Організація та хід експерименту

Нами була розроблена спеціальна програма корекції пам’яті у дітей молодшого шкільного віку. Експеримент складався з 3 етапів.

На першому етапі було досліджено та проаналізовано 20 дітей за допомоги методик, було сформовано результати.

Після цього, на протязі місяця у школі проводились спеціальні заняття, до складу яких входили елементи мультиплікації, а саме-мульттерапія, арт-терапія, основи комп’ютерної анімації, де молодші школяри займалися.

Після місяця таких занять ми знову провели 3 етап експерименту, задля аналізу впливу мультиплікаційних засобів на розвиток пам’яті молодшого школяра.

Етап 1 Констатуючий

У дослідженні були проведені наступні методи й методики:

1. Теоретичні - аналіз психолого-педагогічної літератури, моделювання,

2. Емпіричні - експеримент, тестування по методиках: «Вивчення зорової довільної пам'яті», «Оцінка слухової пам'яті - 10 слів» А. Р. Лурія, методика А. Н. Леонтьева «Опосередковане запам'ятовування», для математичної обробки результатів дослідження застосовували Т-критерій Вілкоксона.

База дослідження: Середня школа

До 7 років життя в психіці дитини з'являється важливий новотвір - у нього розвивається довільна пам'ять. До довільного запам'ятовування й відтворення діти звертаються в порівняно рідких випадках, коли така необхідність виникає безпосередньо в їхній діяльності або коли цього вимагають дорослі. У той же час, саме цьому виду пам'яті має бути зіграти найбільш важливу роль у навчанні в школі, оскільки виникаючі в процесі такого навчання завдання, як правило, вимагають постановки спеціальної мети запам'ятати. Щоб вони могли запам'ятатися мимоволі, йому необхідно буде робити для запам'ятовування свідомі вольові зусилля й використати певні прийоми. А цьому можна й потрібно заздалегідь навчитися. [23]

У дитини 7-8 років можна й потрібно розвивати всі види пам'яті - образну й словесно-логічну, короткочасну, довгострокову й оперативну. Таким чином, можна зробити наступні висновки по розвитку пам'яті в дітей молодшого шкільного віку:

- переважає мимовільна образна пам'ять;

- словесно-значеннєва пам'ять забезпечує опосередковане пізнання, розширює пізнавальну діяльність дитини;

- складаються елементи довільної пам'яті як здатності до регуляції процесу запам'ятовування спочатку з боку дорослого, а потім і самої дитини;

- формуються передумови для оволодіння логічними прийомами запам'ятовування.

Обстежилися діти 7-8 років 1 класу. В експерименті брали участь 20 дітей, з них 8 дівчинок й 12 хлопчиків.

Всі діти з повних родин. Дітей з багатодітної родини в даній вибірці - 3 чоловік.

Діти в цьому класі дуже активні, виявляють цікавість до навколишнього світу. Психологічний клімат у класі сприятливий: діти прагнуть допомагати один одному й дорослим, слухають вчителя на заняттях уважно, серйозних конфліктів у даному класі немає. Характеристика емоційно-вольової сфери дітей дозволяє організовувати роботу з дітьми на більше продуктивному рівні.

Діти на заняттях поводяться активно, дисципліновано. Беруть участь у районних виставках. Приймають участі в музичних конкурсах, у спортивних змаганнях. Батьки завжди заохочують починання своїх дітей, беруть участь у всіх святах.

У ході проведення зрізу, що констатує, діагностики сформованості пам'яті дітей 1 класу в кількості 20 чоловік отримані наступні результати.

Дані рівня розвитку зорової довільної пам'яті представлені на рис. 1.

Рівень розвитку зорової довільної пам'яті

Рис. 1. Результати діагностики зорової довільної пам'яті на етапі, що констатує

З Рисунку. 1 видно, що високий рівень сформованості зорової, довільної пам'яті виявлений в 10% (2 чол.), вони уважно розглянули картинки й змогли без особливих ускладнень згадати показані їм картинки.

