Імовірність Р знаходження центру розсіювання снарядів у межах ±2,5 Вд відносно центру цілі при різній точності пристрілювання Rд

Rд (у Вд)	1,0	1,5	2,0	2,5	Середнє значення імовірності
Р (у %)

Розрахунки показують, що, коли відхилення центру розсіювання снарядів від цілі не перевищує величини ±2,5 Вд, при переході до стрільби на ураження у першій серії швидкого вогню може бути отримано або приблизна рівність перельотів та недольотів (коректура не знадобиться, бо відхилення ЦРС від цілі не перевищує ±0,5 Вд), або переважання розривів одного зі знаків (коректура дальності в 1 Вд, бо відхилення ЦРС від цілі буде отримано у межах від ±0,5 Вд до ±1,5 Вд), або отримані усі розриви одного знака (коректура дальності у 2 Вд, бо ЦРС знаходиться у межах від ±1,5 Вд до ±2,5 Вд відносно цілі).

В цілому аналіз даних табл. 13 показує, що при серединній помилці пристрілювання у межах від 1 Вд до 2,5 Вд в середньому у 70 % усіх стрільб після введення коректури по першій серії швидкого вогню можуть бути отримані найвигідніші умови для ураження цілі та лише у 30 % стрільб може вимагатися введення коректур по наступних серіях швидкого вогню.

Виходячи з викладених міркувань, Правилами стрільби установлені засоби, способи та порядок проведення пристрілювання.

Пристрілювання за вимірювальними відхиленнями забезпечує визначення установок для стрільби на ураження цілі за короткий час та з високою точністю.

Пристрілювання за спостереженням знаків розривів ведуть, як правило, захопленням цілі у вилку з наступним її половиненням. Це вимагає значної витрати снарядів та збільшення витрат часу. Тому пристрілювання за спостереженням знаків розривів застосовують лише у тих випадках, коли пристрілювання за виміряними відхиленнями неможливе (дальність спостереження з далекоміром перевищує допустиму, ціль не спостерігається з одного з пунктів спільного спостереження тощо).

До ст. 74

При стрільбі на різних зарядах, зарядами різних партій, різними снарядами та при різних видах стрільби метеорологічні та балістичні умови стрільби неоднаково впливають на політ снаряда та викликають різні відхилення точок падіння снарядів від цілі за дальністю та напрямком. Тому рекомендується призначати для пристрілювання той же вид стрільби, вид снаряда, тип підривника, номер та партію заряду, що і для стрільби на ураження.

Ведення пристрілювання та стрільби на ураження різними снарядами допускається лише у тому випадку, коли балістичні характеристики цих снарядів однакові, а значить, табличні поправки на відхилення умов стрільби цими снарядами також однакові.

Для снарядів з різними типами підривників (радіопідривником, дистанційним підривником або трубкою тощо) установки прицілу, що відповідають одній і тій же дальності стрільби, як правило, неоднакові. Для деяких систем гармат неоднакові установки прицілу для димових та осколково-фугасних снарядів. У цих випадках при переході до стрільби на ураження іншими снарядами або з іншим типом підривника установку прицілу необхідно призначати за пристріляною дальністю. Якщо снаряди, що застосовуються для пристрілювання та стрільби на ураження, відрізняються за забарвленістю, то при переході до стрільби на ураження враховують поправку згідно з вказівками Таблицями стрільби.

До ст. 75

Вистежувати хмару розриву рекомендується лише при боковому відносно лінії спостереження вітрі. Якщо напрямок вітру не перпендикулярно лінії спостереження (рис. 19), можна отримати помилкове спостереження, наприклад, недолітний розрив Р «–» може бути прийнятий за перелітний Р «+», оскільки ціль буде спостерігатися на фоні хмари розриву.

Рис. 19. Вплив вітру на спостереження знаку розриву

Перший розрив доцільно спостерігати неозброєним оком або за допомогою приладу з найбільшим полем зору, бо при значному відхиленні розриву від цілі він може виявитися поза полем зору та з цієї причини може бути не помічений або засічений неточно та ненадійно.

При стрільбі осколково-фугасними снарядами на пересіченій місцевості навіть при незначних відхиленнях снаряда від цілі перший розрив може не спостерігатися. Тому рекомендується перший постріл призначати снарядом з дистанційним або радіопідривником. У цьому випадку вводиться тільки коректура напрямку для отримання розриву на ділянці місцевості, що спостерігається.

Якщо постріл зроблений димовим снарядом, балістичні характеристики якого співпадають з осколково-фугасним снарядом, коректуру дальності вводять за загальними правилами. Якщо балістичні характеристики цих снарядів відрізняються, то при введенні коректур враховують їх різницю.

До ст. 76

При стрільбі на рикошетах визначення положення повітряного розриву Р_в за хмарою розриву Р' та за місцем падіння осколків Р" практично рівноцінно, оскільки розходження в оцінці в середньому складає 3-5 м (рис. 20). Такі ж розходження можливі і при стрільбі снарядами з радіопідривником.

Положення наземного розриву Р за дальністю може відрізнятися від положення повітряного розриву в середньому на величину 20-25 м, що складає близько 1 Вд.

