Розділ і. предмет, завдання та методи психології

ВІД РЕДАКТОРА

К. Д. Ушинський писав: «Щоб успішно навчати й виховувати дітей, необхідно добре знати їх у всіх відношеннях». Психоло­гія — одна з тих наук, знання якої допомагає вчителеві знахо­дити правильний підхід до кожного школяра, застосовувати відповідні до індивідуальних особливостей дитини прийоми навчання й виховання.

У період побудови комуністичного суспільства перед нашими педагогами гостро стоїть проблема виховання нової людини, що гармонійно поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість. Радянська школа виконує це почесне завдання, поставлене партією і урядом. Психологічні знання допоможуть учителеві тісно пов'язати виховну та навчальну ро­боту, сприятимуть формуванню всебічно розвинених громадян комуністичного суспільства.

Основне завдання курсу психології в педагогічному учили­щі—навчити учнів правильно, з наукової точки зору розуміти сутність усіх психічних процесів та явищ у їхньому розвитку в зв'язку з формуванням особистості дитини. Вивчення психології має допомогти учням педагогічного училища не тільки поясню­вати психологічні особливості молодших школярів, а й навчити­ся формувати їхню особистість.

Ця книжка передбачає вивчення основних положень загаль­ної психології і психології молодшого школяра. У кінці кожного розділу читачі знайдуть деякі відомості щодо розвитку в молод­ших школярів психічних процесів та якостей особистості, крім того, у зведеному розділі міститься синтетична характеристика молодшого школяра шкільного віку. Тут же подано й загальні відомості щодо розвитку дитини у дошкільний період, а також коротку характеристику підліткового віку. Така структура книж­ки пояснюється не тільки тим, що учні повинні дістати загальну картину розвитку дитини, а й тим, що в практиці вчителя молод­ших класів трапляються випадки, коли окремі першокласники ще довго зберігають риси дошкільного дитинства, а в кінці тре­тього року навчання діти вже набувають деяких рис підлітково­го віку.

У центрі вивчення загальної психології перебуває психоло­гія особистості, психологія радянської людини. Філософською основою курсу загальної психології і психології молодшого шко­ляра є марксистсько-ленінське вчення — діалектичний та істо­ричний матеріалізм. Пояснення всіх психічних процесів та яко­стей особистості групується на діалектичній єдності психічного й фізіологічного (у книжці широко використано вчення І. М. Сєченова та І. П. Павлова). Виклад фактичного матеріалу подано під кутом зору матеріалістичного детермінізму — причинної об­умовленості всіх психічних явищ, їх формування та розвитку матеріальними умовами існування людини. Автори підкреслю­ють провідну роль навчання та виховання в розвитку психічних особливостей молодшого школяра. Під впливом навчання, вихо­вання та умов життя у молодшого школяра формуються основні якості особистості, удосконалюються пізнавальні процеси.

Кожний розділ посібника має запитання для повторення. Крім того, в кінці розділів указано завдання для практичних робіт. Вони допоможуть учням пов'язати курс загальної психо­логії з педагогічною практикою в школі.

Для того щоб учні могли успішно виконувати практичні ро­боти, в посібнику є спеціальний розділ «Методичні вказівки до виконання практичних завдань». У книжці подано словник тер­мінів, що трапляються в тексті. Це має сприяти засвоєнню пси­хологічних понять, полегшити повторення матеріалу, організува­ти самоперевірку знань. Список рекомендованої літератури, який додається, допоможе учням у виборі книжок для більш поглиб­леного вивчення психології.

Перше видання книжки «Психологія» вийшло в 1965 році за редакцією професора Є. І. Ігнатьєва. Друге видання переробле­не й доповнене відповідно до програми з психології для шкіль­них педагогічних училищ, прийнятої у 1972 році.

ЧАСТИНА І

ВСТУП ДО ПСИХОЛОГІЇ

Розділ І. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ

Що вивчає психологія

Кожний а нас, щодня зустрічаючись з людьми, розмовляє з ними, схвильовано чи спокійно реагує на слова, одні люди нам приємні, інші — не дуже.

Дізнавшись про той чи інший факт, подію, явище, ми розду­муємо, обмірковуємо, переживаємо або ж лишаємося байдужи­ми, тобто одне нас цікавить, інше нам байдуже.

Кожному з нас дає задоволення хороша книжка, гарна ме­лодія, чудовий твір живопису.

Ми обурюємось й засуджуємо, побачивши негідну поведінку людини, критикуємо її, самовідданий вчинок, виявлена чуйність

радують нас.

Працюючи, ми наполегливо, з великим натхненням добиває­мося-здійснення накреслених планів але іноді виконуємо роботу мливо, без піднесення.

Бачачи різноманітні предмети, ми роздивляємось їх, вони нам або подобаються, або ні; одне ми запам'ятовуємо, інше — забу­ваємо, ставимося уважно До одного й не помічаємо іншого.

Все це явища нашої психіки.

Наше психічне життя, наш духовний світ вивчає наука пси­хологія. Слово «психологія» походить від двох грецьких слів: «псюхе» — душа, психіка і «логос» — наука, вчення.

Психологія вивчає так звані пізнавальні психічні процеси (за допомогою яких людина пізнає навколишній світ): відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уяву; вивчає вона почуття й волю людини і різні властивості особистості — такі як темперамент, характер, здібності, запити, інтереси. Психологічна наука вивчає також особливості діяльності людини (навички, звички, трудову й творчу діяльність, увагу як необхідну сторону будь-якої діяль­ності).

Існування психіки пов'язано з вищими формами органічного життя, прояви психіки властиві тільки тваринам і людині. При цьому, як показують спостереження та наукові дослідження, психіка тварин простіша й елементарніша, ніж психіка людини. Психіка людини якісно відмінна від психіки тварин.

Людина має вищу форму психічного життя — свідомість. Сві­домість виявляється у цілеспрямованій трудовій діяльності, вчинках та поведінці людини. Перш ніж зробити ті чи інші дії, людина обмірковує їх, планує шляхи та засоби досягнення по­ставлених цілей.

Явища психічного життя дуже різноманітні, але вони не іс­нують ізольовано, а взаємно між собою пов'язані, існують в єд­ності.

Одним з найважливіших завдань психології є вивчення і по­яснення всіх психічних явищ, тобто розкриття об'єктивних закономірностей, що лежать в основі їх виникнення, формування та розвитку. Знання закономірностей психічного життя необхідне для використання їх у практиці навчання, виховання, для форму­вання в людей високих людських якостей, що відповідають за­питам, ідеалам та цілям побудови комуністичного суспільства. Лише знаючи закономірності психічних процесів та явищ і спи­раючись на них, ураховуючи індивідуальні психічні особливості тієї або іншої дитини, можна правильно побудувати процес на­вчання і виховання.

Таким чином, психологія — це наука про психіку і законо­мірності її прояву га розвитку.