Укажіть мінімальну кількість зон спостереження, що мають бути виділені під час при вивченні впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення?
A. *2
B. 3
C. 1
D. 5
E. 4
18. Назвіть, за якими показниками повинні відрізнятись дослідна та контрольна зони спостережень:
A. *За вмістом забруднювачів
B. За географічним розташуванням
C. За кількістю населення
D. За структурою населення
E. За кліматичними факторами
19. Укажіть, які показники повинні бути однаковими в дослідній та контрольній зонах спостереження:
A. *Кліматичні, географічні, економічні умови, кількість та структура населення
B. Кількість населення, вміст забруднювачів, вікові особливості населення
C. Структура населення, віддаленість від об’єктів, що забруднюють
D. Вміст забруднювачів, географічне розташування, економічні умови
E. Віддаленість від забруднюючих об’єктів, кількість сімей, що проживають, інтенсивність впливу досліджуваних факторів
20.Укажіть, за допомогою якого методу гігієнічних досліджень проводиться вивчення здоров’я населення, що перебуває у зонах спостереження:
A. *Епідеміологічний метод
B. Метод санітарного обстеження
C. Метод гігієнічного експерименту
D. Метод санітарної експертизи
E. Метод санітарної освіти
21. Укажіть вихідний етап гігієнічного дослідження типу: “чинник – показник здоров’я”:
А. *Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
E. Оцінка рівня здоров’я населення
22. Укажіть вихідний етап гігієнічного дослідження типу: “чинник – комплекс показників здоров’я”:
А. *Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
E. Оцінка рівня здоров’я населення
23. Укажіть вихідний етап гігієнічного дослідження типу: “комплекс чинників – показник здоров’я”:
А. *Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
В. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
С. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
E. Оцінка рівня здоров’я населення
24. Укажіть вихідний етап гігієнічного дослідження типу: “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”:
А. *Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
В. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
С. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
E. Оцінка рівня здоров’я населення
25. Укажіть вихідний етап інверсійного підходу до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення:
А. *Оцінка рівня здоров’я населення
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
E. Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для контрольної групи населення
26. Укажіть кінцевий етап гігієнічного дослідження типу: “чинник – показник здоров’я”:
А. *Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
27. Укажіть кінцевий етап гігієнічного дослідження типу: “чинник – комплекс показників здоров’я”:
А. *Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
28. Укажіть кінцевий етап гігієнічного дослідження типу: “комплекс чинник – показник здоров’я”:
А. *Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
29. Укажіть кінцевий етап гігієнічного дослідження типу: “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”:
А. *Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
30. Укажіть кінцевий етап інверсійного підходу до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення:
А. *Оцінка ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я населення
В. Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
С. Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
D. Оцінка рівня здоров’я населення
E. Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій та оцінка їх ефективності
31. Укажіть, що вивчає сучасна медична екологія:
A. *Взаємовідносини людського суспільства та навколишнього середовища
B. Взаємовідносини людського суспільства та тваринного світу
C. Взаємовідносини людського суспільства та рослинного світу
D. Взаємовідносини людського суспільства та космосу
E. Взаємовідносини людського суспільства та мікроорганізмів
32. Укажіть питому вагу внеску навколишнього середовища у формуванні здоров’я населення:
A. *20%
B. 15%
C. 50%
D. 5%
E. 60%
33. Дайте визначення поняття “популяція”:
A. *Частина населення у межах конкретної території, виділена за найбільш характерними для її життєдіяльності чинниками, що об’єднують її як єдине ціле
B. Частина населення, об’єднана одночасним строком настання певної події (народження, початку трудової діяльності, одруження тощо)
C. Населення, виділене за національною ознакою
D. Населення, виділене за медико-біологічними ознаками
E. Розрахункове число осіб, яке є в наявності на певній території в роки між переписами населення
34. Назвіть, які методи дослідження використовують під час здійснення медичного обстеження популяції:
A. *Клінічні, фізіологічні, біохімічні, санітарно-статистичні, медико-географічні
