Набір проблемних ось наукової психології

Назва проблемних ось	Загальна їх характеристика
Біологічне й соціальне.	Людина є біосоціальною істотою і проблема полягає у співвідношенні біологічного й соціального в її розвитку.
Філогенез – онтогенез.	З точки зору еволюції психіки як властивості живої матерії в процесі розвитку життя на Землі визначилось походженням і становленням людини сучасного виду ( по біологічній систематиці виду Homo Sapiens - людина розумна) – філогенез. З точки зору індивідуального життя Homo Sapiens, то слід визначати приватні зміни в його психіці – онтогенез.
Час і простір.	Часовий вимір пов’язаний із проблемами філогенезу та онтогенезу. Простір визначає особливості розвитку психіки від умов життя.
Індивідуальне і суспільне.	Індивідуальне реалізується через суспільне і в цьому вони взаємопов’язані. Проблема полягає у визначені механізмів цієї реалізації.
Свідоме й несвідоме	Психіка виявляється в єдності свідомого й несвідомого. Визначення міри їх впливів є проблемою як загальної, так і практичної психології.
Типове й специфічне	З одного боку людина є представником психіки, що властива для всього людства, а з іншого, - кожна людина має свої унікальні, неповторні відмінності.
Норма і патологія	Більшість галузей психології оперують середньостатистичними показниками психіки, визначаючи їх як норма, проте в житті є факти відхлинь від загальноприйнятих «норм» - це є патологія. Ці відхилення розглядаються або як медичні, або як юридичні.

В мережах представлених проблем уніфікуються засоби дослідження.

Засоби дослідження - базові поняття науки, за допомогою яких розчленовується об'єкт дослідження і формулюється проблема, принципи і методи вивчення об'єкта, засоби отримання емпіричних даних, включаючи технічні засоби.

Пізнавальна ситуація - фундаментальна категорія методології науки. Специфіка психології як науки в тому, що пізнавальна ситуація в ній - суб'єкт-суб'єктна, тобто і дослідник, і випробовуваний в психологічному дослідженні або психолог і клієнт в практиці невід'ємні від ситуації.

Першим в історії психології як самостійної науки загально психологічним підходом став асоціанізм, де головним методом дослідження була аналітична інтроспекція. Поступово в психології була усвідомлена і необхідність врахування особистості дослідника або творця теорії. Таким чином, основними методами дослідження в методології науки є:

1) історичний аналіз розвитку науки;

2) логічний аналіз наявного наукового знання;

3) методологічний експеримент.

3.3. ЗМІНА ОБ’ЄКТУ Й ПРЕДМЕТУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ЗМІСТУ МЕТОДОЛОГІЇ

В основі будь-якої науки лежить методологія визначення предмету науки та методу його дослідження. Протягом розвитку психології, як самостійної науки, предмет і метод пізнання психіки постійно змінювалися. Ця зміна пов’язана як з розвитком самої психології, так і розвитком суміжних психології наук.

На прикладі розвитку методології психології, яка змінюється у відповідності наукових досягнень, розглянемо як змінюється об’єкт та предмет психології. Для наочності візьмемо науковий вклад, який зробили вчені В.Вундт, Е. Тітченер, О. Кюльпе.

1. В. Вундт запропонував визначити об’єктом психології свідомість , а методом психології - інтроспекцію. Цей метод має особливу ​​процедуру спостереження суб’єкта за процесами своєї свідомості. Для виконання інтроспекції необхідно здійснити спеціальне тренування.

2. Е. Тітченер,американський психолог і засновник структурної психології, запропонував метод аналітичної інтроспекції. Особливість цього методу полягала в тому, що піддослідний давав результати самоспостереження в термінах елементів структури свідомості, а не в поняттях предметів зовнішнього світу або стимулів. Під елементами свідомості Тітченер розумів відчуття, уявлення та найпростіші відчуття, з яких як з цеглинок складалося все розмаїття психіки людини.

