ 2 закінчується висновками (обсяг 0,5 стор.).

У другому розділі (експериментальному) подано загальну методику проведення дослідження. При цьому показниками зв’язку є такі мовні кліше: як уже було сказано, показано, згадано, відзначено; відповідно до ..., згідно з цим, у зв’язку зі сказаним вище; зазначений, вищезгаданий, вищеописаний.

Показники вираження часової співвіднесеності й порядку викладу: по-перше, по-друге, по-третє...; перше, друге, третє...; насамперед, передусім, після того як, у кінці, перед тим як; насамперед, спочатку, тепер, попередньо, раніше, поряд з цим, надалі.

Причину й наслідок, умову й наслідок виражають такі мовні формули: тому, тоді, тим самим, тому що, бо, завдяки тому, що; звідси випливає, зважаючи (з огляду) на це, через це, через те що; у зв’язку з цим, відповідно до цього, згідно з цим, у цьому (такому) разі (випадку), зважаючи на те, що, з огляду на те що; за цих (таких) умов, на цій підставі. Показники заперечення, зіставлення і протиставлення: але, а, же, проте, порівняно з ..., на відміну від..., навпаки, з одного боку..., із другого (іншого) боку..., водночас, тим часом, також, подібно до цього, аналогічно.

Ступінь вірогідності повідомлення засвідчують такі мовні одиниці: очевидно, безумовно, без сумніву, безперечно, напевне; доповнення, уточнення, ілюстрацію до сказаного, виділення окремого випадку ― водночас, зокрема, крім того, щоправда, наприклад, як-от, точніше, зауважимо, також.

У курсовій роботі використовують цитати з літературних джерел. Вони повинні підтверджувати думку автора курсової роботи авторитетним висловлюванням ученого чи текстом офіційного документа. У тексті курсової роботи подаємо в дужках зноски на номери списку використаних джерел (наприклад, [1; 5; 32] . Якщо необхідно вказати номер сторінки, його ставлять через кому після номера видання [7, с. 135].

Приклади наукових посилань:

- Існує низка досліджень, які емпірично вивчали значення та специфіку сімейного виховання для психічного розвитку особистості [3; 13; 16; 18].

- Вчення про роль сиблінг-позиції у розвитку психіки дитини визначено у низці праць психологів (Дж. Брунер, А. Валлон, О.Киричук та ін. [2; 4; 16]).

- Б. Ананьєв зазначав, що “статус особистості є заданим складною системою суспільних взаємин, соціальних новоутворень...” [6, с. 321].

Перший та другий розділи повинні бути логічно пов’язані між собою. Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації.

Кожен розділ чи підрозділ повинен виконуватися за такою схемою: короткий вступ, факти та їх опис, проведення дослідження на основі обраного наукового методологічного апарату, підведення підсумків.

Загальні ВИСНОВКИ до курсової роботи ґрунтуються на результатах аналізу й торкаються теоретико-методологічних основ, понятійного апарату й інструментарію дослідження. У висновках відображено, як розв’язано завдання й досягнуто мети, підтверджено гіпотезу.

Головна мета висновків до курсової роботи – підсумки проведеної роботи. Висновки подають у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках зазначають не лише те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а має й недоліки та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Один висновок не повинен суперечити іншому, а має підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов’язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випливати з іншого.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Щодо формулювання основних тез висновків, то тут доцільно використовувати такі фрази:

Завдяки проведеній роботі у напрямі ... визначено...

З’ясовано, що...

Розроблено...

Встановлено...

Систематизовано...

Намічено перспективи...

Висновки до розділів повинні випливати із сутності результатів проведеної роботи.

Важлива вимога до загальних висновків - їх стислість, чіткість, ґрунтовність. Відповідно узагальнюють власні спостереження, оцінюють результати, одержані під час дослідження, указують на ступінь досягнення поставленої мети, виконання завдань, пропонують рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів. У висновках не повторюють змісту вступу, основної частини, висновки до розділів.

Пишуть висновки за допомогою таких мовних кліше: узагальнено результати проведеного дослідження...;відзначено, що ...; з’ясовано, що...; дослідження показало...; зіставний аналіз... уможливлює...; отже, можна дійти висновку, що...; узагальнюючи сказане; зважаючи на викладене вище, підсумовуючи, є підстави твердити, що...

Для передавання мотивації актуальності мети й важливості дослідження використовують такі мовні кліше: серед проблем, пов’язаних із...; уважного ставлення дослідників останнім часом вимагає питання...; заслуговує на особливу увагу...; фрагментарно висвітлено в...; не була об’єктом спеціального вивчення... .

До розгляду історії та сучасного стану розробки питання в науковій літературі дослідники культури наукової мови пропонують використовувати такі мовні звороти: Прийнято вважати, що...; Загальновідомо, що...; Наявні підходи щодо цього питання можна класифікувати так...; Цих поглядів дотримується (дотримуються)... .

Виклад суті дослідження містить такі мовні кліше: Є підстави вважати ...Перевіримо запропоноване припущення...; Матеріали обстеження дають змогу згрупувати (узагальнити, уточнити, конкретизувати)... .

До лексико-граматичних засобів упевненості належать такі мовні звороти: безумовно, що...; є очевидним, що...; немає сумнівів щодо (чого?)...; ці факти переконують у (чому?)...; результати дослідження підтверджують справедливість (чого?).

Критичні зауваження допомагають виразити такі мовні кліше: не можна погодитися, навряд чи можна погодитися; є розбіжності в поглядах на; автор припускається неточності... .

Обсяг висновків - 1-2 сторінки. Основна вимога до заключних висновків – не повторювати змісту вступу, основної частини роботи й висновків, зроблених у розділах.

Невід’ємною частиною курсової роботи є СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, який включає перелік літератури, використаної у процесі роботи (у курсовій роботі має бути не менше 15-20 джерел).

Список використаної літератури складають на основі робочої картотеки. Він відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора праці, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. Укладаючи список використаної літератури необхідно додержуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис починаємо з нового рядка, літературу розташовуємо в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською та російською мовами, а потім – іноземними. Бібліографічні записи в «Списку...» повинні мати порядкову нумерацію.

Зразок оформлення