B. Фізіологічні, хронофізіологічні, психофізіологічні, психологічні, психодіагностичні
C. Радіометричні, радіологічні, хімічні, фізичні, фізико-хімічні
D. Об’єктивні, суб’єктивні, астрологічні, дерматогліфічні
E. Кореляційний, регресіний, кластерний, факторний, дискримінантний аналіз
35. Дайте визначення поняття “здоров’я” відповідно до тлумачення Всесвітньої організації охорони здоров’я:
A. *Здоров’я – стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів
B. Здоров’я – це процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності і соціальної активності людини при максимальній тривалості життя
C. Здоров’я – це природний стан організму, який характеризується його повною врівноваженістю з біосферою та відсутністю яких-небудь хворобливих змін
D. Здоров’я – це стан повної адаптації організму людини до впливу різноманітних чинників навколишнього середовища
E. Здоров’я – це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально тривалого індивідуального життя
36. Назвіть основні види здоров’я:
A. *Загальнопатологічне, популяційне, індивідуальне теоретичне, індивідуальне фактичне здоров’я
B. Чоловіче, жіноче, дитяче, сімейне здоров’я
C. Дитяче, жіноче, чоловіче здоров’я, здоров’я новонароджених та людей похилого віку
D. Загальнопопуляційне, індивідуальне, генетичне здоров’я
E. Популяційне, професійне, індивідуальне, групове здоров’я
37. Дайте визначення поняття “загальнопатологічне здоров’я”:
A. *Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму
B. Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
C. Стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
D. Стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
E. Стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують
38. Дайте визначення поняття “популяційне здоров’я”:
A. *Умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
B. Інтервал, в межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму
C. Стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
D. Стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
E. Стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують
39. Дайте визначення поняттю “індивідуальне теоретичне здоров’я”:
A. *Це стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, при якому функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти
B. Це стан повного фізичного, психічного та душевного благополуччя
C. Це стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
D. Це стан організму, коли всі його органи і системи нормально розвинуті і адекватно функціонують
E. Це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально подовженого індивідуального життя
40. Дайте визначення поняттю “індивідуальне фактичне здоров’я”:
A. *Це стан організму, при якому він здатний повністю виконувати свої соціальні та біологічні функції
B. Це стан повного фізичного, психічного та душевного благополуччя
C. Це стан повної адаптації організму до змін, які відбулися у денатурованому навколишньому середовищі
D. Це стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і адекватно функціонують
E. Це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально подовженого індивідуального життя
41. Назвіть показники, що використовуються для характеристики здоров’я:
A. *Медичні показники, показники соціального благополуччя, показники психічного благополуччя
B. Медичні показники, екологічні показники, генетичні показники
C. Медичні показники, біологічні показники, медико-біологічні показники
D. Соматичні показники, соматико-стохастичні показники, генетичні показники
E. Санітарно-епідеміологічні показники, лікувально-профілактичні показники
42. Укажіть показники, що відносяться до групи медичних показників:
А. *Захворюваність, смертність (загальна та немовлят), фізичний розвиток, інвалідність
В. Демографічна ситуація, стан навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги
С. Захворюваність на психічні хвороби, частота виникнення невротичних станів і психопатій, психологічний мікроклімат
D. Дані агробіологічного, генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу
E. Фізичний розвиток, психічний розвиток, статевий розвиток, інтелектуальний розвиток
43. Укажіть показники, що відносяться до групи показників соціального благополуччя:
А. *Демографічна ситуація, стан навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги
В. Захворюваність, смертність (загальна та немовлят), фізичний розвиток, інвалідність
С. Захворюваність на психічні хвороби, частота виникнення невротичних станів і психопатій, психологічний мікроклімат
D. Дані агробіологічного, генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу
E. Фізичний розвиток, психічний розвиток, статевий розвиток, інтелектуальний розвиток
44. Укажіть показники, що відносяться до групи показників психічного благополуччя:
