Текстуальне ознайомлення з новелами.

Вступне слово вчителя.

Учитель читає листа Б. Ангоненка-Давидовича до своєї доньки Ярини:

Дорога Яриночко!

Сердешно дякую тобі за твого листа, а надто за пропозицію перекласти деякі мої твори російською мовою. На жаль, це - нездійсненна річ: на російську мову перекладають тільки те, що вийшло вже в українському оригіналі. Тільки те! Можна б перекласти й запропонувати ще не опубліковані твори, але під російським псевдонімом, ніби їх написав який російський початківець, - але це для мене не підходить. Я писав твори для свого українського народу, тож виступати наново в ролі російського письменника - мене зовсім не приваблює. Ти сама, знаючи мене, розумієш це добре.

2. Від імені Ярини говорить одна з учениць:

І все ж мій улюблений цикл "Сибірські новели" не поринув у небуття, чого так боявся мій батько. Збереження рукописів, за якими полювали кадебісти, я вважала своєю головною справою у житті. Не всі новели, написані Борисом Антоненком-Давидовичем, вціліли, але ті, що він дав мені на збереження, я врятувала і можу цим пишатися. У найтяжчі часи ця думка гріла мене й грітиме до кінця днів моїх. Татове доручення я виконала.

Слово вчителя.

"Сибірські новели" - страшні документи жорстокої епохи тоталітаризму, людинознищення. Ці твори - слово правди одного з зачинателів української прози періоду "Розстріляного відродження", мученика сталінських тюрем і таборів, великого страдника і великого мученика і Громадянина.

Сьогодні на уроці ми з'ясуємо філософський зміст новел. Ви вдома читали ці твори, і на першому етапі уроку кожен з вас за бажанням має поділитися думками щодо прочитаного. Завдання учням: занотовувати в зошитах тематичну направленість новел. ("Окрилені обрії" - тупа жорстокість застиглого життя; картини дореволюційного й після-революційного життя Охтирки - "Зустрічі на довгій дорозі", "Хай спиниться чудова мить"; полювання на людину - "Чистка", "Іван Євграфович більше не належить собі" тощо).

Текстуальне ознайомлення з новелами.

"Протеже дяді Васі", "Кінний міліціонер", "Що таке істина", "Хто такий Ісус Христос", "Три чечени", "Зустрілися", "Усе може бути" та інші. (Учні за бажанням стисло переказують зміст новел, інші занотовують у зошитах теми творів).

5. Робота з матеріалом, записаним на дошці. (Новели Бориса Дмитровича - це невигадані оповіді, написані переважно від першої особи, що надає новелам, побудованим на випадках унікальних, парадоксальних, часом навіть казусних, не лише вірогідності, а й документальної достовірності в зображенні життя за колючим дротом).

6. Орієнтовані проблемні питання за визначеними для вивчення новелами та завдання:

Чи погоджуєтесь ви з думкою, написаною на дошці?

Підтвердіть чи спростуйте її своїм аргументом?

Чи погоджуєтесь ви з думкою літературних критиків, що Борис Антоненко-Давидович досить уміло вибудовує сюжет своїх новел і постійно тримає читача в психологічному напруженні?

Знайдіть у прочитаній новелі психологічні малюнки. Літературні критики пишуть, що письменник з великою майстерністю описує усі малюнки. Ствердіть або заперечте цю думку.

Висловіть своє ставлення до роздумів Євгена Сверстюка про постать Б.Антоненка-Давидовича: "Є щасливі нації. Для них відступництво й літературна зрада - просто випадок патології, що реєструється в клініці, але не фіксується в історії". Для нас цілими століттями дорога зради пахла коштами, мундирами, золотом, а дорога вірності - кров'ю. Антоненко-Давидович з тих, хто йшов дорогою вірності. З тих, хто переростав і заперечував малоросійський рівень. Хто повставав проти провінціалізму, яничарства, лакейства. Хто з любові до всього ніколи не переходив тієї грані, за якою починається бундючне піднесення своєї вищості, винятковості, зневажання інших націй і культур, ніколи не опускався до національної ненависті"... Доведіть, орієнтуючись на новели, що приниження української нації для письменника було йому чужим і огидним.