35% (7 чол.) перебувають на середньому рівні, тобто вони назвали 6-7 картинок з 10, при назві картинок сильно квапилися й повторювали назву тих самих картинок по двох разу.

55% (11 чол.) погано впоралися із завданням, змогли згадати лише 3-4 картинок, тобто в них низький рівень сформованості зорової довільної пам'яті.

З результатів діагностики виходить, що рівень сформованості зорової довільної пам'яті молодших школярів перебуває на низькому рівні, тобто мають потребу в розвиваючій роботі з розвитку зорової пам'яті.

Результати діагностики за методикою А. Р. Лурія «Оцінка слухової пам'яті - 10 слів» наведені на рис. 2.

Рівень розвитку слухової пам'яті

Рис. 2. Результати діагностики слухової пам'яті на етапі, що констатує

Високий рівень сформованості слухової пам'яті в даній вибірці виявлено лише в 10% (2 чол.), після прочитання вони згадали 5 слів з 10, він уклався у відведений час для виконання завдання й уважно слухав.

30% (6 чол.) перебувають на середньому рівні розвитку, так вони змогли згадати 3-4 слова.

На низькому рівні перебувають 60% (12 чол.). Вони зуміли згадати лише 1- 2 слова, тому що при зачитуванні слів сильно відволікалися на сторонні предмети. [6,c.76]

За результатами діагностики можна зробити висновок, що рівень розвитку слухової пам'яті перебуває на середньому й низькому рівні.

Дані рівня розвитку словесно - логічної пам'яті за методикою А. Н. Леонтьева «Опосередковане запам'ятовування» представлені на рис. 3.

Високий рівень сформованості словесно-логічної пам'яті в даній вибірці дітей не виявлена, тобто жоден дитина не змогла запам'ятати 8-10 слів по обраній їм картинці. В 30% (6 чол.) дітей виявлений середній рівень сформованості словесно-логічної пам'яті, тобто тільки третина дітей змогли знайти логічні зв'язки в процесі запам'ятовування (7-5 слів з 10).

В 70% (14 чол.) дітей виявлений низький рівень сформованості словесно-логічної пам'яті, у процесі опосередкованого запам'ятовування запам'ятали менш половини слів (1-4 слів з 10).

Отже

Дослідження пам'яті дітей молодшого шкільного віку виконувалося в три етапи: підготовчий, експериментальний і контрольно-узагальнюючий.

За методикою «Вивчення зорової довільної пам'яті», проведений з метою визначення рівня розвитку зорової довільної пам'яті дітей, одержали наступні результати:

Високий рівень сформованості зорової довільної пам'яті виявлено в 10% (2 чол.); середній рівень сформованості зорової довільної пам'яті в 35% (7 чол.): на низькому рівні - 55% (11 чол.).

За методикою «Оцінка слухової пам'яті - 10 слів» А. Р. Лурія, проведений з метою вивчення слухової пам'яті молодших школярів, одержали наступні результати:

В 10% (2 чол.) високий рівень розвитку слухової пам'яті, в 30% (6 чол.) - середній рівень; в 60% (12 чол.) - низький рівень розвитку слухової пам'яті.

За методикою А. Н. Леонтьева «Опосередковане запам'ятовування», проведений з метою вивчення словесно-логічної пам'яті молодших школярів, одержали наступні результати.

Високого рівня розвитку словесно-логічної пам'яті в даній вибірці дітей не виявлено, в 30% (6 чол.) дітей - середній рівень, в 70% (14 чол.) дітей низький рівень розвитку словесно-логічної пам'яті.

З результатів діагностики видно, що розвиток пам'яті перебуває на середньому й низькому рівні. Отже, діти всього класу мають потребу в розвиваючій роботі з розвитку пам'яті.

Отже, можна зробити висновок, що словесно-логічна пам'ять молодших школярів перебуває на низькому рівні розвитку.

