Тема 9.Організація привалів в поході

Компетенції:

Знання-видів привалу на маршруті і видів наметів.

Вміння-вибрати місце для привалу, розкласти та скласти намет.

План семінарського заняття

1.Поняття привалу та його значення в поході.

2.Привали, види їх та вибір ділянок для них.

3.Види та техніка розкладання намету і збирання його..

*Організація місця для привалу.

Рекомендована література: 5, 6, 10.

Самостійна робота.Освоїти організація привалів

Ключові слова:привал, вид привалів, намет, підготовка місця для намету, розкладання намету, складання намету.

Зміст та методика виконання роботи.Привал-це відпочинок учасників походу, місце, де вони харчуються, сплять, це багаття, укриття від негоди.

Привали можуть бути різні: малі, для обіду, тривалі. Ця тривалість залежить від виду відпочинку. Головне при організації привалу, особливо в зимовий період - це активна участь в бівуачних роботах всіх учасників походу.

Місце для привалу залежить від таких чинників: мети відпочинку, вибору місцевості майданчику, наявність води, захист від поривів вітру, від стану ґрунту, охоронної місцевості, від затоплюваних річкових мілин, особливості рельєфу.

Організацію привалу можна звести до таких дій: вибір безпечної і зручної місцевості для відпочинку; вибір місця для намету та вирівняти його грунт, застелити грунт сухою хвоєю або травою ,під намет обов’язково стелити поліетиленову плівку, колики забити під нахилом до намету, зорієнтувати намет з урахуванням вітру, вільного виходу, рельєфу, нахилу місцевості; рівномірно розтягнути намет, забезпечуючи правильну форму; обмотати розтяжкою колики, накрити намет плівкою, прив’язавши її до розтяжок. Плівка повинна на 10 см. відступати на дах.

Після заходу сонця вхід в намет закрити, щоб запобігти попаданню комарів та роси і туману.

Складання намету проводиться в такій послідовності: зняти плі вку з намету,відкрити вхід щоб намет сохнув, речі викласти на плівку, піднести дно і витрясти сміття, відв’язати розтяжки і витягнути колики, розкласти намет на плівці, яка була під ним; звернути його і підготовити до перенесення.

Завдання 1.Описати технологію розкладання та складання намету та охарактеризувати основні намети за наступною формою:

Таблиця

№ п/п Назва дії Характеристика дії
     

1.Вибір місцевості

2..Організація розкладання намету

3.Складання намету

4.Види привалів та їх характеристика

Контрольні запитання

1.Що таке привал, види його та характер для намету?

2.Дайте характеристику видів намету.

3.Які вимоги та переваги місць намету?

4.Розкажіть алгоритм дій з розкладання намету.

5.Як скласти та зберігати намет?.

Тема 10.Організація харчування в поході.

Компетенції:

Знання - основ харчування, режимів його в походах, вибір та пакування продуктів до походу, порядок використання продуктів.

Вміння - скласти раціон, розрахувати потребу продуктів для походу та вміти вести облік продуктів під час походу. -

План семінарського заняття

1.Норма та раціон як умови повноцінного харчування.

2.Процес харчування та режим його.

3. Продукти для походу, вимоги та пакування. Розрахунок потреби.

4. Обліки використання продуктів у поході.

5. Облаштування багаття та види його.

6.Водний режим та очищення води.

*Техніка безпеки при організації багаття.

Рекомендована література: 5 ,7,10.

Самостійна робота. Освоїти техніку складання раціону.

Ключові слова:процес харчування, цех, продукти, напівфабрикати, меню, раціон.

Засоби харчування- це підприємства з надання послуг з харчування завдяки процесу приготування і реалізації їжі.

Цехи- це окремі приміщення або ділянки технологічного процесу з харчування з приготування окремих продуктів.

Продукти процесу харчування- це страви, кулінарні вироби, хліб та кондитерські вироби.

Меню– це набір окремих страв, які пропонуються споживачам на певний день.

Раціон- це добовий набір харчових продуктів, що використовуються для приготування певних страв.

Структура раціону- це співвідношення окремих харчових продуктів за енергетичною поживністю до загальної добової кіль кості енергії, яка передбачена нормою або балансом енергії.

Добова норма- це кількість харчового продукту, яка встановлюється на добу для забезпечення енергетичних потреб організму на даний час.

Мета та завдання роботи. Закріпити теоретичні аспекти з питання засоби харчування для туристів та навчити складати раціони.

Короткий зміст та методика виконання. Харчування туристів проводиться у закладах ресторанного господарства( ресторани, бари, кафе, міні бари) та громадського харчування (їдальні, столові та інші заклади.). Ресторани поділяються на категорії люкс, вищий, перший, а заклади громадського харчування на категорії ( перша та друга).В походах харчування туристів може відбуватись самостійно.

