Теоретичні основи психології управління

Серед дослідників минулого одними з перших питання про необхідність розробки психології управління як науки поставили Є. Е. Вендров і Л. І. Уманський. Як основні аспекти психології управління виробництвом вони розглядали соціально-психологіч­ні проблеми виробничих груп і колективів, психологію особистос­ті та діяльності керівника, питання підготовки й підбору керівних кадрів тощо. Іншу точку зору висловив А. Г. Ковальов, включивши до сфери психології управління лише соціально-психологічну проблематику.

Психологія управління має два основні джерела свого виник­нення й розвитку:

1) потреби практики. Особливістю сучасного етапу суспільно­
го розвитку є те, що людина виступає і об'єктом, і суб'єктом
управління. Це вимагає вивчення і врахування психічних да­
них про людину із цих двох точок зору;

2) потреби розвитку психологічної науки. Коли психологія пере­
йшла від феноменалістичного опису психічних явищ до безпо­
середнього вивчення механізмів психічного, то як першочергове
постало завдання управління психічними процесами, станами,
властивостями й у цілому діяльністю і поведінкою людини.
Поступово в розділах про трудову діяльність виділилося само­
стійне питання про психологію управлінської діяльності. Розвиток
психології управління відтоді відбувається за двома взаємозалеж­
ними напрямами — у надрах психології й у суміжних галузях зна­
ння. На межі XX і XXI ст. психологія управління переживає осо­
бливо інтенсивний розвиток, її ідеї і практичні рекомендації стають
модним віянням. Саме в цей період з'явилася велика кількість книг
із психолого-управлінської проблематики. Для цього періоду ха­
рактерний ряд рис:

• прикладний характер проблем, які досліджує психологія управ­
ління. Більшість виданої в цей період літератури є, по суті
справи, настільними посібниками для керівників різних рівнів;

• інтеграція психолого-управлінського знання, що відбувається
шляхом об'єднання досягнень різних галузей науки. Образно

кажучи, своєрідне «свідоцтво про народження» психології

управління ще тільки заповнюється, й у ньому зроблено лише

перші записи; • головний наголос робиться на розгляді особливостей управління

у сфері бізнесу та ділових відносин, менше уваги приділяється

іншим галузям знань. Є спроби звести психологію управління

до психології менеджменту.

Наразі склалися дві точки зору на об'єкт психології управ­ління. Так, відповідно до першої, її об'єктом є системи «люди­на — техніка» і «людина — людина», розглянуті з метою оптимізації управління цими системами (функціонально-структурний аналіз управлінської діяльності; інженерно-психологічний аналіз побу­дови й використання автоматизованих систем управління (АСУ); соціально-психологічний аналіз виробничих та управлінських ко­лективів; взаємини людей у них; дослідження психології керівника, відносин між керівником і керованими, психологічних аспектів під­бору й розміщення керівних кадрів, психолого-педагогічних питань підготовки кадрів керівників).

Відповідно до іншої точки зору, об'єктом психології управлін­ня може бути лише система «людина — людина», що розглядається також з метою оптимізації управління цією системою. Поряд із нею розглядається ще ряд підсистем: «особистість — група», «осо­бистість — організація», «група — група», «група — організація», «організація — організація».

Що ж до предмета психології управління, тобто того, що саме вивчає ця наука, то в найбільш загальному вигляді він являє собою психологічні аспекти процесу керівництва різними видами спіль­ної діяльності та міжособистісного спілкування в організаціях, тобто психологічні аспекти управлінських відносин. Конкретний прояв предмета психології управління можна подати в таких рівнях психолого-управлінської проблематики: 1) психологічні аспекти діяльності керівника;

• психологічні особливості управлінської праці взагалі, її спе­цифіка в різних сферах діяльності;

СИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ

• психологічний аналіз особистості керівника, психологічні
вимоги до особистісних якостей керівника;

• психологічні аспекти ухвалення управлінського рішення;

• індивідуальний стиль управління керівника та проблеми
його коригування;

2) психологічні аспекти діяльності організації як суб'єкта
та об'єкта управління:

• можливості використання психологічних факторів для ви­
рішення управлінських завдань;

• закономірності формування сприятливого соціально-пси­
хологічного клімату в організації;

• закономірності формування оптимальних міжособистісних
взаємин в організації, проблема психологічної сумісності;

• формальна та неформальна структури організації;

• мотивація праці членів організації;

• ціннісні орієнтації в організації, управління процесом
їх формування;

3) психологічні аспекти взаємодії керівника з членами організації:

• проблеми створення й функціонування системи комунікації
в процесі взаємодії;

• проблеми управлінського спілкування;

• оптимізація взаємин у ланці «керівник — підлеглий»;

• інформованість як фактор підвищення ефективності управ­
ління.

Для того, щоб вивчати ці проблеми й давати обґрунтовані наукові рекомендації, психологія управління має використову­вати досягнення цілого ряду наук. Йдеться про активне засто­сування знань і даних різних галузей психологічної науки, серед яких — загальна, соціальна, педагогічна, інженерна психологія і психологія праці.

Поряд із цим психологія управління ґрунтується на відповід­них знаннях, які є надбанням науки управління. Відзначимо та­кож тісний зв'язок психології управління й соціології (особливо соціології організацій).

Загальновизнаною є думка, що в сучасних умовах розгляд психологічних проблем управління неможливий без відповідного економічного контексту, тобто без використання знань економічної теорії, ергономіки, менеджменту, етики, культури і психології діло­вого спілкування і т. ін.

Отже психологія управління - це галузь психологічної науки, що поєднує досягнення різних наук у сфері вивчення психологіч­них аспектів процесу управління й спрямована на оптимізацію і підвищення ефективності цього процесу.

Контрольні запитання

1. 2. 3. 4. 5.

Дайте визначення поняття соціального управління. Що таке суб'єкт та об'єкт управління? Охарактеризуйте предмет науки управління. Назвіть етапи розвитку науки управління. Зробіть порівняльний аналіз основних управлінських куль­тур.

6. 7. 8. 9.

Дайте визначення менталітету, назвіть його характерні риси. Поясніть етносоціальні особливості управління в Україні. Визначте тенденції розвитку управлінської думки. Дайте визначення поняття психології управління. Назвіть джерела його виникнення й розвитку. 10. Визначте рівні психологічної проблематики.

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