Діти всього класу мають потребу в проведенні з ними розвиваючої роботи з розвитку пам'яті. У розвиваючу програму були включені вправи та заняття з мультиплікації

Розробка занять з мультиплікації для покращення розвитку пам’яті у молодших школярів.

ІІ Етап

Нами було розроблено ряд занять з мультиплікації, які мають прямий зв’язок на розвиток пам’яті молодшого школяра

У нашому дослідженні як метод розвитку уваги був обраний метод мульттерапія.

Мульттерапія - новий напрямок у корекційно-розвиваючій роботі з дітьми, що мають проблеми в розвитку пізнавальних процесів. Однак у спеціальній літературі немає достатніх даних щодо розвитку уваги в молодших школярів за допомогою мульттерапія.

Мульттерапія – один з нових напрямків у розвиваючій роботі з дітьми, які мають проблеми в розвитку пізнавальних процесів. Однак, у спеціальній літературі немає достатніх відомостей щодо розвитку уваги молодших школярів

Мульттерапія – це ефективний інноваційний метод арт-терапії. Створення мультфільмів разом з дітьми показує, наскільки універсальний інструмент, що дозволяє розкрити творчі й удосконалювати пізнавальні здатності дитини. Мультиплікація - це колективна творчість, що відновлює когнітивні функції, що розвиває творчі здатності дітей, що поліпшує емоційний стан, що самим позитивним образом діє на соціалізацію дитини. Мультиплікація як вид дитячого сучасного мистецтва дуже актуальний. Кожний вид мистецтва є сферою розвитку культури людини й навкруги освоєння культурної спадщини у всіх формах його прояву: національного, регіонального, загальнолюдського, історичного.

Анімація - дивний інструмент, що дає можливість розкрити творчі здатності дитини, допомогти в подоланні страхів і придбанні впевненості у своїх силах. Через спільне створення мультфільмів діти розуміють і пожвавлюють свої подання про світ, про дружбу, навчаються взаємодіяти один з одним і з дорослими, здобувають уміння бачити незвичайне в простих речах і подіях. [22,c.156]

Мульттерапія є сполучною ланкою педагогічного підходу, психологічних методик роботою із класом, арт-терапії й технологій анімації.

Техніки арт-терапії дозволяють відносно безболісно підступитися до глибинного несвідомого, стимулюють пророблення внутрішніх переживань, що забезпечує захищеність і зменшує опір змінам. Через роботу з багатобічними символами в мистецтві формується асоціативно-образне мислення, а також слаборозвинені системи сприйняття.

Значимою психологічною цінністю мульттерапія є робота в колективі. У кожної дитини своя роль: у кого режисер, у кого сценарист, у кого художник й актор озвучування, у кого композитор, у кого оператор і монтажер. Це всі, як у великому колективі, що працює на результат. Просте життя, де від старань одного залежить загальне благополуччя. І дитина починає сприймати себе як людину, від якої залежить те, що вийде в цілому.

Особливістю мульттерапії, залежно від інших арт-терапевтичних методик, є те, що свій малюнок, що може сприйматися дитиною як «некрасивим» й у контексті спільного творчого, починає нести особливу цінність і значущість. А якщо створений персонаж оживає, це створює особливу магію й почуття власної важливості. Заняття по мульттерапії формують умови для розвитку позитивних інтересів і системи цінностей, системи подань про себе на основі спілкування, самовираження й пошуку. При створенні мультфільму дитина навчається користуватися комп'ютером і сучасною технікою, фотоапаратом, диктофоном, використати відеомонтаж і т.д. Створення мультфільму займає дуже багато часу й сил. Не кожному дорослому підвладно стільки посидючості, терпіння, волі щоб вийшов результат, що побачити можливо лише кілька місяців. Роблячи таку працю, необхідно бути цілісною особистістю.

У своєму дослідженні з метою вивчення можливостей мульттерапії як методу розвитку уваги молодших школярів, ми спочатку провели експеримент, що констатує, обробили й проаналізували отримані дані.

