Основними принципами гуманітарного і соціального
розвитку є:
- верховенство права, законність і гуманність, повага до людини, її конституційних прав і свобод;
- забезпечення соціального і правового захисту громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах, а також членів їхніх сімей;
- гласність, відкритість демократичного цивільного контролю;
- виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, орієнтація на ідеали демократії і гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;
- заборона створення і діяльності у Збройних Силах політичних організаційних структур і партій;
- наукові підходи до планування, здійснення та оцінки результатів діяльності органів військового управління щодо гуманітарного і соціального розвитку;
- взаємодія органів військового управління на основі чіткого розмежування повноважень, відповідальності у питаннях реалізації гуманітарної і соціальної політики держави у Збройних Силах.
Метою гуманітарного і соціального розвитку є:
- утвердження особистості військовослужбовця, працівника Збройних Сил як найвищої соціальної цінності, забезпечення його прав і свобод, духовного і фізичного здоров'я, впровадження у військових та трудових колективах взаємовідносин, що базуються на військових статутах, законах, інших нормативно-правових актах, формування світогляду, громадянської позиції військовослужбовців та працівників, найповніше розкриття їх здібностей в інтересах гармонійного розвитку громадян-патріотів, високопрофесійних військових спеціалістів, свідомих захисників Батьківщини;
- задоволення соціально-економічних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил, а також соціальна і професійна адаптація військовослужбовців та осіб, звільнених із Збройних Сил у запас або у відставку;
- морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної і бойової підготовки, виконання завдань із підтримки миру поза межами України, іншої визначеної законодавствомдіяльності військових формувань;
- створення і вдосконалення засобів, форм і методів гуманітарної роботи серед військовослужбовців.
Основними завданнями гуманітарного і соціального розвитку є:
- реалізація конституційних прав і свобод військовослужбовців, працівників Збройних Сил з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України, іншими нормативно-правовими актами та міжнародними договорами України;
- підвищення престижу військової служби в суспільстві;
- поглиблення процесу гармонізації службових відносин у військах (силах) як одного з чинників поліпшення морально-психологічного стану військовослужбовців та їх ставлення до служби;
- забезпечення повноцінного функціонування державної мови в усіх сферах діяльності Збройних Сил;
- сприяння підвищенню освітнього рівня військовослужбовців та членів їхніх сімей, реалізації права на працю та відпочинок;
- розвиток у Збройних Силах культури і духовності, створення необхідних умов для національно-культурного та духовного самовдосконалення військовослужбовців та членів; їхніх сімей, розвитку творчих здібностей і талантів;
- забезпечення гідного рівня матеріального забезпечення та соціальної захищеності військовослужбовців та членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил;
- створення належних житлово-побутових умов, сприяння здобуттю дітьми військовослужбовців освіти та обраної професії у військових та інших навчальних закладах;
- забезпечення надійності системи охорони здоров'я військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей;
- захист прав військовослужбовців, працівників Збройних Сил та осіб, звільнених з військової служби у зв'язку зі скороченням;
- приведення рівня пенсійного забезпечення військово-службовців, звільнених у запас або у відставку в різні роки, учасників бойових дій, сімей загиблих військовослужбовців у відповідність із змінами у грошовому забезпеченні військовослужбовців, що перебувають на службі у Збройних Силах;
- розвиток фізичної культури і спорту в підрозділах та військових частинах.
Керівництво та контроль за діяльністю органів військового управління щодо реалізації гуманітарної і соціальної політики держави у Збройних Силах здійснює Міністерство оборони України.
Органом Генерального штабу Збройних Сил України, що здійснює планування, організацію та контроль за діяльністю військового командування з питань гуманітарного і соціального розвитку, є Соціально-психологічне управління Головного управління по роботі з особовим складом Генерального штабу ЗС України.
У військах (силах) загальне керівництво гуманітарним і соціальним розвитком здійснюють командири (начальники).
Виховна робота у Збройних Силах проводиться відповідно до розділу 3 Концепції виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, затвердженої Указом Президента України від 4 вересня 1998 року № 981.
Права, обов'язки і порядок діяльності органів з гуманітарних питань визначаються Положенням про органи з гуманітарних питань.
Положення про органи з гуманітарних питань у Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 05.07.2005р. № 377. В ньому визначені призначення, головні завдання, порядок діяльності, права і обов’язки органів з гуманітарних питань у Збройних Силах України.
Вони організовують гуманітарне і соціальне забезпечення діяльності Збройних Сил України і відповідають за планування та організацію гуманітарної підготовки, виховної роботи, соціально-психологічного супроводу військової служби, морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування Збройних Сил України, морально-психологічної підготовки військово-службовців; моніторингу морально-психологічного стану особового складу військ (сил); стану військової дисципліни, профілактики правопорушень; інформаційно-пропагандистського забезпечення; культурно-виховної та просвітницької роботи; проведення військово-соціальної роботи у військах (силах) у межах своїх повноважень.
Органи з гуманітарних питань свою діяльність здійснюють відповідно до вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України, інших законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та цього Положення.
