Креативність і організація

Без творчості історичний розвиток суспільства був би неможливим. Найважливіші досягнення творчої думки призводили до революційних зрушень у всіх сферах людського буття. Однак, сторіччями творчі процеси відбувалися поза межами організації. У процесі «входження» творчості в організацію можна виділити декілька етапів.

Креативність индивідуалів (аматорська креативність). Довгі сторіччя креативність не мала попиту з боку виробництва і майже з ним не перетиналась. Нові знання, що накопичувалися людством в процесі пізнання дійсності, носили суто теоретичний характер і дуже повільно змінювали суспільну практику. Це був період чистої науки,коли наука розвивалася завдяки творцям – ентузіастам, які не належали до будь-яких організацій і займалися творчістю за власною ініціативою, цілком покладаючись на власний розсуд. Продукт творчості відповідав уявленням творців про те, що треба створити.

Жодних ресурсів тогочасні організації (ремісничі майстерні, мануфактурні виробництва) творцям не надавали. Наукова творчість не приносила матеріальних зисків. Творцями рухала невпинна жага до знань, допитливість і пізнавальні інтереси.

Креативність наукових колективів.Лише починаючи зі створення перших університетів, творчість стає прерогативою більш широкого кола людей – науковців, для яких генерація нових знань перетворюється на один з найважливіших видів діяльності. Коло людей, що професійно займаються розробкою нових ідей, розширюється. Хоча прискорення суспільного розвитку і науково-технічного прогресу призвели до скорочення шляху від наукових відкриттів до впровадження нових технологій і продуктів у виробництво, проте наука залишається відірваною від виробництва. Вона «творилася» в університетах, інститутах, наукових центрах і шлях до практичної реалізації її досягнень розтягувався на роки.

Креативність організацій.Тільки у другій половині ХХ століття право на творчість визнається за широким колом організацій, що працюють фактично у всіх сферах економіки. Спочатку цим правом себе наділяють менеджери вищих рівнів, відводячи працівникам роль простих виконавців.

Реалії сьогодення такі, що креативне мислення має стати загальним для більшості працівників організації. Це уможливить генерацію нового знання в стінах самої організації і відповідно значно прискорить інноваційний процес. Цю тезу як керівництво до дій вже сприйняли найінноваційніші організації світу і практика повністю виправдовує найсміливіші сподівання. Так, корпорація «Дженерал Електрік» після проведення дворічного курсу розвитку творчого потенціалу свого персоналу отримала результат у вигляді 60-відсоткового збільшення патентоспроможних ідей.

Традиційна схема творчої діяльності має такий вигляд (рис.1.2):

Креативний процес

Креативний продукт

Креативна особистість

Рис.1.2. Традиційна схема творчої діяльності.

Для сучасних організацій ця схема трансформується, оскільки творчий процес переноситься в креативне організаційне середовище, яке активно впливає на всі складові акту творчості (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Схема творчої діяльності в сучасних організаціях.

Креативне середовище:

– створює умови для стимулювання творчих здібностей персоналу;

– створює умови для прискорення творчого процесу:

– впливає на формування вимог до креативного продукту.

Результатом такої трансформації має стати активізація творчих здібностей працюючих і прискорення креативно-інноваційних процесів.