Оль атрибутґв брендґв у формуваннґ конкурентних переваг компанґй

Ђтрибути бренду - це способи вираженнЯ бренду, його зовнґшнЯ форма, за Якою споживач сприйма№, запам'Ятову№ ґ впґзна№ бренд. Џри контактґ споживача з атрибутами бренду вґдбува№тьсЯ формальне видґленнЯ бренду серед схожих товарґв, проЯвлЯютьсЯ емоцґйнґ та рацґональнґ складовґ бренду. ’ому завданнЯ атрибутґв бренду - бути уособленнЯм тґ№» цґнностґ, Яка закладена в бренд.
1. Ќазва (ґм'Я бренду, неймґнг)

Ќазва - один з найбґльш значущих атрибутґв, Якґ постґйно працюють на формуваннЯ та розвиток бренду. §м'Я бренду бере участь в будь-Якому виглЯдґ комунґкацґй (написаннЯ, вимова, зображеннЯ) ґ № основною ознакою, за Яким споживач видґлЯ№ його з маси ґнших.

§м'Я бренду ма№ бути лаконґчним, легким у вимовґ, емоцґйно забарвленим.
2. ‘имволи бренду (торговельний знак, логотип, шрифтове накресленнЯ)

‘имволи бренду - важливґ атрибути, завданнЯ Яких сприЯти диференцґацґ» ґ формуванню ґдентичностґ бренду, створеннЯ ґ закрґпленнЯ стґйких асоцґацґй в сприйнЯттґ бренду споживачами.

‘твореннЯ символґв ґ управлґннЯ ними - завданнЯ маркетологґв, психологґв ґ дизайнерґв.

3. Ѓренд: сполученнЯ кольорґв (корпоративний колґр)

Џо№днаннЯ кольорґв, постґйна прихильнґсть певнґй кольоровґй гамґ в Якостґ атрибута бренду дозволЯ№ посилити вплив на цґльову аудиторґю, ще бґльш видґлитисЯ серед конкурентґв.

Ћбранґ кольори повиннґ бути присутнґми скрґзь ґ, створюючи позитивнґ асоцґацґ», пґдкреслювати основнґ переваги бренду.
4. Ѓренд: слоган

‘логан, Як атрибут бренду, коротко ґ влучно опису№ в однґй фразґ основну конкурентну перевагу бренду ‚дало пґдґбраний слоган форму№ ґмґдж бренду ґ ставленнЯ споживача до нього, а також несе в собґ основну рекламну ґнформацґю про бренд.

5. Ѓренд: музика ґ звуки

Њузика, Як звуковий атрибут бренду, набува№ все бґльшого поширеннЯ в брендґнгу у виглЯдґ рґзних мґнґатюрних музичних творґв: гґмнґв, пґсень, мелодґй, джинглґв ґ т.п.

‚икористаннЯ №диного музичного твору в рекламних роликах, телефонних дзвґнках, урочистих заходах ґ т.д. нада№ бренду додаткову емоцґйне забарвленнЯ ґ служить збґльшенню впґзнаваностґ бренду, навґть коли вґзуальнґ атрибути бренду не видно.

6. Ѓренд: фґрмовий персонаж (корпоративний герой)

”ґрмовий персонаж втґлю№ ґндивґдуальнґсть бренда, дозволЯ№ ЗоживитиИ бренд, зробити його близьким ґ зрозумґлим. Љрґм цього, фґрмовий персонаж, Як атрибут бренду, ста№ головною дґйовою особою бґльшостґ рекламних кампанґй ґ ще однґ№» Звґзитною карткоюИ бренда.

7. Ѓренд: супутнґ атрибути

‘упутнґ атрибути, Якґ беруть участь у комунґкацґЯх бренду ґ нагадують про бренд (продуктґ): дисконтнґ карти, полґетиленовґ пакети ґз символґкою бренду в супермаркетах, сувенґрна продукцґЯ ґ т.д.

Ђле треба памХЯтати, що навґть найвдалґшґ атрибути не гарантують продукту успґху ґ перетвореннЯ його в бренд. Ђтрибути повиннґ не стґльки сподобатисЯ ґ запам'ЯтатисЯ, скґльки донести до споживача причини, з Яких вґн повинен придбати бренд.

77 ђоль методґв прогнозуваннЯ потенцґалу ринку в стратегґчному плануваннґ маркетингу.

Њетоди прогнозуваннЯ:

- метод екстраполЯцґ» тренда (метод прогнозуваннЯ на основґ статистичного аналґзу часових рЯдґв, за Якого обчислюють значеннЯ економґчних показникґв, наприклад, обсЯгу продажу, за межами наЯвних фактичних даних, виходЯчи з припущеннЯ, що виЯвлена тенденцґЯ зберґгатиметьсЯ й надалґ);

- метод згладжуваннЯ за експонентою (прогноз попиту, базу№тьсЯ на середньозваженому значеннґ обсЯгу продажу за певну кґлькґсть попереднґх перґодґв. Њоже бути використаний лише длЯ короткострокових прогнозґв);

- методи корелЯцґйно-регресивного аналґзу (прогнозуваннЯ попиту можливе, Якщо знайдено статистичну модель, Яка характеризу№ залежнґсть мґж обсЯгом продажу та незалежними змґнними, що впливають на його величину);

- прогноз на основґ ґндикаторґв (прогнозуваннЯ зростаннЯ попиту на основґ показникґв, Якґ випереджають змґну попиту в часґ. Њетод ґндикаторґв використову№тьсЯ длЯ оцґнки потенцґалу територґй (кра»н, регґонґв) на-основґ стандартних або спецґально визначених ґндексґв купґвельно» спроможностґ);

- нормативний метод (обсЯги купґвель визначаютьсЯ нормами споживаннЯ (длЯ споживчих товарґв) ґ нормами використаннЯ (длЯ промислових товарґв));

- метод частки ринку (передбача№ прогнозуваннЯ товарообґгу Як частки фґрми на ринку певно» галузґ. ’обто спочатку прогнозу№тьсЯ попит длЯ всґ№» галузґ, а потґм розрахову№тьсЯ частка фґрми в загальному обсЯзґ продажу галузґ);