Ема 3. Теоретичні основи психології особистості.

орма № Н - 3.03

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ І ПСИХОЛОГІЇ

УХВАЛЕНО

Рішення вченої ради факультету державного управління

« » вересня 2014 року № 1/

ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни «Психологія»

галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»

спеціальності 6.030101 «Соціологія»

галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

спеціальності 6.030601 «Менеджмент»

спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

факультету державного управління

форма навчання: денна

Донецьк – 2014

Програма нормативної навчальної дисципліни «Психологія» для студентів галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки», спеціальності 6.030101 «Соціологія»; галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування», спеціальності 6.030601 «Менеджмент», спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»; освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр; форма навчання: денна.

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ:

доктор наук з державного управління,

професор О.К. Любчук

Завідувач кафедри філософії і психології,

доктор наук з державного управління,

професор Н.Г. Діденко

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри

філософії і психології

протокол № 1 від .08. 2014

ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни ««Психологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки», спеціальності 6.030101 «Соціологія»; галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування», спеціальності 6.030601 «Менеджмент», спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є механізми виникнення та функціонування психічного відображення, структура психіки людини, формування особистості та внутрішньогрупових відносин у процесі життєдіяльності, закономірності перебігу окремих психічних явищ та їх взаємозв’язок..

Міждисциплінарні зв’язки: навчальна дисципліна викладається з урахуванням знань студентів з дисциплін «Філософія», «Логіка».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Основні положення загальної та когнітивної психології, психології особистості

2. Психологія життєдіяльності особистості та групи

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викл адання навчальної дисципліни «Психологія» є:

- створення цілісної системи наукових уявлень про психічні явища, зокрема загальні закономірності, механізми становлення, функціонування та розвитку психічних пізнавальних процесів, властивостей, станів та утворень особистості, динамічних особливостей групи;

- формування вмінь застосовувати знання з психології в життєдіяльності;

- становлення особистісних, соціальних та комунікативних компетенцій для ефективної професійної діяльності.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Психологія» є:

- формування системи теоретико-методологічних знань з проблем психологічної науки і практики;

- пізнання структурних елементів психіки – психічних пізнавальних процесів, властивостей, станів і утворень на рівні відтворення і тлумачення для практичного застосування та втілення в процесі фахової діяльності майбутнього спеціаліста.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- методолого – категоріальний апарат психології;

- психологічні характеристики та закономірності функціонування психічних пізнавальних процесів, властивостей, станів і утворень особистості;

- закономірності, концепції та фактори формування особистості;

- психологічні концепції теорії діяльності та її основні компоненти;

- закономірності формування і функціонування групи.

вміти:

- застосовувати категоріальний апарат психології в системі професійного навчання і практичної діяльності;

- сприймати науково обґрунтовану психологічну інтерпретацію структурних елементів психіки особистості;

- усвідомлювати власну психічну сферу;

- визначати психологічну структуру, темперамент та схильності особистості;

- аналізувати різноманітні види діяльності;

- пізнавати рівень розвитку психічних пізнавальних процесів особистості;

- застосовувати набуті психологічні знання на практиці.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години / 2 кредити ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ОСНОВні положення ЗАГАЛЬНОЇ ТА КОГНІТИВНОЇ психології, ПСИХОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ

Тема 1. Теоретико-методологічні основи психології

Становлення психології як науки, її предмет, об’єкт, завдання, галузі. Основні концептуальні ідеї у працях психологів ХІХ-ХХ століття, характеристика сучасних психологічних напрямків. Методолого-категоріальний апарат психології. Психіка як властивість мозку пізнавати навколишній світ. Онтогенез і філогенез психіки. Поняття про свідоме, підсвідоме, самоконтроль у сфері психічних явищ. Структура психіки, свідомості. Загадки та проблеми свідомості. Становлення самосвідомості в процесі онтогенезу. Психічні механізми розуміння та усвідомлення. Я –концепція та її складові. Образ Я як регулятивний механізм психічного життя. Формування та функції самооцінки в розвитку особистості. Види самооцінки в розвитку особистості. Рефлексія в особистісному зростанні. Вікові особливості формування самосвідомості.

