Тема 2. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЯК СОЦІАЛЬНА

СИСТЕМА

1. Характеристика персоналу підприємства. Структура персоналу.

2. Кваліфікація і чисельність персоналу підприємства.

3. Компетентність працівника: сутність, види.

Починаючи вивчення першого питання “Характеристика персоналу підприємства. Структура персоналу” студенту необхідно запам’ятати наступне.

Особистість - це сукупність індивідуальних соціальних і психологічних якостей, що характеризують людину і дозволяють їй активно і свідомо діяти.

Будь-яка особистість характеризується:

- загальними якостями (інтелект, розум, спостережливість, увага, працездатність, організованість і т.д.);

- специфічними властивостями, під якими розуміються здібності до того чи іншого виду діяльності;

- підготовленістю до нього у виді сукупності вмінь, знань, кваліфікації, навичок, звичок;

- спрямованістю, тобто орієнтованістю своєї активності, що виникає здебільшого під впливом соціальних моментів: інтересів, прагнень, ідеалів, переконань;

- певним складом характеру;

- біологічно обумовленими особливостями (наприклад, темпераментом);

- психологічними особливостями: діапазоном діяльності (широта, глибина), який може бути загальним, видовим і спеціальним; стилем роботи (форма впливу) і динамікою психіки. Форма впливу може ґрунтуватися на знаннях, досвіді, емоціях, а динаміка психіки характеризується силою, рухливістю і збудливістю;

- психічним станом, тобто стійкими психічними явищами, властивими людині протягом порівняно тривалого періоду часу (порушення, апатія, депресія і т.д.).

При рішенні кадрових питань важливо визначати типові для людини в даних умовах психічні стани, що краще виявляються в екстремальних ситуаціях.

Сукупність окремих груп працівників складає структуру персоналу (соціальну структуру організації), яка може бути наступних видів:

- статистична: відображає розподіл персоналу і його рух у розрізі категорій і груп посад (наприклад, можна виділити персонал основних видів діяльності і неосновних видів діяльності);

- аналітична: визначається на основі спеціальних досліджень і розрахунків.

Аналітична структура персоналу поділяється на:

- загальну (персонал розглядається за такими ознаками, як: стаж роботи, освіта, професія);

- часну (відображає співвідношення окремих категорій працівників, наприклад, «зайняті важкою працею за допомогою найпростіших пристосувань і без них»; «виконуючі роботу вручну, без машин»; «виконуючі ручну роботу з обслуговування машин і механізмів», «зайняті на обробних центрах» і т.д.).

Критерієм оптимальності структури персоналу є відповідність чисельності працівників різних посадових груп обсягам робіт, властивим кожній посадовій групі, вираженим у витратах часу.

Характеристика персоналу підприємства здійснюється за наступ­ними ознаками класифікації:

1. За характером участі в господарській діяльності підприємства усі його робітники поділяються на 2 групи - персонал основного виду діяльності (або виробничий персонал)та персонал неосновного виду діяльності(невиробничий персонал).

В торгівлі до складу першої групи відносяться усі робітники, зайняті закупівлею, транспортуванням, зберіганням, підготовкою та реалізацією товарів, виконанням інших господарських функцій, по­в'язаних з торгово-технологічною діяльністю підприємства та його функціонуванням в якості самостійного суб'єкту ринку.

Невиробничий персонал не пов'язаний з основною діяльністю під­приємства, хоча входить до штату підприємства та фінансується за його рахунок. До складу цієї групи входять робітники, які працюють на об'єктах соціальної інфраструктури підприємства - в лікувально-профілактичних та рекреаційних закладах, об'єктах житлово-комунального господарства, учбових закладах, дитячих комбінатах та інше.

2. Залежно від функцій у складі виробничого персоналу підпри­ємствторгівлі виділяють 4 категорії працівників: керівники, спеціа­лісти, службовці, робітники.

До категорії "керівники"входять працівники, що займають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів.

До них відносяться директор (завідувач) та його заступники, на­чальники підрозділів апарату управління (бухгалтерії, планово-економічного, фінансового, комерційного відділів, відділів кадрів, маркетингу, технічної служби тощо), завідувачі оперативними під­розділами (секціями, філіями, складами).

"Спеціалістами"вважаються працівники, які мають необхідну спеціальну підготовку та займаються інженерно-технічними, еконо­мічними, комерційними та іншими спеціальними роботами - економі­сти, фінансисти, інженери, юристи, маркетологи тощо.

До "службовців"належать працівники, які виконують суто техні­чні функції з оформлення документації, обліку та контролю, з госпо­дарського обслуговування.

Керівники, спеціалісти та службовці складають групу персоналу управління торговельного підприємства.

3. Залежно від напрямку спеціальної підготовки здійснюється розподіл персоналу підприємства за професіями та спеціальностями.

Професійний склад персоналу підприємства залежить від специ­фікигалузі, товарної спеціалізації підприємства (відділу, секції), ступеня самостійності підприємства, складності його організаційної структури тощо.

Керівники та спеціалісти торговельного підприємства, як прави­ло, мають вищу освіту за такими професіями, як: економіст, економіст-організатор, маркетолог, бухгалтер, фінансист, товарознавець, юрист тощо.

Працівники торгово-оперативного персоналу мають спеціальну підготовку за професіями: продавець, касир, продавець-касир, контролер-касир, консультант продовольчих або непродовольчих товарів.

