Способи підготовки до публічного мовлення.

Вибір способу підготовки до публічного виступу залежить від багатьох чинників: досвіду оратора, складності теми, ситуації мовлення, рівня володіння матеріалом, специфіки аудиторії тощо. Окреслимо основні етапи підготовки до виголошення публічного виступу (залежно від вищеназваних чинників підготовка може бути завершена на будь-якому етапі):

· google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); обдумування теми;

· підбір матеріалів, літератури, ілюстрацій тощо, опрацювання їх (підготовка виписок — цитат із зазначенням джерела; укладання конспекту (дослівного, реферативного або комбінованого);

· google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); систематизація матеріалу;

· складання плану виступу або розгорнутого плану, який містить ключові слова, цифрові дані, дати, власні назви, складні для запам’ятовування;

· написання тез виступу — найважливіших положень, які мають бути обґрунтовані, доведені, проілюстровані;

· написання повного тексту виступу;

· коригування написаного тексту:

— довгі речення слід замінити короткими або поділити;

— вставити риторичні запитання, які збагатять інтонацію, пожвавлять виклад, змусять стежити за ходом думки;

— смислові зв’язки між частинами промови треба виразити словами: по-перше..., по-друге..., з одного боку..., а з другого..., отже..., таким чином...;

— потрібно постійно називати предмет думки;

— слід визначити, де потрібні паузи;

— увести в текст звертання до слухачів;

· пробне читання промови вголос;

· виголошення промови.

Фактори, що впливають на вибір теми публічного виступу:основні інтереси аудиторії; групові інтереси; актуальність тем; новизна тем; закладені у темі полярні думки.

Запитання для самоконтролю

1. Який існує зв’язок між мовою і професією?

2. Яку лексику називають професійною?

3. Що називають професіоналізмом і терміном (в мовному значенні)?

4. Які види усного професійного мовлення вам відомі?

5. Які вимоги існують для усного професійного мовлення?

6. Які види публічного мовлення існують?

7. Які жанри публічних виступів вам відомі?

8. Яка особливість підготовки до публічного виступу?

Рекомендована література

[1] - 112-114

[4] – 204

Тема 3. Структура ділового спілкування.

(2 години)

План

1. Форми та функції ділового спілкування.

2. Бар’єри у спілкуванні.

3. Основні види ділового спілкування.

Методичні поради до вивчення теми

Мета вивчення цієї теми — подати основні умови ефективного мовленнєвого спілкування, розтлумачити форми та функції ділового спілкування, вчити студентів(курсантів) правильно долати бар’єри у спілкуванні; вчити студентів правильно використовувати закони унормованої мови, володіти різними видами усного професійного спілкування.

Вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» доцільно містить у собі тему з вивчення структури ділового спілкування. Слід зазначити, що ознайомлення з матеріалом теми “Структура ділового спілкування ” має базуватися на вже здобутих знаннях з попередньої теми самостійного вивчення - “Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму підготовки) ”. Тому вважається, що студент має уявлення про такі поняття, як „ ділове спілкування”, „публічний виступ ”, “види та жанри публічних виступів”. А також – знайомство, опрацювання і застосування на практиці нових термінів і понять: «ділова бесіда», «службова нарада», «переговори» та ін.

Вивчення теми доцільно починати з розгляду форм та функцій ділового спілкування.

Ознайомлення з даною темою допоможе студентові розширити свій науковий світогляд стосовно законів сучасної мови і мовлення як окремої ланки філологічної науки i поглибити знання про особливості ділового спілкування. А володіння основними його видами – невід’ємна частина професійності майбутнього висококваліфікованого, конкурентоздатного фахівця.

Наступним кроком вивчення теми є засвоєння поданого теоретичного матеріалу на практиці за допомогою завдань. Слід пам’ятати, що порушення форм та функцій ділового спілкування веде до некоректного спілкування, непорозуміння між співрозмовниками, суттєвих помилок у встановленні ділових і особистих контактів тощо.

Матеріал для самостійного вивчення

Мова зникає не тому, що її не вчать інші,