Інтерпретація сигналів про загрозу банкрутства підприємства

Найменування підмновжини, (Zj)	Інтерпретація переважаючої частки сигналів
Z0	Підприємству не загрожує банкрутство та неплатоспроможність
Z1	Ідентифікуються перші слабкі сигнали потенційної кризи неплатоспроможності та фінансової нестійкості, що вимагає зміцнення фінансової дисципліни, раціональнішого управління грошовими потоками та ефективністю
Z2	Прогресує криза неплатежів, знижується ефективність діяльності підприємства, що свідчить про прямування до потенційного банкрутства. Виникає необхідність у реалізації радикальних заходів з фінансового оздоровлення, покращання структури капіталу.
Z3	Високий рівень загрози банкрутства за усіма параметрами, що зумовлює необхідність прийняття рішення або про санацію, або про ліквідацію, або про продаж бізнесу.

Якщо все ж таки відбулось максимальне зосередження кількості сигналів у двох споріднених зонах, то додатковими сигналами, які свідчитимуть на користь існуючої загрози банкрутства підприємства та переходу до зони більшого ризику, є такі:

- наявність справ у суді, за якими відповідачем є підприємство;

- стабільне зростання середнього періоду погашення кредиторської заборгованості;

- стабільність збитковості та/або її нарощення;

- передання переважної частини майна підприємства за договорами застави;

- існування вимушених простоїв або перехід на скорочений робочий тиждень;

- масові звільнення працівників;

- затримка у виплаті заробітної плати працівникам;

- непродуктивне використання існуючих потужностей;

- заблоковані розрахункові рахунки підприємства внаслідок судових позовів;

- зменшення ринкової вартості підприємства тощо.

Узагальнена модель послідовності здійснення експрес-діагностики загрози банкрутства підприємства наведена на рис. 5.1.

Варто зауважити, що кризові ситуації в діяльності усіх підприємств є неминучими з огляду на мінливість середовища функціонування та циклічний характер розвитку суб’єктів підприємницької діяльності. Як зазначає М.А. Асаул, будь-яке підприємство циклічно розвивається та у певні періоди перебуває на фазах спаду і занепаду. Автор обґрунтовує, що етап становлення триває близько 3-4 років, а дослідження даних статистики свідчать про те, що близько 80% створених підприємств до третього року функціонування не сягають, банкрутуючи насамперед через фінансову нестійкість та проблеми фінансового управління. Ще через 6-8 років залишається лише 20% підприємств від тих, що продовжили свою діяльність. Отже, лише 4-5% підприємств від первісної кількості залишаються функціонувати на 9-10 річному етапі розвитку[13].

Рис. 5.1. Модель послідовності експрес-діагностики загрози банкрутства підприємства

Ідентифікування загрози банкрутства для підприємств насамперед повинна бути поштовхом для реалізації кардинальних організаційних змін з метою виведення підприємств на новий рівень функціонування, здійснюючи їхню структурну, організаційну, управлінську перебудову. Усвідомлення керівниками і власниками незворотної загрози банкрутства підприємства може зумовити або його кінцеву ліквідацію із продажем усього майна, або продаж бізнесу новим власникам з метою його відновлення (прикладом є продаж «General Motors»), що дасть змогу на засадах радикальних реформаційних заходів забезпечити його життєдіяльність.

Незважаючи на існування численних підходів до діагностики банкрутства підприємств, переважна більшість з них є не репрезентативними, трудомісткими, ґрунтується на використанні складного математичного апарата та спеціально сформованій інформаційній базі. У сучасних умовах пріоритетності набувають методики експрес-діагностики, які дають змогу впродовж короткого періоду часу на засадах обмеженої кількості індикаторів та доступного інформаційного забезпечення сформувати «діагноз» фінансової стійкості, платоспроможності, ефективності для окреслення потенційних напрямів дій у різних ситуаціях. З огляду на вищезазначене запропоновано метод експрес-діагностики банкрутства вітчизняних підприємств, який ґрунтуються на розрахунку дев’яти ключових індикаторів, що відображають фінансову стійкість, ліквідність, платоспроможність, структуру капіталу підприємства, та дозволяють оперативного ідентифікувати зони ризику його діяльності з метою визначення рівня загрози банкрутства. Отримані результати за вищезгаданою методичною розробкою дають змогу окреслити напрями подальших дій для підприємства, а конкретні управлінські рішення вже потребуватимуть глибшого та ґрунтовнішого проектного обґрунтування.

Тема 6.