Меню виконує наступні функції: оцінювальну, аналітичну, та стимулюючу.

Харчування туристів в поході вихідного дня повинне задовольняти ряд вимог:

– містити достатню кількість енергії з оптимальною кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин та вітамінів.

– мінімальну вагу для транспортування в рюкзаку;

– тривалий термін зберігання з метою запобігання псуватись в процесі подорожі;

– легкість та швидкість приготування.

В цілому організацію харчування можна звести до наступних етапів:

– підготовити необхідні харчові продукти для подорожі;

– скласти раціон;

– підготовити продукти до походу;

– оптимізувати масу за використанням та транспортуванням між учасників подорожі;

– забезпечити облік витрачених продуктів;

– організувати легке та швидке приготування.

Для організації харчування в подорожі можна скористуватись типовим раціоном( що в більшості так робиться) або заново скласти раціон на основі наявних, підібраних продуктів з урахуванням структури раціону за енергетичною поживністю.

Завдання 1.Скласти раціон для туриста в подорожі вихідного дня за енергетичною поживністю 3500 калорій. на 4 особи з тривалістю походу 2 доби. Це робиться за наступною формою поетапно:

№п/п Назва продуктів Оптим.стуруктура,% К-ть ккал.,потреба В 1г прод.,ккал Доб. К-сть,г Потреба,кг
Хліб пшеничний 18,2   1,8    
Сухарі 14,0   3,8    
Крупи 11,4   3,2    
Макарони 13,5   3,0    
Супи концентровані 3,6   4,2    
Консерви мясні 7,7   2,2    
Ковбаси мясні 4,2   2,7    
Масло, олія 9,1   7,4    
Сири тверді 2,9   3,4    
Молоко 5,7   3,3    
Цукор 9,3   4,0    
Кава, чай 0,4   -    
Разом        

В колонці 1 подаються порядкові номери харчових продуктів.

В колонці 2 пишуться назви продуктів в прийнятій послідовності (хліб хлібобулочні продукти, крупи, макарони, мука. Концентровані продукти(супи, борщі) м’ясні (ковбаси, м'ясо), олія,сало, сири, молоко та цукор і чай.

В колонці 3 проти окремого продукту пишеться частка цього продукту у відсотках, до загальної енергетичної поживності (структура), що береться з довідникової літератури.

В колонці 4 зверху в низ вираховується кількість кілокалорій, що припадає на кожний продукт. ( наприклад хліба) 18, 2% від загальної енергетичної поживності раціону для туриста (3500 кал.), виражених у процентах (639 ккал).

В колонці 5 проставляється енергетична поживність харчових продуктів, що береться з довідникової, рекомендованої літ ера тури.( в хлібі міститься 1,8 ккал /г продукту).

В колонці 6 проставляється добова норам продукту, яка визначається шляхом ділення потреби в енергії(колонка 4) на поживність продукту в ккалоріях (колонка 5) і одержуємо добову потребу в хлібі (639 : 1.8=355г).

В колонці 7 визначається потреба на період походу множенням добової кількості (355г) на кількість осіб ( 4 та кількість днів 2( тривалість походу 2 дні і одна ніч) та одержуємо в нашому прикладі 2,9 кг хліба.

І так робиться по всіх колонках., а потім підсумовується за структурою (колонка 3) добовою нормою (колонка 6) та потребою (колока7).

Одержане значення добової норми в нашому раціоні в колонці 6 (1191г) відповідає рекомендовані нормі, яка становить в межах 800-1000 г. в спокою. Вона повинна збільшуватись залежно від складності походу.

Для безпеки походу завжди формується аварійний запас, який становить 10-15% потреби на проходження маршруту. Але на цьому складання раціону не закінчується. Бо енергетичну потребу для організму можна набрати з’ївши кусок сала та випити пива. Але таке харчування не може забезпечити потребу організму білками, жирами та вуглеводами, а також співвідношення між ними, яке характеризує повноцінність раціону. Тому в наступному вираховується кількість білків, жирів та вуглеводів та співвідношення між ними за добовою нормою множенням її на кількість поживних речовин, які беруться з довідникової літератури.

Завдання 2.Розробити схему організації багаття та приготування страв.

Контрольні запитання

1.Що називається процесом харчування та його продукти?

2.Дайте визначення норми та раціону та обґрунтуйте різницю між ними.

3.Як встановлюється потреба в харчових продуктах?

4.Які вимоги ставляться до харчування7

5.Які вимоги ставляться до продуктів для походу?

6.Які є види багаття та особливості їх?

7.Як розпалити багаття та контролювати температуру його.

Наши рекомендации