Співставте зміст прочитаних новел і доведіть, що образи письменник творить відповідно до принципів християнської моралі.

Спростуйте чи виразіть погодження з думкою літературного критика Євгена Сверстюка: "... всі персонажі в творах національно окреслені, як у житті. Але вічно цькований моральними шахраями за "націоналізм", Антоненко-Давидович був дитям табірної толерантності і національної порядності, яка ставила людяність, особу - понад усі національні та інші відмінності". Наведіть приклади з новел, які підтверджують думку літературного критика.

Герої новел неповторні у своїй конкретності, колоритні представники простого українського народу. Хто з персонажів вам найбільше запам'ятався і чому? Чим автор створює психологічні портрети і чому віддає їм перевагу?

Пейзаж - важливий художній засіб. Він відіграє в літературних творах двояку роль: пейзаж заради пейзажу або як засіб характеристики літературних персонажів. Розкрийте композиційну роль пейзажів у прочитаних новелах.

Доведіть, що в новелах автор широко використовує матеріал невичерпних криниць українського фольклору. Розкрийте їхню роль у втіленні авторського задуму.

Дайте відповідь на питання: як театральна і табірна лексика відтворює божевілля часу.

Прокоментуйте висловлювання Юрія Вареника і Юрія Огульчанського: ".. .він був справжнім письменником, бо його душа відгукувалася завжди на болі народу. Він усе пропускав через своє серце"; "Борис Дмитрович ніколи, за будь-яких обставин не кривив душею і своєю громадянською позицією рятував честь української літератури, культури і врешті-решт української нації".

Чи погоджуєтесь ви з думкою В.Коваленка, що сатира на окремих негативних типів нашого суспільства має тенденцію перейти в сатиру "на весь радянський лад на селі", "на все життя в цілому"?

Слово вчителя.

Письменника звинувачували, а він ніби й не зважав на ті докори критиків. Сповнений творчих задумів, він брався до творів масштабніших, прагнув художньо дослідити вплив революційних перетворень на людину та її подальшу долю. Показовий щодо цього головний герой повісті "Тук-тук". Телеграфіст Гусятинський, син священика, який не зумів поєднати своє "я" з революцією, вступив у непримиренний конфлікт з владою. Він інтуїтивно відчув, що якась "шкурятяна рука" (та сама, що - "конкретно", "по суті", "опіум для народу") загнуздала телеграф... все життя, і тільки він ще якось "борсається між пальцями".

Якою ж постає в уяві телеграфіста нова держава? Про неї він думає з сарказмом: "Зруйнували державу сукини сини", "Весь мир - до основанія", "Вони зможуть усе... Вони мудрі, хитрі й непереможні, як сам Сталін"...

Зрештою, Гусятинський не сприйняв нове життя, у психологічному змаганні з ним зазнав поразки, і тому порятунок від нього вбачав у "втечі від людей, від їхніх свят, революцій вимог, від їхніх запитливих підозрілих очей". Відчувши себе безпорадним і безсилим, він тихо й непомітно пішов з життя.

Повернувшись з заслання, письменник не відступився від свого стилю. У роки брежнєвсько-сусловського застою Антоненко-Давидович продовжував дратувати літературну критику, ненавидів брехню й лицемірство самовдоволених сибаритів і мав мужність говорити правду в очі. За це його продовжували цькувати, принижували, не давали змоги про-тягом років надрукувати жодного рядка, змушували животіти на скромну пенсію. В Болгарії, Польщі, Англії, Канаді, США і навіть у далекій Австралії його твори видавалися книжками на різних мовах, а тут - шельмування або ж цинічне замовчування, тяжке життя пенсіонера. Отже, терновий вінок...

8. Завдання учням - продовжити думку вчителя, аргументувати її, посилаючись на "Сибірські новели".

