Методика роботи над елементами синтаксису. Опрацювання відомостей про речення, різні за метою висловлювання( розп,пит., спонук) та за інтонацією(неокличні, окличні).

Одиницею зв’язного мовлення є речення. Важливість систематичної роботи над реченням пояснюється тим, що на фоні речення учні засвоюють лексичне значення слова , словотвір, фонетику, орфоепію, орфографію,морфологічні фоми слів та синтаксичну роль їх, пунктуацію. Відомості із синтаксису подаються у підручнику «Рідна мова» у розділі Речення. Поняття про речення методика пропонує здійснювати в кількох варіантах: 1 варіант- початок роботи схеми речення, придумування речень до схеми, записування цих речень, встановлюються бесідою ознаки речення. Головна ознака речення здійснюється на порівнянні смислової повноти речення.2 варіант- списування речень у зошит і бесіда.3 варіант- використання таблиці речення. Щоб учні усвідомили будову речення, вони повинні зрозуміти, що речення скл., з слів, що слова є повнозначні і неповнозначні.Формуючи поняття про речення як слво, або групу слів, що виражають закінчену думку, вчитель повинен зіставити речення з його частинкою, демонструючи таким чином закінченість і незакінченість думки, завершеність і незавершеність інтонаційної будови. Тема «Види речень за метою висловлювання » (2 клас) опрацьовуються за допомогою мовного спостереження. На дошці записується одне й те саме речення але в 1 реченні стоїть крапка, а в 2 реченні знак питання. Далі пропонується: 1 прочитати речення, 2речення розповідає чи запитує про щось,3 який знак стоїть в кінці речення, 4 то як можна назвати речення в якому про щось- когось розповідають( запитується), 5 головна основа речення- закінченна думка. Велике значення мають вдало дібрані виразні приклади(у пит.. реченні питальних слів хто?де?куди?, звертань у спонукальному. Особливості інтонації найкраще показати на одному і тому самому реченні, зміст якого змінюється залежно від мети висловлювання. Так розповідне речення стане питальним, якщо його вимовляти з пит.. інтонацією, а змінивши форми слів утв спонукальне речення. Методика ознайомлення із спонукальними реченнями( 2-3 клас). 1 Пояснення значення слова «спонукання»; 2 На дошці записуються слова- заклик, порада, запрошення, застереження, наказ, вимога; 3 показати, що ці слова є спонукальними- вони пояснюють зміст слова «спонукання»;4 мовне спостереження за змістом вправ; 5 відповідь на питання,які речення за метою висловлювання; 6 заучення терміну і пояснення( спонукальні речення, пояснення спонукання). У 3 класі з вивченням спонукальних речень слід знайомити учнів із звертаннями, тому , що спонукального речення без звертань не буває. Суть звертання називає особу, або предмет до якого звертаються і у зв’язку з цим формуються елементи культурного мовлення (татку, мамочко)

5. Формування в учнів уявлень про грдок – у прцесі вивчення елементів теоріїаматичну основу речення, про підмет і присудок як взаємозалежні головні члени речення. Засвоєння понять «підмет» і «присудок». Ознайомлення з деякими способами вираженя підмета і присудка. Формування уявлень про другорядні члени речення.Найважливішим і найскладнішим для засвоєння під час опрацювання речення є поняття «основа речення» - його головні члени (підмет і присудок). Процес засвоєння цих понять тривалих, учням потрібно абстрагуватись від конкретного, усвідомлювати характер понять підмет і присудок як граматичної основи речення. Тому потрібне поетапне засвоєння цих понять. На першому етапі (1-2 клас) формується уявлення про центр речення .На цьому етапі здійснюється смисловий аналіз речення. Учні вчаться ставити граматичні питання –хто, що, ,що робить, що зробить.ознайомлення з основою речення відбувається практично. На другому етапі, який збігається з навчанням у 3 класі, відбувається засвоєння граматичних понять – основа речення, члени речення, головні члени – підмет і присудок- у процесі вивчення елементів теорії. Учні дізнаються, що присудок може відповідати на пит.. хто він-такий? (третьокласний), який він є? (щирий). Учні маю(третьокласний), який він є? (щирий). Учні мають засвоїти, що підмет і присудок є рів правними членами, тому аналіз речення можна починати як від підмета постановкою питання до присудка, так і від присудка постановкою питання до підмета. У 3 класі учні дізнаються, що в реченні крім головних, є другорядні члени (без поділу на види), які вказують, на найрізноманітніші ознаки предметів, обставини дії,а тому дуже важливі для розкриття думки. Потрібно порівнювати поширені і непоширені речення щоб в учнів сформувалися знання потрібно здобуті відомості постійно закріплювати під час виконання тренувальних вправ (аналітичних і синтетичних) .

Наши рекомендации