Для проведення нашого дослідження були застосовані наступні методики:

− методика-модифікація тесту Рея «Тест переплетених ліній» (визначення рівня розвитку стійкості уваги);

− методика «Запам'ятай і розстав крапки» (визначення обсягу уваги);

− методика «Простав значки» (визначення перемикання й розподілу уваги);

− методика «Коректурна проба (Тест Бурдона)» (визначення рівня концентрації уваги);
− методика Н. И. Гуткіной «Будиночок» (діагностика рівня розвитку довільної уваги).

Далі нами була розроблена й реалізована програма розвитку уваги молодших школярів. [20,c.63]

Яких результатів ми чекаємо від реалізації від реалізації програми:

1. Розвиток уваги за допомогою мульттерапії.

2. Підвищення ініціативності молодших школярів.

3. Гармонічний розвиток, відповідно до вікових норм розвитку.

4. Розвиток пізнавальних процесів: мислення, пам'яті, сприйняття.

5. Розвиток зв'язної мови.

6. Розвиток дрібної моторики, координації рухів.

7. Розвиток уміння розуміти й адекватно проявляти свої емоції.

8. Оволодіння новими інформаційними технологіями, які потрібні для виникнення мультфільму.

Для реалізації програми були дотримані наступні принципи:

– Принцип відсутності тиску на учасників. Процес по створенню мультфільму – цікав і захоплюючий, але може бути так, що в дитини є якась проблема, і він не хоче йти на контакт, брати участь у спільній творчості. Внаслідок цього, не потрібно змушувати його. Замість цього можна дитини попросити просто подивитися за іншими й примкнути тоді, коли з'явиться бажання.

- Принципи довіри, співробітництва й схвалення дозволять дитині підняти свою самооцінку, ініціативність, дасть потенціал працювати йому відповідно до особистих інтересів й умінням сформувати бажання пізнавати нове.

- Принцип безумовного прийняття того, що створила дитина під час заняття.

- Виконання правил «від простого до складного», «від відомого до невідомого», які дають можливість відбору й подальшого планування матеріалу, засвоєння його дитиною у взаємозв'язку цілісності з розвитком основ самостійності.

В основі даної програми розвитку уваги молодших школярів за допомогою мульттерапії був покладений облік індивідуальних і вікових особливостей дітей, основні їхні потреби й можливості.

Структура заняття по мульттерапії:

Озвучування теми мультфільму.

Бесіда по обраній темі, відповіді на питання дорослого.

Читання казки або гра по обраній темі.

Придумування сюжету мультфільму: із чого починається, що далі відбувається, кульмінація мультфільму, чим закінчується.

Виготовлення декорація, а також персонажів мультфільму.

Розкадрування мультфільму (відображення в картинках).

Фотозйомка мультфільму.

Монтаж мультфільму.

Озвучування мультфільму.

Добірка музичного супроводу.

Перегляд мультфільму й підведення підсумків.

Характеристика програми:

Реалізована нами програма складалася з 8 мультфільмів.

Тривалість мультфільму - 30 хвилин.

Періодичність - 2 рази в тиждень у другій половині дня.

Використовувані техніки анімації:

Рисункова анімації (фарби, олівці, фломастери).

Анімація за допомогою іграшок (пожвавлення іграшок).

Виліплена анімація (пластилін, глина, маса для ліплення).

Паперова анімація (кольоровий папір, картон, клей).

Піскова анімація (малювання кольоровим піском).

Анімація за допомогою фотографій (заздалегідь принесених).

Попередньо перед реалізацією програми по розвитку уваги ми спочатку дітей познайомили з тим, що таке анімація, як створюються мультфільми, переглянули кілька готових мультфільмів, які створювали такі ж діти, розглянули анімацію із застосуванням різних технік.

Далі почалася вже безпосередньо сама розвиваюча робота. Тематика діяльності носила соціально - значимий характер, відповідно до вікових норм.