Природно-наукові основи психології: теорія психологічної регуляції І.М. Сеченова, вчення І.П. Павлова про вищу нервову діяльність, теорія функціональних систем психіки П.К.Анохіна, теорія системної динамічної локалізації А.Р. Лурії. Методи психологічних досліджень.

Основні моделі вікового розвитку людини та вікова періодизація розвитку людини. Онтогенез у концепціях вітчизняних психологів. Концепція психосексуального розвитку З.Фрейда, психосоціального розвитку Е.Еріксона, інтелектуального розвитку Ж.Піаже, культурно-історична теорія розвитку вищих психічних функцій Л.Виготського.

Тема 2. Когнітивна підструктура особистості

Загальна характеристика когнітивних процесів. Поняття «нищі» та «вищі» психічні функції в культурно-історичній теорії розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського. Визначення та властивості понять «відчуття» та «сприймання» як рівнів пізнавальної діяльності індивіда, їх функції (активно орієнтуюча та регулююча). Основні характеристики сенсорного образу: модальність (якість) та інтенсивність. Чутливість аналізатора та її вимірювання . Часові характеристики відчуттів (тривалість та послідовність. Просторові характеристики відчуттів. Механізми сприймання (гештальтпсихологія, Д.Гіпсон, теорія перецептивних дій). Цілісність, структурність, предметність, свідомість сприймання як його змістовні специфічні характеристики, їх вплив на відображення просторово-часових, якісних та кількісних характеристик об’єктів. Константність сприймання, її механізм та значення для життєдіяльності. Види перцептивних констант. Поняття про аперцепцію.

Основні підходи до визначення уваги. Психологічні теорії уваги. Проблеми її класифікації. Функції, якості уваги. Особливості розвитку уваги, шляхи формування та експериментальне вивчення її властивостей. Увага (усвідомлюване і неусвідомлюване) в пізнавальній діяльності особистості. Установка і діяльність. Психологічна активність і форми її прояву. Рівні неспання, активація та увага. Види уваги залежно від її спрямованності та зосередження. Внутрішні – та міжфункціональні зв’язки уваги, її фізіологічні умови. Уявлення про увагу в класичній та сучасній фізіології: підвищення мозкової активності як основа зосередженності уваги. Об’єктивні фізіологічні показники активації функціональних систем, нервові механізми активації, роль кори головного мозку в організації уваги. Вікові особливості розвитку уваги.

Загальна характеристика пам’яті, її психологічні теорії та проблеми в асоціанізмі, гештальтпсихології біхевіоризмі; в соціально-психологічному, інформаційному, діяльнісному, системному підходах. Процеси пам’яті: запам’ятовування та фактори, що його зумовлюють, взаємо відношення довільного і мимовільного в запам’ятовуванні; відтворення; зберігання - забування. Теорії забування. Явище ремінісценції. Види пам’яті: проблема класифікації, основні підходи до виділення її видів. Образна пам’ять та її особливості; словесно- логічна пам’ять, її зв’язок з мисленням; довільна і мимовільна пам’ять. Види пам’яті за ознакою тривалості запам’ятовування і зберігання матеріалу. Проблема короткочасної пам’яті: дослідження короткочасної пам’яті в зарубіжній та вітчизняній психології. Оперативна пам’ять.

Взвємозв’язок короткочасної та довгочасної пам’яті. Психологічна характеристика властивостей пам’яті. Фізіологічні основи пам’яті (лабільна і стабільна фази пам’яті, модифікація мозкових станів, проблема локалізації функцій пам’яті). Клінічні порушення пам’яті. Деякі вікові та індивідуальні особливості динаміки розвитку пам’яті: загальна характеристика змін розвитку пам’яті, вікові особливості динаміки розвитку пам’яті, індивідуальні особливості пам’яті людей.

