Види слідчих ситуацій можливі на початковому етапі розслідування злочинів, пов’язаних з незаконною вигодою

У ході вчинення цього виду злочину зазвичай складаються такі типові слідчі ситуації:

· хабарництво пов'язане з провадженням незаконних дій (бездіяльності) в інтересах хабародавця;

· хабарництво поєднане з учиненням законних дій (без­діяльності) в аналогічних інтересах;

· дання та одержання хабара здійснювалися без посеред­ників;

· ті ж дії відбувалися за участі посередників;

· одержання хабара супроводжувалося вимаганням;

· одержання хабара вимаганням не супроводжувалося.

· Хабарництво доволі часто вчиняється паралельно з учинен­ням інших злочинів - розкраданням, підроблюванням тощо або ж характеризується численністю злочинних дій, за яких службові особи багаторазово одержують хабара.

Для розслідування наявного вимагання хабара розробля­ється тактична операція, що є комплексом слідчих та опера­тивних дій:

- допит заявника про індивідуальні ознаки предмета хабара;

- затримання особи, підозрюваної в хабарництві з переда­ними їй грошима або цінностями;

- обшук цієї особи та обшук на місці передання хабара;

- огляд виявлених під час провадження цих дій предметів хабара, документів, що можуть мати стосунок до справи;

- відповідні оперативно-розшукові заходи, особливо з ура­хуванням того, що під час затримання підозрюваний може заявити про те, що:

- мав намір повідомити про факт дання хабара, однак не встиг цього зробити;

- не помітив, хто і як залишив у нього предмети, що про­ходять у справі як хабар (коли вони виявилися на столі серед паперів, у відкритій шухляді столу тощо).

Власне, для таких ситуацій, з метою спростування обману з боку підозрюваного, у методиці розслідування розробле­но засоби, що полягають у спостереженні за тим, як особа, яка підозрюється в хабарництві, виконала обумовлені дії в інтересах хабародавця. Відповідно ж до п. 7 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право застосовувати засоби для фіксації предметів, що можуть набути доказового значення. До таких засобів фіксації, наприклад, належить фіксація номерів купюр, приготова­них заявником для передання певній службовій особі як хабар.

Типовими ситуаціями при розслідуванні хабарництва, що мають найбільш загальний характер, є наступні: а) інформація про передачу хабара посадовій особі і вчинення нею певних дій в інтересах хабародавця отримана, хабародавець і хабароодержувач заперечують цей факт; б) отримана інформація про передбачуваний хабар, є заява про майбутню його передачу; в) хабароодержувач і хабародавець затримані на “гарячому” в момент передачі хабара; г) хабародавець затриманий у момент передачі хабара у зв’язку з заявою хабародавця про вимагання, що мало місце; д) у відомстві або організації встановлені численні й систематичні факти хабарництва.

З огляду на названі ситуації типовими версіями можуть бути: а) передача хабара посадовій особі мала місце; б) передача хабара посадовій особі не мала місця; в) мала місце обмова посадової особи з метою скомпрометувати останню й усунути із займаної посади; г) мала місце провокація хабара з метою усунення посадової особи як конкурента в тій чи іншій галузі.

У ході вчинення цього виду злочину зазвичай складаються такі типові слідчі ситуації:

1) хабарництво пов'язане з провадженням незаконних дій (бездіяльності) в інтересах хабародавця;

2) хабарництво поєднане з учиненням законних дій (без­діяльності) в аналогічних інтересах;

3) дання та одержання хабара здійснювалися без посеред­ників;

4) ті ж дії відбувалися за участі посередників;

5) одержання хабара супроводжувалося вимаганням;

6) одержання хабара вимаганням не супроводжувалося.

Хабарництво доволі часто вчиняється паралельно з учинен­ням інших злочинів - розкраданням, підроблюванням тощо або ж характеризується численністю злочинних дій, за яких службові особи багаторазово одержують хабара.

Успіх розслідування хабарництва залежить від багатьох чинників, і насамперед - від кваліфікації слідчого, його вміння чітко планувати свої дії, правильно аналізувати докази, діяти обережно, але й рішуче, працювати в тісній взаємодії з орга­нами дізнання і громадськістю. За наявності цих умов злочин, хоч би яким складним для розслідування видавався, може бути розкритим і винні будуть притягнуті до кримінальної від­повідальності.

22. Розкрийте форми та види планування, які використовуються під час розслідування злочинів, пов’язаних з незаконною вигодою.

Дані, зібрані на початковому етапі розслідування, дозволяють скласти обґрунтований і опти­мальний план розслідування у справі про хабарництво.

Вихідною підставою для розроблення такого плану повинні бути обставини, що підлягають установленню.

План розслідування має передбачати встановлення, прина­ймні, таких найважливіших обставин:

- передавання службовій особі хабара (подію, обстановку та обставини: час, місце, спосіб, присутність третіх осіб тощо);

- мету давання хабара;

- предмет хабара та його ознаки, джерела одержання коштів для давання хабара;

- обставини, що передували переданню хабара;

- наявність вимагання або провокації хабара;

- характер стосунків між особами, причетними до хабарництва;

- вчинення службовою особою, що одержала хабар, поса­дової дії чи бездіяльності;

- чи немає в діях хабарників ознак інших злочинів, якщо так, то яких саме;

- чи немає в діях злочинців кваліфікуючих ознак;

- обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність учасників злочину чи таких, які пом'якшують караність або звільняють від кримінальної відповідальності; таких, що сприяли вчиненню злочину;

- з'ясування характеру і розміру шкоди, заподіяного зло­чином.

Семінарський зошит