Органи з гуманітарних питань усіх рівнів здійснюють постійну взаємодію з іншими органами військового управління, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, релігійними організаціями, засобами масової інформації, відповідними органами інших військових формувань держави.
Основні напрями діяльності органів з гуманітарних питань:
- морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, застосування Збройних Сил України;
- морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та виховна профілактика правопорушень, правове виховання, моніторинг морально-психологічного стану особового складу військ (сил);
- психологічна робота у військах (силах);
- гуманітарна підготовка та інформаційно-пропагандистське забезпечення військ (сил);
- культурно-виховна і просвітницька робота, духовне виховання особового складу;
- військово-соціальна робота у військах (силах);
- забезпечення військ (сил) технічними засобами пропаганди відповідно до штатно-табельної потреби, кіно-, відео- та радіообслуговування особового складу;
- підготовка спеціалістів гуманітарного профілю та аналіз їх професійної діяльності;
- визначення потреби асигнувань на утримання об’єктів гуманітарної сфери та розподіл затверджених Міністром оборони України коштів.
Впровадження системи гуманітарного та соціального забезпечення відбувається у складних соціально-економічних умовах розвитку Збройних Сил України, поступового переходу на контрактний принцип комплектування, підвищення вікових показників прийому на військову службу за контрактом.
Головні зусилля, як підкреслив Міністр оборони, необхідно зосереджувати на подальшому вдосконаленні виховної роботи та морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ, формуванні високої свідомості військовослужбовців, зміцненні військової дисципліни та правопорядку у військах.
Основні завдання виховної роботи на сучасному етапі:
1. Формування в офіцерів патріотичних світоглядних позицій, навчання їх сучасних технологій управління військовими колективами, індивідуально-виховної роботи з підлеглими.
2. Оздоровлення морально-психологічного клімату у військових колективах, зміцнення дисципліни і правопорядку. Головне в реалізації цього напрямку - збереження життя і здоров’я особового складу, безпека військової служби. Необхідно підняти рівень організації виховної профілактичної роботи, особисту відповідальність офіцерів за виконання службових обов’язків, вивчати і знати молодь.
3. Підвищення рівня інформаційно-пропагандистського забезпечення повсякденної життєдіяльності військ (сил), яке має нести випереджально-наступальний характер. Мета інформаційно-пропагандистського забезпечення військ - це підвищення рівня обізнаності особового складу з питань державотворення, зовнішньої та внутрішньої політики, розв’язання проблем військового будівництва.
4. Реалізація державних програм соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей. Тому органам з гуманітарних питань необхідно забезпечити нормальну морально-психологічну атмосферу у військових колективах, поліпшити стан соціальної роботи серед військовослужбовців та членів їх сімей.
5. Підвищення ефективності соціально-психологічної роботи у військах.
6. Забезпечення високого організаційного змістовно-методичного рівня та ефективності культурно-виховної і просвітницької роботи. Необхідно привести її зміст, систему, стиль, форми і методи у відповідність до державної політики в галузі оборони і військового будівництва, потреб реформування і розвитку Збройних Сил.
7. Налагодження системи зв’язків органів військового управління з державними установами та громадськими організаціями з питань соціального і правового захисту допризовної молоді, військовослужбовців та військових пенсіонерів, встановлення обміну інформацією з відповідними установами щодо перепідготовки і працевлаштування військовослужбовців, які плануються до звільнення в запас, їх соціальної адаптації є одним із важливих завдань виховної роботи.
Висновки
Отже, реалізація Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки потребує активізації досліджень практично всіх складових та напрямків виховання військовослужбовців у зв’язку з новими умовами трансформації ЗС України, зокрема, наприклад, публікацій із проблем військово-патріотичного, морального, екологічного, фізичного, сімейного виховання, що обумовлено не тільки відсутністю розробки цих проблем у нашій військовій науці, але й зростанням їх ролі в сучасному українському суспільстві і Збройних Силах, загостренням потреб практики у військах.
Від виховання окремих якостей - до формування цільної особистості військової людини і від досліджень процесів виховання - до виховних систем частин і з’єднань, в яких проходять ці процеси; від виховних заходів – до системи діяльності гуманітарних структур та органів по роботі з особовим складом у подальшому - такі напрямки розвитку теорії і методики виховної роботи з військовослужбовцями.
Це допомагатиме також формуванню принципів виховання військовослужбовців різних категорій, обґрунтуванню засобів, методів і форм, методичних систем виховання, подоланню виникаючих протиріч, труднощів; удосконаленню контролю, оцінки та виміру рівнів вихованості й ефективності виховного процесу; оптимізації індивідуально-виховної роботи з військовослужбовцями підрозділів і частин; актуалізації самовиховання і самовдосконалення; становленню військових колективів і соціального військового середовища у Збройних Силах України.
Контрольні питання
- Зміст Концепції виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України.
- Основні напрями діяльності органів з гуманітарних питань.
- Завдання гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України.
4. Основні складові виховної роботи.