Загальна характеристика мислення. Основні положення теорій мислення М.Сеченова, Л.С.Виготського, С.Л.Рубінщтйна, П.Я. Гальперіна, Г.С.Костюка. Теорія мислення як теорія поетапного формування розумових дій (закономірності процесу інтеріоризації зовнішніх предметних дій, типи орієнтації тощо). Основні положення суб’єктивного підходу до дослідження мислення (Л.М Веккер, О.Ю. Артем’єва та ін.). Характеристика мислення як процессу розв’язання задач. Фазний характер процесу мислення. Поняття «проблемної ситуації» та «задачі». Класифікація факторів, які впливають на процес розв’язання задая. Операціональний склад процесу мислення (аналіз – синтез, порівняння, узагальнення – конкретизаціяЮ абстрагування – індивідуалізація). Словесно–образний підхід у процесі мислення. Фактори вибірковості мислиннєвого процесу. Репродуктивні та продуктивні компоненти мислення. Види мислення. Принцип єдності психіки та діяльності як методологічна основа дослідження видів мислення. Типи мислення в соціогенезі. Стадії розвитку в онтогенезі (наочно–дійове, наочно-образне та словесно–логічне мислення). Особливості емпіричного, теоретичного, професійного мислення. Психологічна характеристика властивостей мислення. Природа індивідуальних відмінностей у мисленні. Індивідуально – психологічні особливості мислення, зумовлені нейродинамічними факторами. Індивідуальні особливості мислення (стратегії мисленнєвої діяльності, її спрямованість). Креативність як психологічна основа індивідуальних відмінностей у мисленні.

Поняття «мова» та «мовлення». Функції мовлення. Психологічні механізми творення мовлення. Мовлення та мислення. Поняття «внутрішнього мовлення». Психолінгвістика як галузь вивчення психології мовної діяльності людини. Функціональні структури другої сигнальної системи. Мовна діяльність і проблеми навчання. Мова і свідомість.

Поняття про уявлення та уяву. Класифікація уяви та уявлення. Види і прийоми уяви. Фізіологічні основи яви. Уява та органічні процеси. Уява та фантазія. Розвиток уяви. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач. Творче натхнення. Психологічні проблеми навчання творчості. Творчий тренінг. Уява, фантазія, творчість у професійній діяльності. Поняття фантазії та творчості. Психофізіологічні основи, види і прийоми уяви.

ема 3. Теоретичні основи психології особистості.

Предмет та основі завдання сучасної психології особистості. Поняттєво-категоріальній апарат психології особистості. Визначення та співвідношення ключових понять: людина, суб’єкт, індивід, індивідуальність, особа, особистість. Багатозначність поняття особистості у сучасній психології. Наукові підходи та концепції особистості в різних психологічних школах. Методологічні засади психоаналітичних (З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер) та неопсихоаналітичних теорій (Е.Фромм, К.Хорні, Е.Берн ). Внесок теорії К.Левіна в сучасне розуміння суспільного та індивідуального розвитку особистості. Феноменологічна психологія К.Роджерса. Характеристика екзистенціонально-гуманістичних підходів (А.Маслов, Р.Мея, В.Франкла, Д.Бюдженталя) до психології особистості.

Психологічний зміст понять: розвиток, розвиток особистості. Показники виникнення особистості за О.Леонтьєвим, Б.Ананьєвим, Г.Костюком. Зв’язки та взаємозв’язки психології особистості з іншими науковими дисциплінами та галузями психології. Основні принципи та методи дослідження особистості. Чинники та рушійні сили розвитку особистості. Біологічні та соціальні фактори формування та розвитку особистості. Внутрішні суперечності як рушійні сили особистісного зростання. Погляди на гомеостаз та гетеростаз як чинники розвитку особистості в різних психологічних школах (психоаналіз, екзистенціалізм, гуманістична психологія).

Соціалізація: поняття, сутність, основні принципи, етапи та механізми соціалізації особистості. Гармонія особистості: ілюзії і дійсність. Поняття про особистісну норму. Особистість і агресія. Відхилення у розвитку особистості: поняття, зміст та причини. Дитячі травми та їх віддалені наслідки. Допомога психолога та самодопомога при особистісних розладах. Стать особистості.: поняття, сутність, види (біологічна і психологічна, чоловіча та жіноча), їх психологічна характеристика. Активна діяльність і виховання як фактори формування особистості.