Уроки позакласного читання
Для того, щоб спрямувати читацькі інтереси учнів, у кожному класі передбачені уроки з позакласного читання.
За змістом і формами роботи деякі з них нагадують звичайні уроки літератури. Учні знайомляться з життям і творчістю відомих митців, вчаться аналізувати твори і групи творів, об'єднані тематично. Таким чином, проводяться уроки поглибленого вивчення окремих творів й узагальнюючого типу. Але уроки з позакласного читання мають і свої специфічні особливості.
Основна їх мета — активізувати читацький досвід учнів, розвивати інтерес до самостійного спілкування з книжкою.
Уроки з позакласного читання вимагають особливого довір'я з боку школярів, створення специфічного психологічного клімату, що стимулює живий обмін думками. На цих уроках, на наш погляд, навряд чи доцільно оцінювати знання учнів за нині існуючою п'ятибальною системою. Тут повинні мати місце інші форми стимулювання активності. Уроки з позакласного читання повинні бути своєрідним святом для учнів, викликати в них природну потребу обмінятися думками з приводу прочитаного. У середніх класах такі уроки часто можуть включати різні ігрові моменти. У процесі організації позакласного читання необхідно дотримуватися таких принципів: національне спрямування читацьких запитів дітей; диференційований підхід до окремих учнів, врахування їх інтересів, особливостей сприймання художньої літератури, наявності необхідних умінь і навичок; постійне звернення на уроках і в процесі позакласних заходів до їх читацького досвіду, стимулювання активності та ініціативи; тісний контакт з батьками; урізноманітнення форм роботи, що практикуються на уроках з позакласного читання і дають можливість постійно обмінюватися думками з приводу прочитаного.
1.Зміст,структура,завд. і принц.літ. освіти.
Зміст літературної освіти учнів, тобто система знань та вмінь, які повинні набути учні певного класу, визначається шкільними програмами і державними документами, обов'язковими для виконання кожним вчителем літератури.
Оскільки в різних програмах пропонуються для вивчення твори різних письменників, мінімальний обсяг необхідних знань регулюється стандартами літературної освіти. В них визначається також і мінімальний обсяг умінь та навичок школярів. У всіх класах програмою передбачено вивчення відомостей з теорії літератури, виділені спеціальні години на розвиток усного і писемного мовлення. Цей час учитель використовує для написання учнями переказів, творів та на інші види стиліст. і граматико-стиліст. вправ. Виділення певної кількості годин на розвиток усного і писемного мовлення аж ніяк не означає, що лише на спеціальних уроках учитель повинен збагачувати мову школярів. Програми відводять спеціальні години для уроків з позакласного читання. Сучасна програма з літератури має передбачати два ступені навчання — пропедевтичний, або початковий курс літератури в п'ятих-восьмих класах і систематичний курс, на основі історико-літературного процесу, у дев'ятих-одинадцятих класах. У п'ятому-восьмому класах весь навчальний матеріал в основному згрупований за жанровим та тематично-хронологічним принципами. Основу курсу літератури дев'ятих-одинадцятих класів складають монографічні і оглядові теми. Центральне місце у шкільній програмі з літератури для старших класів посідає вивчення творчості окремих письменників. Відібрані твори є своєрідними віхами літературного процесу.
Як шкільний предмет література багатофункціональна, інтегральназа своїм призначенням. Одним з найважливіших завдань, які необхідно розв'язати у процесі вивчення літератури, є забезпечення ідейно-естетичного впливу художніх творів на учнів, використання їх високого потенціалу з метою формування всебічно розвиненої особистості, громадянина України, якому притаманні висока культура, широкий кругозір, творчі здібності, загальнолюдські цінності, високі моральні ідеали.