Укриття у захисних спорудах
4.3.1. Загальні питання
Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом НХР, радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах (ЗС) ЦЗ. З цією метою повинно здійснюватись планомірне накопичення фонду ЗС (сховищ та протирадіаційних укриттів), які у повсякденній діяльності повинні використовуватись для господарської необхідності та обслуговування населення.
Захисні споруди повинні приводитись у готовність для прийому населення в строки, що не перевищують 12 год., а на АС та ХНО повинні утримуватись у готовності до негайного прийому населення.
Захисні споруди, що входять у склад АС та ХНО необхідно включати у пускові об'єкти першої черги. При цьому ввід до експлуатації сховищ при будівництві АС повинно передбачати до фізичного пуску їх першого енергоблоку.
Захист робітників та службовців підприємств, організацій та установ (далі - об'єкти), розташованих в зонах можливих сильних руйнувань, та тих, що продовжують свою виробничу діяльність у воєнний час, а також робочих змін чергового та лінійного персоналу об'єктів, що забезпечують життєдіяльність категорійних міст і об'єктів особливої важливості, повинно передбачуватись у сховищах. На АС передбачається захист у сховищах персоналу АС, робітників та службовців об'єктів (включаючи особовий склад військових та пожежних частин), що забезпечують функціонування та життєдіяльність цих станцій.
Захист робітників та службовців об'єктів першої та другої категорії по ЦЗ та інших об'єктів господарювання, що розташовані за межами зон можливих сильних руйнувань, а також населення, що проживає в не категорійних містах, селищах та сільських населених пунктах, та населених, що евакуйоване у вищевказані міські та сільські поселення повинно передбачуватись у протирадіаційних укриттях (ПРУ).
Фонд ЗС для робітників та службовців об'єктів створюється на їх території або поруч з ними, а для решти населення - в районах житлової забудови.
Створення фонду ЗС здійснюється завчасно, в мирний час, шляхом:
пристосування під захисні споруди підвальних приміщень у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують;
пристосування під захисні споруди окремо стоячих заглиблених споруд, що будуються або вже існують;
пристосування під сховища метрополітенів;
пристосування під захист населення підземних гірських виробок, печер та інших підземних порожнин;
пристосування під захисні споруди приміщень у цокольних та наземних поверхах у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують або будівництво окремо стоячих піднесених захисних споруд.
Проектування ЗС здійснюється у відповідності до будівельних норм і правил проектування та інших нормативних документів.
Сховища та ПРУ повинно розташовувати в межах радіусу збору осіб, що укриваються, відповідно до схеми розміщення ЗС, генеральних схем розвитку та розміщення виробничих сил та розселення по економічним районам, схем розвитку та розміщення галузей господарства та промисловості, схем та проектів районного планування.
На об'єктах господарювання та в житловій забудові населених пунктів в одній із захисних споруд повинен бути обладнаний пункт управління об'єкту, населеного пункту, району міста.
На території АС і в селищах цих станцій повинні створюватися захищені пункти керування протиаварійними діями, оснащені обчислювальною технікою, засобами зв'язку, оповіщення, збору інформації про радіаційну і метеорологічну обстановку.
Захист нетранспортабельних хворих, а також медичного й обслуговуючого персоналу в закладах охорони здоров'я (лікарнях і клініках), які проектуються, будуються і вже діють, що розташовуються в зонах можливих сильних руйнувань, слід передбачати в сховищах. При цьому чисельність зазначених хворих слід приймати не менше 10% загальної проектної місткості лікувальних закладів у мирний час.
Захист хворих, медичного та обслуговуючого персоналу закладів охорони здоров'я, що розташовуються за зонами можливих, сильних руйнувань категорійних міст і об'єктів особливої важливості, а також лікувальних закладах, що розгортаються у воєнний час, повинна передбачатися в протирадіаційних укриттях, які слід проектувати на повний чисельний склад закладів по умовах їх функціонування в мирний час.
У захисних спорудах закладів охорони здоров'я, що діють у мирний час і мають у своєму складі ліжковий фонд, і лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час, крім основних приміщень для укриття хворих, медичного та обслуговуючого персоналу необхідно передбачати основні функціональні приміщення, що забезпечують проведення лікувального процесу.
Захист персоналу працюючих змін об'єктів по видобутку корисних копалин повинний, як правило, передбачатися в захисних спорудах розміщуваних у підземних гірських виробітках шахт і рудників.
Будівельники, інші робітники та службовці, що беруть участь у будівництві нових або в розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні діючих об'єктів, розташованих у зонах можливих сильних руйнувань, укриваються в укриттях, передбачених для захисту найбільшої працюючої зміни цих об'єктів.
У випадку будівництва об'єктів за межами зон можливих сильних руйнувань зазначений контингент населення укривається в протирадіаційних сховищах за місцем роботи, проживання або евакуації.
При чисельності працюючої зміни на підприємствах 50 чоловік і менше допускається будівництво захисних споруд, що забезпечують укриття найбільшої працюючої зміни груп підприємств.
Сховища
Сховища повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від розрахункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактеріальних (біологічних) засобів (БЗ), отруйних речовин (0Р), а також при необхідності від катастрофічного затоплення, НХР, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах.
Всі сховища (крім сховищ, розташованих у межах границь проектної забудови АЕС і в метрополітенах) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від впливу надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі ΔРф=100 кПа (1 кгс/см2) і мати ступінь ослаблення проникаючої радіації захисними конструкціями рівну 1000.
Захисні конструкції, сховищ для пожежної техніки повинні бути розраховані на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі, прийнятий для сховищ, у яких укривається особовий склад бойових розрахунків пожежної охорони.