Тематика мультфільмів:

«Снилося мені один раз...»;

«Мойдодир»;

«Казочка для неньки»;

«Чотири бажання»;

«Подорож у часі»;

«У гостях у комах»;

«Подорож у часі»;

«Свійські тварини».

Результати експерименту

ІІІ Етапа

Після реалізації програми розвитку уваги молодших ми провели контрольний етап дослідження.

По «Методиці-модифікації тесту Рея «Тест переплетених ліній» до початку реалізації програми по розвитку уваги в експериментальній групі діти поділилися нарівно: 50% дітей показали низький рівень стійкості уваги, 50% – середній рівень його розвитку. Однак, після завершення програми розвитку уваги відсоток дітей на низькому рівні розвитку стійкості уваги склав 33,3%, зате середній рівень розвитку уваги підвищився, відсоток дітей із середнім рівнем стійкості уваги склав 66,6%.

Методика «Запам'ятай і розстав крапки» в експериментальній групі до початку реалізації програми по розвитку уваги показала, що відсоток дітей з низьким рівнем обсягу уваги склала 33,3%, і 66,6% дітей має середній рівень обсягу уваги. Однак, після проведення розвиваючих занять дітей з низьким рівнем обсягу уваги не залишилося взагалі, і всі 100% дітей мають середній рівень його обсягу.

Результати за методикою «Простав значки» для визначення рівня розвитку перемикання й розподіли уваги експериментальній групі вийшли наступні, що до початку реалізації програми по розвитку уваги в експериментальній групі присутня 16,6% дітей, які мають дуже низький рівень розвитку перемикання й розподіли уваги, лише 33,3% дітей мають низький рівень його розвитку, а 50% дітей групи мають середній рівень розвитку перемикання й розподіли уваги. Після розвиваючих заходів не залишилося дітей з дуже низьким рівнем розвитку перемикання й розподіли уваги взагалі, відсоток дітей, що мають низький рівень розвитку склав 16,6%, відсоток дітей із середнім рівнем розвитку перемикання й розподіли уваги склав 66,6%, і виявилося 16,6% дітей уже з високим рівнем його розвитку. [4,c.68]

Діагностика «Коректурна проба (Тест Бурдона)» показала, що до початку реалізації програми по розвитку уваги в експериментальній групі 33,3 % дітей з низьким рівнем розвитку концентрації уваги й 66,6% їх становлять середній рівень його розвитку. Після формуючих заходів на етапі контрольного дослідження відбулося зниження відсотка дітей з низьким рівнем концентрації уваги й склало 16,6%, відсоток дітей із середнім рівнем концентрації уваги залишився незмінним – 50% дітей, і виділилося 16,6% дітей, що мають високий рівень розвитку концентрації уваги.

За методикою Н. И. Гуткіной «Будиночок» до реалізації програми в експериментальній групі на етапі дослідження, що констатує, 33,3% дітей має низький рівень розвитку довільної уваги, 66,6% їх становить із середнім рівнем розвитку довільної уваги. Після проведення розвиваючих заходів на етапі контрольного дослідження, дітей з низьким рівнем розвитку довільної уваги не залишилося, зате відсоток дітей із середнім рівнем розвитку довільної уваги став становити 100%.

Також результати статистичного порівняння даних в експериментальній групі на етапі контрольного дослідження показали, що по всіх проведених діагностичних методиках на етапі контрольного дослідження в експериментальній групі достовірних розходжень не виявлено, крім показників, по методиках «Запам'ятай і розстав крапки» й «Будиночок» Н.І. Гуткіной. Дані результати потрапили в зону невизначеності, що говорить про той факт, що є присутнім тенденція до достовірних розходжень.

Побудова теоретичної й практичної частин курсу комп'ютерної анімації.

Навчання комп'ютерної анімації має дві частини:

1. вивчення теорії, історії й естетики комп'ютерної анімації й

2. практичне освоєння її програмного інструментарію, принципів побудови комп'ютерних анімаційних фільмів.