Профілактична антиаритмічна терапія

Антиаритмічні засоби для профілактичного прийому призначають більшості хворих з рецидивуючим ТП. Але навіть на фоні медикаментозного лікування рецидиви ТП та ФП виникають в 50-70% хворих протягом перших 12 міс. Для тривалої профілактичної терапії у хворих без тяжкої структурної патології міокарда можуть застосовуватися препарати ІС класу (флекаїнід, пропафенон), а також етацизин.

У контрольованих дослідженнях доведена ефективність препаратів III класу аміодарону і соталолу. Найбільш ефективним засобом запобігання ТП є аміодарон, який може бути препаратом вибору за наявності виражених структурних змін міокарда і низької (< 30%) фракції викиду.

Антикоагулянтна терапія

Зважаючи на те, що у багатьох хворих ТП поєднується з ФП, принципи антикоагулянтної терапії у хворих ТП є подібними до таких при ФП.

За умов, коли лише в небагатьох клініках виконують черезстравохідну ехокардіографію, при тривалості пароксизму ТП понад 48-72 год непрямі антикоагулянти доцільно призначати протягом 3 тижнів до і 4 тижнів після відновлення серцевого ритму з підтриманням ПТІ на рівні 50-60% (МНС 2-3). Хворим без тяжкої структурної патології міокарда можна призначати прямі антикоагулянти протягом 3-5 днів до відновлення серцевого ритму і непрямі антикоагулянти протягом 4 тижнів після кардіоверсії. Постійну антикоагу­лянту терапію призначають при хронічних формах ТП, коли є фактори ризику тромбоемболій.

Радіочастотна катетерна абляція

Висока ефективність радіочастотної катетерної абляції (КРА) та відносна простота цієї маніпуляції, а також незадовільні результати тривалої профі­лактичної терапії ТП привели до того, що КРА сьогодні є методом вибору при рецидивуючих формах ТП. Тому КРА доцільно виконувати не лише при неефективності антиаритмічних засобів, а й за необхідності їх тривалого профілактичного прийому. Ефективність КРА у подоланні ТП досягає 95%, кількість рецидивів – 10%, загрожуючі життю ускладнення майже не вини­кають. Процедура здійснюється трансвенозно, без загальної анестезії, добре переноситься. Мета КРА – усунення ТП і створення двонаправленої блокади проведення по перешийку, яка досягається шляхом створення лінії безпе­рервного пошкодження при нанесенні точкових аплікацій шляхом витягу­вання абляційного електрода до НПВ. Кількість аплікацій становить 30-40, звичайна тривалість процедури – 1,5-2,5 год. Повторні процедури здійсню­ються значно швидше, потребують 3-5 аплікацій і ефективні в 100% випадків.

Ведення хворих з ФП за наявності супутніх захворювань і синдромів

Ведення хворих з ФП при гострому інфаркті міокарда

Показані:

1) Електрична кардіоверсія при тяжких гемодинамічних порушеннях чи вираженій ішемії.

2) Внутрішньовенне призначення дігоксину або аміодарону для сповіль­нення ЧСС і поліпшення функції ЛШ.

3) Внутрішньовенні β-адреноблокатори для сповільнення ЧСС у хворих без порушення функції ЛШ, бронхоспастичних захворювань чи АВ-блокади.

4) Гепарин у випадках ФП при гострому інфаркті міокарда, коли немає протипоказань для призначення антикоагулянтів.

Протипоказані:

1) Антиаритмічні препарати ІС класу.

Ведення хворих з ФП на фоні гіпертрофічної чи дилятаційної кардіоміопатії

Показані:

1) Корекція порушень гемодинаміки.

2) Призначення пероральних антикоагулянтів (до рівня МНС 2-3 або ПТІ 50-60%) для профілактики розвитку тромбоемболії, так само як в інших хворих з високим ступенем ризику.

3) Профілактична антиаритмічна терапія (переважно аміодарон, в окре­мих випадках дизопірамід при дилятаційній кардіоміопатії; аміодарон у поєднанні з дизопірамідом, дизопірамід разом з β-адреноблокаторами при гіпертрофічній кардіоміопатії).