Завчасне реагування на загрозу виникнення НС
Завчасне реагування на загрозу виникнення НС є сукупністю організаційних, інженерно-технічних і технологічних, медико-біологічних, фінансово-економічних, екологічних, спеціальних та інших заходів, що здійснюються заздалегідь з метою:
систематичного спостереження і отримання необхідної первинної інформації для прийняття управлінських рішень пов'язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на неї;
створення на певній території, об'єкті економіки умов для захисту населення, матеріальних цінностей та довкілля від дії вражаючих чинників на прогнозовані за масштабами і наслідками можливі НС;
забезпечення ефективного застосування за призначенням органів управління, сил і засобів цивільного захисту.
Рис. 1.5 Складові завчасного реагування на загрозу виникнення НС
Механізмом, який виконує систематичне спостереження і контроль за об'єктами, процесами і системами захисту, прогнозу зон та наслідків ймовірних НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їх масштабів, збирання, оброблення, передавання та збереження зазначеної інформації є моніторинг.
Моніторинг повинен здійснюватися з використанням багатьох методів і засобів за принципом максимального залучення існуючих організаційних структур суб'єктів моніторингу техногенно-екологічної безпеки та НС.
Так, наприклад, моніторинг і прогноз вихідних подій ініціюючих НС гідрометеорологічного характеру здійснюється установами ГМС, яка, крім того, веде моніторинг стану і забруднення атмосфери, води і ґрунту. Сейсмічні спостереження і прогноз землетрусів в країні здійснюється системою сейсмологічних спостережень і прогнозу землетрусів, до якої входять установи і системи спостереження Національної академії наук, Міноборони і Держбуду.
Екологічні структури здійснюють загальне керівництво державної системою екологічного моніторингу.
Міністерство охорони здоров'я через територіальні органи санітарно-епідеміологічного нагляду організовує і здійснює соціально-гігієнічний моніторинг і прогнозування у цій сфері.
Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють структури промислової безпеки, атомного регулювання, а також наглядові органи у складі центральних органів виконавчої влади відповідно до галузей економіки.
Силові структури здійснюють моніторинг зовнішніх дестабілізуючих факторів (збройних конфліктів, терористичних актів тощо).
Єдине інформаційне середовище для оперативного постачання даних такого моніторингу виконавцям, з метою прогнозування ризиків виникнення та розвитку сценаріїв НС, повинна забезпечувати Урядова інформаційно-аналітична система з питань НС (УІАС НС) створена для підтримки процесів підготовки, прийняття і контролю виконання управлінських рішень, пов'язаних з НС, на основі комплексної обробки оперативних, аналітичних, нормативно-довідкових, експертних та статистичних даних від різних джерел.
Для України поки що залишається проблемою повна інтеграція суб'єктів такого загальнодержавного моніторингу в єдину систему, розроблення єдиної методології збору, накопичення і передачі моніторингової інформації. Тому законодавством визначаються завдання тільки для загальнодержавної системи спостереження і контролю через збирання, опрацювання і передачу інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.
Основним інструментарієм здійснення такого моніторингу стають паспортизація ПНО, декларування безпеки ОПН, експертні оцінки стану готовності об'єктів економіки і територій до дій щодо захисту та функціонування в умовах НС, комплексна оцінка з визначення інтегральних показників небезпеки регіонів щодо виникнення НС, керівництво мережею спостереження та лабораторного контролю в особливий період (гідрометеорологічні та санітарно-епідеміологічні станції, ветеринарні та агрохімічні лабораторії).
Економічний ефект від моніторингу НС отримується завдяки скороченню часу на підготовку до робіт з реагування та ліквідації їх наслідків, а також за рахунок отримання об'єктивних даних для планування.
З метою завчасного здійснення заходів щодо реагування на загрозу виникнення НС і максимально можливого зниження втрат від їх наслідків провадиться планування заходів і дій центральних, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у рамках державних систем протидії НС.
Планування здійснюється на підставі аналізу моніторингової інформації щодо прогнозу загрози виникнення зон НС та дає опис структури і організації необхідних дій щодо запобігання, локалізації та ліквідації наслідків НС, визначає терміни їх виконання та відповідальних виконавців, організаційні структури управління заходами і діями, сили і засоби, фінансові, матеріальні та інші ресурси, а також порядок забезпечення дій, взаємодії та навчання усіх суб'єктів реагування на НС.