9. Завдання учням:

проведіть паралель між двома постатями - Миколою Хвильовим та Б.Антоненком-Давидовичем;

зробіть узагальнені висновки щодо цілеспрямованого наступу на українську літературу та культуру в часи тоталітаризму; роблячи узагальнення, проведіть міжпредметні зв'язки між історією та літературою.

Заповніть таблицю. Б. Антоненко-Давидович- неперевершений новеліст (Назва новел; Тема новел; Художні засоби)

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал за підручником.

2. Скласти питання до "Сибірських новел".

3. Продумати і словесно оформити літературний портрет письменника "розстріляного відродження".

4. Опрацювати матеріал до уроку "Це цікаво знати".

Список рекомендованої літератури

1. Історія української літератури XX століття. Книга перша. - К., 1994.

2. Голуб Я. Спогади про мого батька Б.Антоненка-Давидовича // Березіль. - 1996. - № 7-8.

3. Жила С. Він їх писав, як дихав//Дивослово. - 1998. - № 7.

Це цікаво знати

1971 - Б.Антоненко-Давидович у листі до дочки Ярини Голуб писав: "З тої серії новел, про які ти запитуєш мене й які я розповідав тобі колись у Одесі, я закінчив одну чималеньку під назвою "Все може бути".

1989 - Цикл "Сибірські новели" побачив світ. Автора новел вже не було в живих. Б.Антоненко-Давидович виношував сюжети цих творів для майбутніх читачів, розуміючи, що самому не пощастить побачити їх надрукованими. Він свідомо писав у "шухляду", твердо вірячи, що епоха фальші і насильства щезне і його оповідання про трагічну долю народу дійдуть до нас. Недаремно Антоненко-Давидович любив повторювати: "Я вам з того світу серцем усміхнусь...".

1992 - За збірку художньої прози, куди ввійшли й "Сибірські новели", письменникові було посмертно присуджено Державну премію імені Т.Г.Шевченка.

Тести для перевірки знань учнів

1. Антоненко-Давидович:

а) справжнє прізвище автора;

б) псевдонім;

в) прізвище прадідів.

2. За ідейними переконаннями письменник:

а) комуніст;

б) член УКП.

3. Перше "хрещення" письменник пройшов:

а) у літературній організації "Ланка";

б) в асоціації письменників "Аспис";

в) у групі письменників-попутників.

4. За своїми літературними уподобаннями:

а) реаліст;

б) імпресіоніст;

в) футурист.

5. Літературні персонажі творів:

а) переконані комуністи;

б) творча інтелігенція;

в) націоналісти.

6. Проблеми літератури автор розв'язував з позицій:

а) примирення;

б) класової боротьби;

в) байдужості.

7. "Сибірські новели" були написані:

а) в 20-ті роки;

б) в роки засудження;

в) після реабілітації.

8. Основна тема новел:

а) життя селян;

б) життя інтелігенції;

в) життя робітників.

9. Як звати доньку Антоненка-Давидовича?

а) Ірина;

б) Ярина;

в) Дарина.

10. Одна з новел письменника має назву:

а) «Протеже дяді Вови»;

б) «Протеже дяді Саші»;

в) «Протеже дяді Васі».

11. Кому належать ці слова: «Антоненко-Давидович був дитям табірної толерантності і національної порядності»:

а) Б. Антоненку-Давидовичу;

б) Є. Сверстюку;

в) Ю. Варенику.

12. Де народився Б. Д. Антоненко-Давидович?

а) Охтирка;

б) Ромни;

в) Суми.

13. Назва першого надрукованого оповідання Б. Антоненка-Давидовича:

а) «Останні два»;

б) «Перші два»;

14. На скільки років засудили Антоненка-Давидовича:

а) 15;

б) 10;

в) 5.

15. За який твір письменник удостоєний премії ім. Т. Г. Шевченка:

а) «Синя волошка»;

б) «Як ми говоримо»;

в) «Сибірські новели».