Рис. 20. Визначення положення розриву за дальністю

при стрільбі на рикошетах

Тому з метою спрощення Правил стрільби, а також враховуючи, що повітряних розривів повинно бути більше, ніж наземних, та що помилки у визначенні положення (знаку) розриву не перевищують 1 Вд, дозволяється визначати положення (знаки) розривів за дальністю по наземних та повітряних розривах на рівних підставах.

До ст. 80

Необхідність винесення точки прицілювання при визначенні установок для пристрілювання цілі викликається тим, що при розташуванні своїх військ поблизу цілі їм може бути нанесено ураження (див. пояснення до ст. 11).

Ймовірність ураження своїх військ Р може бути визначена за формулою

,

де Ф – наведена функція Лапласа (визначається за
спеціальними таблицями);

l – віддалення своїх військ від цілі, м;

d – величина винесення точки прицілювання, м;

r – радіус розльоту вбивчих осколків, м;

д_п – серединна помилка пострілу, м.

Серединна помилка пострілу може бути розрахована за формулою:

Ед_п = ,

де Ед – серединна помилка, що характеризує спосіб визначення установок для стрільби при першому пострілі.

Розглянемо результати розрахунку імовірності ураження своїх військ, що розташовані на відстані 200-400 м від цілі. Стрільба ведеться батареєю 2С3М на заряді повному. Дальність стрільби 5000 м. Розраховані значення імовірності ураження своїх військ при різних способах визначення установок для стрільби при першому пострілі та різних значеннях винесення точки прицілювання наведені у табл. 14.

Таблиця 14

Імовірність ураження своїх військ при першому пострілі залежно від способу визначення установок для стрільби та різних значень винесення точки прицілювання, %

Способи визначення установок для стрільби	Ед (% )	Винесення точки прицілювання, м
Повна підготовка   Скорочена підготовка за наявності не більше двох відхилень від умов повної підготовки   Скорочена підготовка при наближеному урахуванні поправок на відхилення умов стрільби від табличних та окомірне перенесення вогню	0,7-0,9     1,1-1,4   4,0	0,2     1,2   25,2	0,9

Рис. 21. Призначення точки прицілювання з урахуванням винесення

З табл. 14 видно, що для забезпечення безпеки своїх військ, що розташовані поблизу цілі, установки для стрільби можуть визначатися способом повної та скороченої підготовки (за наявності не більше двох відхилень від умов повної підготовки). У цих випадках точка прицілювання повинна виноситися на 200 м. Таким вимогам відповідають також перенесення вогню від цілі або репера та використання даних ПГр, бо ці способи не поступаються точності повної підготовки. Дані табл. 14 також показують, що при визначенні установок способами скороченої підготовки при наближеному урахуванні поправок на відхилення умов стрільби від табличних та окомірного перенесення вогню точку слід виносити на 400 м. Винесення точки прицілювання Т_п робиться в бік, протилежний положенню своїх військ, з розрахунку отримати перелітний розрив на ділянці місцевості, що спостерігається (рис. 21).

До ст. 82

При пристрілюванні цілі однією (як правило, підручною) батареєю для батарей дивізіону отримують різну точність визначення установок для стрільби на ураження, бо при такому способі пристрілювання обираються (виключаються) загальні (що повторюються) для всіх батарей помилки визначення установок для стрільби, а для батареї, що проводила пристрілювання, крім того, і помилки, що властиві лише цій батареї.

Точність визначення установок для стрільби на ураження батареї, що проводила пристрілювання цілі, характеризується серединною помилкою пристрілювання, значення якої залежить від способу пристрілювання.

Помилки визначення установок для стрільби на ураження інших батарей крім помилки пристрілювання включають помилки, що не повторюються, своєї батареї та батареї, що проводила пристрілювання.

Джерелами помилок, що не повторюються, є помилки (частина помилок) топогеодезичної прив’язки вогневих позицій, помилки визначення різнобою основної гармати батареї відносно контрольної гармати дивізіону, помилки визначення температури зарядів та перевірки прицільних приладів.

Умови, при одночасному дотриманні яких допускається застосування пристрілювання цілі однією батареєю, визначені з таким розрахунком, щоб основні джерела помилок були загальними для всіх батарей, а що не повторюються – мали найменше значення.

Ці умови виконуються, якщо:

дальності та напрямки стрільби по цілі різних батарей дивізіону відрізняються несуттєво. У цьому випадку поправки дальності та напрямку на відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних будуть практично однакові для всіх батарей;

топогеодезична прив’язка вогневих позицій проведена з точністю, що відповідає вимогам повної підготовки, при цьому помилки визначення установок для стрільби батарей, які враховують результати пристрілювання, викликані помилками топогеодезичної прив’язки, незначні. Якщо топогеодезична прив’язка проводиться централізовано, то значна частина помилок топогеодезичної прив’язки є загальною для усіх батарей та при пристрілюванні виключається;

враховуються поправки на різнобій основних гармат батарей відносно контрольної гармати дивізіону, бо різнобій викликає значну різницю поправок дальності на відхилення балістичних умов стрільби від табличних для різних батарей.

Розрахунки показують, що при виконанні зазначених умов при пристрілюванні цілі підручною батареєю точність визначення установок для стрільби, що враховують коректури при пристрілюванні, не перевищує 2,5 Вд.