Коли менеджер перевантажений роботою він повинен знаходити час для пояснення ситуації співробітниками?

а) не завжди;

б) ніколи;

в) справляюсь сам;

г) так, знаходжу.

158. Фактор часу – це:

а) один із вирішальних у науці управління;

б) немає суттєвого значення у науці управління;

в) не завжди є вирішальним фактором у науці управління.

159. Менеджер контролює, бере участь у реалізації всіх функцій управління. Ця участь може бути:

а) прямо або непрямою;

б) непрямою або частковою;

в) повною або частковою;

г) прямою або непрямою, повною або частковою.

160. Які з цих тверджень є вірними? Планування особистої роботи менеджера полягає в:

а) визначенні завдань, що стоять перед організацією;

б) визначенні питань, які потребують вирішення;

в) визначенні термінів виконання поставлених завдань;

г) всі твердження вірні.

161. Особистий план роботи менеджера складається на різні строки, а саме:

а) короткостроковий (тиждень, два);

б) довгостроковий (рік, квартал);

в) середньостроковий (місяць);

г) довгостроковий, середньостроковий, короткостроковий.

162. Ефективність управління запасами залежить від:

а) конкуренції;

б) стану ринку продукції;

в) виду попиту на конкретний тип запасів;

г) величини щомісячного їх замовлення.

163. Залежний попит реалізує підходи:

а) обмежену кількість запасів, значний обсяг виробництва;

б) фіксована кількість продукції і фіксований час;

в) фіксовану кількість продукції і фіксовану робочу силу;

г) фіксовану робочу силу і змінний обсяг виробництва.

164. Типи запасів:

а) готова продукція, матеріали, сировина, незавершене виробництво;

б) сировина, матеріали, трудові ресурси;

в) фінансові кошти, незавершене виробництво, трудові ресурси;

г) матеріальні запаси, фінансові запаси, робоча сила.

165. Які з цих чинників найбільше впливають на термін працездатності менеджерів:

а) складність та інтенсивність праці;

б) багатоманітність завдань;

в) взаємозв’язок чинників;

г) невизначеність.

166. Яким ознакам повинна задовольняти група, щоб стати колективом?

а) всім зазначеним нижче;

б) наявності загальної мети, як спільної;

в) практичній взаємодії людей, спрямованій на досягнення цілей;

г) досить стабільні відносини між членами групи.

167. Планування кар’єри – це процес:

а) повільного розвитку професійної самоконцепції і самовизначення у термінах власних здібностей, талантів, мотивів, потреб та цінностей;

б) швидкого розвитку професійної самоконцепції і самовизначення у термінах своїх талантів, мотивів, потреб та цінностей;

в) який неможливо запланувати наперед, але який заставляє особистість постійно вдосконалюватись.

168. Яке із цих тверджень вірне:

а) кар’єра – це власне судження людини про своє майбутнє;

б) кар’єра – це шлях досягнення високого рівня заробітної плати;

в) кар’єра – це залежність від внутрішніх факторів підприємства;

г) ) кар’єра – це залежність тільки від роботодавця.

169. Змістовною складовою поняття кар’єри є:

а) стабілізація;

б) комплексність;

в) оптимальна спрямованість;

г) просування, рух вперед, зростання та досягнення.

170. Які чинники впливають на розвиток кар’єри та життєві умови:

а) зовнішні та внутрішні чинники;

б) зовнішні;

в) внутрішні;

г) комплексні.

171. Яким може бути процес розвитку трудового колективу?

а) все залежить від умов діяльності колективу та його структурних ознак.

б) завжди поступовий.

в) завжди непоступовий.

г) стабільний.

172. Відомі вам кар’єрні моменти направленостей людини:

а) науковий;

б) управлінський;

в) техніко-функціональний;

г) управлінський, автономно-незалежний, творчий і ініціативний.

173. При плануванні кар’єри використовується методика:

а) самопросування;

б) кар’єрності;

в) уточнення цінностей;

г) забезпеченості.

174. В управлінні персоналом при вирішенні питання про підвищення посади працівника, керівництво організації повинно прийняти таке рішення:

а) що брати за основу: стаж роботи чи компетентність;

б) як визначити компетентність;

в) який прийняти метод підвищення: формальний чи неформальний;

г) обов’язково всі ці рішення.