3. О. Кюльпе, засновник Вюрцбургської школи, запропонував метод систематична інтроспекція. Його основна відмінність від попередніх методів у тому, що він має ретроспективний характер: піддослідний вирішував запропоновану задачу, а потім у подробицях описував хід психічних процесів при її вирішенні. При цьому в якості основного об'єкту дослідження виступав сам процес мислення, а не його результат.

Подальший аналіз об’єкту й предмету в історії психології також свідчить про їх тісний взаємозв’язок з теоретико-методологічною основою психології. Наприклад, в гештальтпсихології (Макс Вертгеймер) предметом є процеси обробки та переробки інформації, а також результати даних процесів. У гуманістичної психології (А. Маслоу, В. Франкл, К. Роджерс, Р.Мей) вчені визначають предмет психології – це дослідження особистого досвіду людини.

Б.Ф. Ломов писав: «… психологія є уособлення єдності матеріального і ідеального, об’єктивного і суб’єктивного, індивідуального і суспільного, біологічного і соціально-культурного. Зв’язки і відносини людини з навколишнім світом різноманітні, і тому вони різноманітні за якостями. Одним з найважчих є питання про визначення в цьому різноманітті тих якостей, які складають предмет психологічного дослідження» [100, с. 78].

3.4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

У процесі засвоєння дефініцій з визначення сутності методології. Слід звернути увагу на різнобічність її тлумачення. Спробуйте розміркувати про дві глобальні фукції методології – це теоретико-світоглядна функція, яка дає основу пізнання й виступає як учіння про методи пізнання, та функцію ступіню загальності методології, завдяки якій виникає можливість узагальнити загальнонаукове та часне.

Важдиво узагальнити знання про роль методологічної рефлексії, завдяки якій виникає можливість проаналізувати:

1) «Що повина вивчати психологія?»;

2) «Що є її об’єктом та предметом дослідження?»;

3) «Які способи найбільш відповідні для проведення досілдної роботи?»

4) «Які використати теоретико-методологічні основи виявлення нових закономірностей функції, генези та розвитку психіки?» та ін.

Оволодіння категоріально-понятійним апаратом з пояснення сутності методології сприяє розвитку наукового підходу з визначення принципів та теорій. Слід звернути увагу, що в якості учіння про методи пізнання методологія, як і будь-яка наука, має специфічі проблеми. Найважливішими серед них є: 1) аналіз принципів, концепцій, теорій, підходів; 2) проробка понятійного апарату пізнавальних процесів і відповідних термінів; 3) опис й аналіз дослідницького процесу, його етапів; 4) вивчення сфер використання різних методів, процедур, технологій; 5) розробка окремих методів.

Зверніть увагу й проаналізуйте співвідношення дескриптивної і нормативної методології, розгляньте більш докладніше рівні методології, серед яких філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий та методичний рівень є найбільш представленими в психологічній літературі. До понятійного апарату методології відносяться ряд категорій – переконання, концепція, теорія, наукова теорія, парадигма, овлодіння якими дозволяє студенту структурувати навчальні знання з комплексу навчальних дисциплін.

Опрацювання понятійного апарату за змістом лекції передбачає практичне їх застосування. Такий шлях допоможе студенту більш глибше усвідомити сутність теоретико-методологічної основи дослідження з позиції вибору методів, процедур і технологій в досягненні кінцевої мети.

Питання для самоперевірки

1. Який зв’язок між об’єктом, предметом і методом?

2. Який зв’я зок між базовими поняттями й методологією?

3. На які питання слід шукати відповідь, щоб найбільш об’єктивно визначити базові поняття дослідження?

4. За яких причин змінюється об’єкт, предмет і методи дослідження?

5. Які проблеми психології детермінують визначення об’єкту й предмету дослідження?

6. Поясність, чому в базових поняттях методології визначають пізнавальну ситуацію?

7. Як змінюються складові пізнавальної ситуації протягом розвитку психології.