Тема 4. Дослідження емоційно – вольових психічних процесів

Питання 1. Труднощі у застосуванні методик вивчення емоційної сфери особистості.

Питання 2. Організація, проведення та інтерпретація результатів дослідження особливостей волі людини.

Рекомендована література: 1,3,4,8,10

Питання 1. Труднощі у застосуванні методик вивчення емоційної сфери особистості.

Методичні рекомендації

Вивчаючи питання зверніть увагу на те, що при дослідженні емоційно – вольових процесів найчастіше використовуються семантичні проективні методики. Ці методики виявляють емоційне ставлення людини до досліджуваного об'єкта як вираз особистісного значення. До цієї групи належать: "Семантичний диференціал" , "Техніка репертуарних решіток Келлі" , "Метод семантичного радикала" , "Невербальний семантичний диференціал" , "Окремі семантичні диференціали" , "Метод класифікації" - "сортування" , "Метод суб'єктивного шкалювання" , семантичний диференціал "Божого Откровення" .

Відповідно до особливостей інтерпретації виконання виокремлюють тести, орієнтовані на статистичну норму і критеріально-орієнтовані (КОрТ).

Критеріально-орієнтовані тести (КОрТ)

Вони не передбачають зіставлення даних досліджуваних з підсумками попереднього тестування вибірки. Точкою відліку обирають не нормальний розподіл, а встановлений обсяг вимог суспільства до психічного та особистісного розвитку людей. Цей узагальнений феномен виражається у розробленій укладачами сукупності конкретних критеріїв. Під час формулювання кожного такого критерію виокремлюють дві частини:

1) змістово-операційну, що характеризує особливості дій досліджуваних при виконанні тестових завдань ("пояснює", "обчислює", "ділить", "вибирає" тощо)

2) співвідносно-предметну, що детально описує певний фрагмент змісту знання, за матеріалами якого складені Тестові завдання. Ця частина конкретизується при аналізі укладачами навчальних програм, освітніх стандартів, що входять до навчально-методичних посібників і вказівок.

Перша частина критерію визначає, як треба зробити роботу (як), друга - що слід зробити з призначеного для засвоєння (який матеріал).

Не кожну галузь знання можна послідовно формалізувати для вираження через сукупність критеріїв. КОрТи, як правило, розробляються для діагностики сформованості розумових дій, а також для контролю за станом знань, умінь і навичок тих, кого навчають. На думку А. Анастазі, у таких випадках їх застосування дає змогу здійснювати інтерпретацію з огляду на те, "що індивід може робити і що він робить, а не на те, як він виглядає на фоні інших". Більш поширеними є тести, інтерпретація виконання яких орієнтована на статистичну норму.

Методичні рекомендації

Питання 2. Організація, проведення та інтерпретація результатів дослідження особливостей волі людини.

Методичні рекомендації

При вивченні питання студенту слід звернути увагу на те, що воля є складним психічним процесом свідомого керування діяльністю, що виявляється в подоланні труднощів і перешкод на шляху до поставленої мети.

Воля виконує спонукальну (мобілізуючу) функцію, обумовлюючи активність людини, і гальмівну, що виявляється в стримуванні небажаних проявів активності. Також говорять про регулюючу функцію волі, що виявляється в здатності людини довільно регулювати дії і психічні процеси, підкоряючи їх перебіг свідомим рішенням.

Вольова діяльність завжди складається з певних вольових дій, у яких містяться всі ознаки і якості волі. Вольові дії бувають простими і складними.

До простих належать ті з них, за яких людина без коливань йде до поставленої мети, якщо їй ясно, чого і яким шляхом вона буде домагатися.

Залежно від розвиненості цих якостей людина може виявляти силу чи слабкість волі.

Стійкою вольовою якістю особистості є локус контролю (від лат. locus — місце розташування і фр. controle — перевірка) — схильність людини покладати відповідальність за ухвалення рішення і результати діяльності на зовнішні обставини (екстернальний локус контролю) чи на саму себе (інтернальний локус контролю). При застосуванні методу спостереження дослідники допускають такі типові помилки:

- неусвідомлене ігнорування того, що може суперечити гіпотезі;

- нерозрізнення головного і другорядного, випадкового і закономірного у процесі спостережень;

- передчасність узагальнень і висновків;

- оцінювання одного психічного феномену на підставі ознаки поведінки, що належить іншому (так роблять висновки про інтелект за швидкістю мовлення);

- зосередження спостерігачем своєї уваги на протилежних йому рисах або характері, формах поведінки;

- визначальний вплив на підсумки спостереження першого враження про людину або групу;

- неприйняття до уваги можливих мотивів дій, самопочуття, що спостерігаються, значущих змін умов ситуації.

Для підвищення вірогідності спостереження необхідно брати до уваги лише факти, фіксувати конкретні дії та не інтерпретувати поверхово складні процеси.

Із метою об'єктивізації процедур спостереження застосовують колективне вивчення об'єкта не залежними один від одного дослідниками, використовують технічні засоби фіксації та оброблення даних, детально розробляють програми спостережень, практикують кількаразові повторні спостереження тих самих об'єктів.

Запитання для самоперевірки

1. Які ви знаєте методи дослідження емоційного стану особистості?

2. Назвіть труднощі , що виникають у застосуванні методик вивчення емоційної сфери особистості

3. Проаналізуйте свою вольову поведінку при підготовці до іспиту . Які прийоми роботи над собою, на вашу думку, сприяють формуванню вольових якостей особистості?

4. Назвіть методи дослідження динаміки розвитку вольових якостей людини.

5. Дайте характеристика методів вивчення особливостей сили волі особистості.

6. Особливості застосування методів дослідження самоконтролю як показника волі особистості.

Наши рекомендации