Системи життєзабезпечення сховищ повинні забезпечувати безупинне перебування в них розрахункової кількості людей, що укриваються протягом двох діб (за винятком укриттів, розташованих у зонах можливих сильних руйнувань навколо АЕС).
Повітропостачання сховищ, як правило, повинно здійснюватися по двох режимах: чистої вентиляції (1-й режим) і фільтровентиляції (2-й режим).
У сховищах, розташованих у місцях можливої небезпечної загазованості повітря продуктами горіння, у зонах можливого небезпечного хімічного зараження, можливих сильних руйнувань навколо АЕС і можливого катастрофічного затоплення, необхідно передбачати режим повної або часткової ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря (3-й режим).
Протирадіаційні укриття
Протирадіаційні укриття (ПРУ) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від впливу іонізуючих випромінювань при радіоактивному забрудненні місцевості і припускати безупинне перебування в них розрахункової кількості людей, що вкриваються протягом до двох діб (за винятком ПРУ, розташованих у зоні можливих слабких руйнувань навколо АЕС).
При розташуванні ПРУ в зоні можливих слабких руйнувань, а також на об'єктах першої категорії, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, їхні захисні конструкції повинні бути розраховані на надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі АРф=20 кПа (0,2 кгс/см2).
У залежності від місця розташування ПРУ повинні мати ступінь ослаблення радіації зовнішнього випромінювання коефіцієнт захисту К3 (крім ПРУ, розміщуваних у районах АЕС), рівний:
на об'єктах першої і другої категорії по ЦО, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, для працюючих змін об'єктів - 200;
у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення за межею зон можливих сильних руйнувань:
200 - для працюючих змін не категорійних об'єктів, формувань ЦЗ та лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час;
100 - для населення не категорійних міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється;
у зонах можливого сильного радіоактивного забруднення:
100 - для працюючих змін не категорійних об'єктів і лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час;
50 - для населення не категорійних міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється;
за межами зон можливого сильного радіоактивного забруднення:
20 - для працюючих змін не категорійних об'єктів і лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час;
10 - для населення не категорійних міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється.
4.3.4. Захисні споруди в районах розміщення атомних станцій
Захист робочих змін об'єктів і населення в районах розміщення АЕС повинен здійснюватися в захисних спорудах, що відповідають звичайним захисним вимогам, а також додатковим вимогам по впливу надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі ядерного вибуху (ΔРф) і вимогам по ступеню ослаблення проникаючої радіації, який характеризується коефіцієнтом захисту (К3), у залежності від місць їхнього розташування:
на АЕС - у сховищах, розрахованих на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі 200 кПа, що мають Кз = 5000;
за межею АЕС, у зонах можливих сильних руйнувань - у сховищах, розрахованих на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі 100 кПа, що мають К3 = 3000;
у зоні можливих слабких руйнувань навколо АС - у ПРУ з К3= 1000, розрахованих на ΔРФ = 20 кПа;
на іншій території зони можливого небезпечного радіоактивного зараження (забруднення) навколо АЕС - у ПРУ з К3 = 500;
у 30-кілометровій смузі, що прилягає до межі зони можливого небезпечного радіоактивного зараження (забруднення) навколо АЕС - у ПРУ з коефіцієнтом захисту Кз= 200.
У захисних спорудах, розташованих у зоні можливих руйнувань АЕС, додатково повинний забезпечуватися захист людей, що укриваються від радіоактивних продуктів руйнування ядерних енергоустановок. Системи життєзабезпечення в цих спорудах повинні бути розраховані на 5-добове перебування населення, що вкривається.
Питання для самоконтролю
1. Яким шляхом створюється фонд ЗС?
2. Для чого призначені сховища?
3. Для чого призначені ПРУ?
4. Які показники захисту використовуються для сховищ і ПРУ?
5. Які є режими повітропостачання сховищ?
6. Яка готовність ЗС до прийому населення?
7. Які особливості ЗС у районах розміщення атомних станцій?
Евакуаційні заходи
Захист населення і територій це система загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, добровільними формуваннями, що забезпечують виконання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в загальнодержавному масштабі не буде вирішене завдання захисту населення, об'єктів економіки, національного надбання від надзвичайних ситуацій техногенного, природного або іншого характеру.
Зовнішні загрози безпосередньо пов'язані з безпекою життєдіяльності населення і держави у разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межами України (на землі, в навколоземному просторі), які можуть спричинити негативний вплив на населення та територію держави.
Внутрішні загрози пов'язані з НС техногенного, природного характеру або можуть бути спровоковані терористичними діями.
В організації захисту населення у НС мирного та воєнного часу основна роль відведена укриттю в захисних спорудах, використанню засобів індивідуального захисту та евакуації.
Евакуація, як спосіб захисту людей та матеріальних цінностей, відома давно. Вона використовувалась у громадянську та Велику Вітчизняну війну. Масштаби переміщення людських контингентів були дуже великими. Тільки з України було вивезено понад 4 мільйони чоловік, а загальна чисельність евакуйованих досягла понад 25 мільйонів чоловік. Евакуйовувалися також і об'єкти народного господарства. До кінця 1941 року були евакуйовані 1523 підприємства, в тому числі із м. Харкова - 500, із м. Києва - 197 підприємств.
Евакуація виконується для захисту тієї частини населення, котра потрапляє в зони (осередки) великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та застосування противником засобів масового ураження.
У мирний час евакуація, наприклад, проводилась при аварії на ЧАЕС, під час катастрофічного паводку у Закарпатті, та в інших випадках.
Забезпечити ефективність цього способу можливо лише при умові якісного планування та високій організації евакозаходів.