А. *Захворюваність на психічні хвороби, частота виникнення невротичних станів і психопатій, психологічний мікроклімат
В. Захворюваність, смертність (загальна та немовлят), фізичний розвиток, інвалідність
С. Демографічна ситуація, стан навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги
D. Дані агробіологічного, генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу
E. Фізичний розвиток, психічний розвиток, статевий розвиток, інтелектуальний розвиток
45. Назвіть критерії розподілу населення на групи здоров’я:
А. *Все перераховане
В. Наявність або відсутність хронічного захворювання
С. Ступінь опірності організму
D. Рівень фізичного розвитку;
E. Відповідність морфо-функціональних показників нормативним значенням
46. Укажіть категорії осіб, що відносяться до першої групи здоров’я:
А. *Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
В. Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
С. Особи з хронічними хворобами в стадії компенсації
D. Особи з хронічними хворобами в стадії субкомпенсації
E. Особи з хронічними хворобами в стадії декомпенсації
47. Укажіть категорії осіб, що відносяться до другої групи здоров’я:
А. *Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
В. Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
С. Особи з хронічними хворобами в стадії компенсації
D. Особи з хронічними хворобами в стадії субкомпенсації
E. Особи з хронічними хворобами в стадії декомпенсації
48. Укажіть категорії осіб, що відносяться до третьої групи здоров’я:
А. *Особи з хронічними хворобами в стадії компенсації
В. Особи з хронічними хворобами в стадії субкомпенсації
С. Особи з хронічними хворобами в стадії декомпенсації
D. Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
Е. Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
49. Укажіть категорії осіб, що відносяться до четвертої групи здоров’я:
А. *Особи з хронічними хворобами в стадії субкомпенсації
В. Особи з хронічними хворобами в стадії компенсації
С. Особи з хронічними хворобами в стадії декомпенсації
D. Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
Е. Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
50. Укажіть категорії осіб, що відносяться до п’ятої групи здоров’я:
А. *Особи з хронічними хворобами в стадії декомпенсації
В. Особи з хронічними хворобами в стадії субкомпенсації
С. Особи з хронічними хворобами в стадії компенсації
D. Практично здорові особи, що не хворіли більше 3 разів на гострі захворювання та мають функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
Е. Здорові особи, що не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі і хронічні захворювання та не мають відхилень від норми
51. Укажіть, який метод використовується для моделювання взаємозв’язків у системі “навколишнє середовище – здоров’я населення”
А. *Математико-статистичний метод
В. Клініко-фізіологічний метод
С. Метод мозкового штурму
D. Метод нечіткої логіки
Е. Морфо-функціональний метод
52. Назвіть, що є результатом використання математико-статистичного методу для моделювання взаємозв’язків у системі “навколишнє середовище – здоров’я населення”
А. *Розрахунок узагальнених індексів здоров’я
В. Розрахунок внеску окремих факторів навколишнього середовища у здоров’я
С. Розрахунок ступеня імовірності виникнення донозологічних зрушень у стані здоров’я
D. Розрахунок ступеня імовірності виникнення патологічних змін у стані здоров’я
Е. Розрахунок рівня енергетичного та інформаційного навантаження на організм людини
53. Укажіть інтегральний індекс, який використовується для оцінки стану здоров’я населення:
A. *Індекс Полякова-Малинського
B. Індекс Кротова
C. Індекс Петрі
D. Індекс Суботіна
E. Індекс Ебера
54. Назвіть кількість етапів, що використовуються під час розрахунку інтегрального індексу Полякова-Малинського:
A. *7
B. 5
C. 10
D. 4
E. 3
55. Укажіть, яка величина інтегрального індексу Полякова-Малинського свідчить про повне санітарне благополуччя навколишнього середовища:
A. *65-70%
B. 50-60%
C. 30-50%
D. 40-50%
E. 35-40%
Література
1. Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.] ; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 230―235, 239—253.
2. Гигиена и экология / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. и др.] ; под ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2008. ― С. 236—250.
3. Hygiene and ecology / [Bardov V. G., Moskalenko V. F., Omelchuk S. T. and others] ; under the editorship V. G. Bardov. ― Vinnytsya: Nova Knyha publishers, 2009. ― P. 226—240.
4. Загальна гігієна : пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.] ; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 52—65, 121—122, 123, 135, 313, 358-359, 367, 386, 412-479, 527-528.
5. Общая гигиена: пропедевтика гигиены / [Гончарук Е. И., Кундиев Ю. И., Бардов В. Г. и др.] ; под ред. Е. И. Гончарука. ― К.: Вища школа, 2000. ― С. 538—560.