4. Залежно від кваліфікаційного рівня персонал підприємства по­діляють на групи: спеціалістів вищої та середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків, висококваліфікованих, кваліфікованих, мало-кваліфікованих та некваліфікованих робітників.

5. Залежно від посад, які займаються, персонал підприємства по­діляється на певні групи відповідно до посадового розкладу підприєм­ства.

Посадовий розкладє внутрішнім документом підприємства і роз­робляється ним самостійно. Відповідно перелік посад, що вводяться на даному підприємстві, визначається, виходячи з господарської до­цільності та затверджується наказом по підприємству.

Права, обов'язки, взаємовідносини та вимоги до працівників пев­ної посади визначаються у посадових інструкціях, які затверджують­ся керівником підприємства.

6. За статтю та віком відповідно до діючого порядку обліку на підприємствах торгівлі виділяють чоловіків за віком до 30 років; від 30 до 60 років; понад 60; а жінок - відповідно до 30 років; від 30 до 55 років; понад 55. З метою ефективного управління рухом персоналу на великих підприємствах торгівлі може бути прийняте детальне та більш детальне групування робітників за віком.

7. За стажем роботи в торгівлі відповідно діючої практики облі­ку передбачається групування робітників торговельних підприємств із стажем роботи в торгівлі: до року; від 1 до 3 років; від 3 до 10 років; понад 10 років. З конкретною метою управління персоналом це групування також може бути деталізоване.

8. Залежно від відношення робітників до власності даного під­приємства в складі персоналу виділяють робітників підприємства, що одночасно є його співвласниками (засновниками, пайовиками, акціо­нерами) та найманих робітників, які не мають відношення щодо власності даного підприємства.

9. Залежно від характеру трудових відношень працівників під­приємства поділяють на постійнихта тимчасових,що працюють напідприємстві певний термін часу (наприклад, протягом літнього або зимового періоду, для виконання конкретної роботи).

До складу постійних зараховують працівників, для яких праця на даному підприємстві є основним місцем роботи, та працівників, що працюють за сумісництвом, тобто поєднують роботу на даному під­приємстві з роботою в інших місцях.

До складу тимчасових працівників належать ті, що працюють на контрактних умовах.

В процесі вивчення другого питання “Кваліфікація і чисельність персоналу підприємства” студент повинен засвоїти, що заняття тієї чи іншої посади потребує від людей володіння відповідною професією і кваліфікацією.

Професія – це комплекс спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, набутих людиною в результаті спеціальної підготовки і досвіду роботи в даній області, що дозволяють здійснювати відповідний вид діяльності.

Спеціальність або спеціалізація - це більш вузький різновид трудо­вої діяльності у межах певної професії.

Професійна придатність - це сукупність знань, умінь і навичок, особистих властивостей, необхідних людині для успішного виконання професійних обов'язків.

Професійна придатність може бути:

- потенційною (ґрунтується на задатках, здібностях, фізичних і психічних властивостях людини);

- реальною (складається поступово в результаті освоєння людиною нових знань і навичок).

У межах кожної професії в результаті розподілу праці виділяються спеціальності, пов'язані з виконанням більш вузького кола функцій. Так, спеціальністю в рамках професії юриста буде цивільне право, державне право і т.д.

Кваліфікація - це ступінь професійної підготовки, яка необхідна для виконання даних трудових функцій.

Розрізняють:

- кваліфікацію роботи (представлена сукупністю вимог до того, хто повинен виконувати роботу);

- кваліфікацію працівника (представлена сукупністю набутих людиною професійних якостей).

Кваліфікація працівника визначається такими факторами, як: рівень загальних і спеціальних знань; стаж роботи на даній або аналогічній посаді, необхідний для оволодіння професією. Для керівників мова йде також про рівень організаційних навичок.

Характеристика кваліфікаційних груп персоналу торговельного підприємства наведена у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Характеристика кваліфікаційних груп персоналу торговельного підприємства

Назва кваліфікаційної групи Загальна характеристика  
1.Спеціалісти вищої кваліфікації Вища спеціальна освіта та значний практичний досвід роботи за фахом (понад 5 років).  
Продовження таблиці 2.1
2.Спеціалісти середньої кваліфікації Вища або середня спеціальна освіта та деякий практичний досвід роботи.
3.Спеціалісти-практики Відсутність спеціальної освіти, але значний досвід практичної роботи.
4.Висококваліфі-ковані робітники Середня спеціальна освіта (2-3 роки), великий досвід практичної роботи на найбільш складних ділянках.
5.Кваліфіковані робітники Середня спеціальна освіта (1-2 роки) та чималий досвід роботи.
6.Малокваліфіко-вані робітники Спеціальна підготовка (3 місяці-рік), незначний досвід роботи.
7.Некваліфіковані робітники Відсутність спеціальної підготовки та досвіду прак­тичної роботи.

Виділяють наступні показники, що характеризують кваліфікацію персоналу:

1) коефіцієнт кваліфікації працівників Ккв:

Тема 2. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЯК СОЦІАЛЬНА - student2.ru

де: nос - кількість працівників, що мають необхідну освіту;

nд - кількість працівників, що мають необхідний досвід;

N - загальна кількість працівників.

2) коефіцієнт використання кваліфікації працівників Квик.кв:

Наши рекомендации