Крім того, на картах, планах що є невід'ємною частиною відповідних планів виділяються прогнозовані зони можливого небезпечного землетрусу, можливого катастрофічного затоплення, можливих небезпечних геологічних явищ, радіоактивного забруднення, хімічного зараження, прикордонна зона, зона можливих руйнувань внаслідок застосування засобів ураження, можливого утворення завалів, позаміська зона.
Планування в рамках систем протидії НС здійснюється за двома основними напрямками:
превентивні заходи щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайних ситуацій;
заходи щодо захисту населення і територій, локалізації, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій екстреного реагування, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, відновлювальні роботи, реабілітаційні заходи та відшкодування збитків.
Комплексні системи захисту у разі загрози або виникненні НС умовно включають у себе системи жорсткого, функціонального, охоронного та природного захисту.
При побудові системи жорсткого захисту (подолання якої повинно викликати витратити певної енергії") враховуються:
заходи технологічного характеру з удосконалення технологічних процесів, підвищення надійності технологічного обладнання та експлуатаційної надійності систем, своєчасного оновлення виробничих фондів, застосування якісної конструкторської документації, високоякісної сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, використання кваліфікованого персоналу, створення і використання ефективних систем контролю і технічної діагностики, безаварійної зупинки виробництва, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і багато чого іншого.
Роботу щодо розробки і запровадження технологічного захисту ведуть відповідні технологічні служби підприємства та їх підрозділи з охорони праці та промислової безпеки;
існуючі уніфіковані способи захисту населення від основних складових вражаючого впливу джерел НС (неконтрольоване вивільнення певного виду енергії, вплив радіаційноих, хімічних, біологічних небезпечних речовин) - це створення фонду захисних споруд, накопичення і підтримка в готовності засобів індивідуального захисту, розроблення та застосування типових режимів радіаційного захисту, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна, планування комплексу режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів, евакуації населення;
спеціальні заходи інженерного захисту територій які обумовлені особливостями джерел виникнення НС - будівництво протизсувних, протиповеневих (греблі, шлюзи, дамби тощо), протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення
спеціальні інженерно-технічні заходи з підвищення стійкості роботи об'єктів економіки в умовах НС з урахуванням їх специфіки та обмеження дії вторинних факторів ураження.
До таких інженерно-технічних заходів можна віднести комплекс робіт, що забезпечують підвищення стійкості будинків, споруд, обладнання, комунально-енергетичних систем, забезпечують підвищення стійкості роботи об'єкту економіки шляхом зміни технологічного процесу, що сприяє спрощенню виробництва продукції та мінімізує можливість виникнення вторинних факторів ураження (пожеж, вибухів, ураження небезпечними речовинами).
Створення функціонального захисту передбачає створення умов для узгоджених дій персоналом об'єктів економіки та виконання певних функцій, органами управління, силами реагування з припинення функціонування аварійних об'єктів, або запобігання розвитку небезпечної події та мінімізації її наслідків, з інформування та оповіщення населення, розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних закладів, контролю за якістю харчових продуктів, продовольчої сировини і питної води, впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, підтримання у готовності до дій сил реагування та навчання населення способам захисту у разі виникнення НС.
Охоронний захист - це вид спеціального захисту від несанкціонованого та терористичного впливу.
З метою проведення невідкладних робіт і заходів, спрямованих на запобігання або пом'якшення можливих наслідків НС та їх ліквідації:
розробляються і виконуються науково-технічні програми з проблем запобігання НС;
завчасно створюються, утримуються та щорічно поповнюються матеріальні державний, оперативний, відомчий, регіональний, місцевий та об'єктовий резерви з визначеними номенклатурою та обсягами будівельних матеріалів, пального, медикаментів, продовольства, техніки, технічних засобів та інших матеріально-технічних цінностей;
здійснюється підготовка осіб які приймають рішення (керівного складу), органів управління і сил до дій за призначенням, забезпечується їх оперативна та мобілізаційна готовність, здійснюються спеціальні навчально-організаційні заходи (інструктажі, вивчення та практичне відпрацювання дій за планами реагування на НС) з персоналом і населенням та дослідницькі навчання з відпрацювання питань теорії і практики цивільного захисту.
Вибір дій із запобігання та ліквідації наслідків НС прямо залежить від рівня компетенції та підготовленості особи, яка приймає рішення. Параметри що визначають компетентність за ступенем впливу у % мають наступну ієрархію 6]: інтелект-20, базова освіта-20, спеціальна освіта-15, управлінська освіта-10, відповідальність-10, комунікабельність-10, досвід-10, лібералізм-5. Підготовленість має наступні параметри: психологічна сталість-50%, тренінг-30%, реакція поведінки-20%.