Заходи після народження дитини

1. Негайно після народження дитини найважливіше швидко визначити чи вона потребує реанімаційної допомоги.

2. Відразу після народження акушерка приймає дитину у теплу пелюшку, викладає на живіт матері і починає швидко обсушувати. Обсушування відіграє роль початкової тактильної стимуляції. Пелюшку замінити на суху.

3. У разі відсутності самостійного дихання або дихання типу «гаспінг» дитину негайно відокремлюють від матері, переносять на реанімаційну поверхню під джерело променевого тепла.

4. Покласти дитину на спину, під плечі підкласти щільний валик на 2-2,5см, помірно закинути голову.

5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів за допомогою одноразової гумової груші (відсмоктати слиз спочатку з рота, потім з носа) при відсутності гумової груші використовують стерильні одноразові катетери. Не вводити грушу або катетер надто енергійно і глибоко (не глибше 3см від рівня губ у доношеного і 2см у недоношеного). Тривалість відсмоктування не повинна перевищувати 5 сек. Для забезпечення прохідності дихальних шляхів у випадку забруднення навколоплідних вод мезонієм роблять інкубацію трахеї.

6. Застосувати ШВЛ, використовуючи реанімаційний мішок і маску відповідного розміру, яка накладається накриваючи ніс, рот і верхівку підборіддя. ШВЛ проводять 90-100% киснем або кімнатним повітрям. Під час стискування реанімаційного мішка, спостерігати за симетричними рухами грудної клітки, які мають бути ледь помітними. ШВЛ проводять 30 сек з частотою 30 за 1хв. контроль ефективності ШВЛ – швидке зростання ЧСС, поява самостійного дихання, зменшення ціанозу, поліпшення м’язового тонусу.

7. Через 30 сек визначають ЧСС стетоскопом над лівою стороною грудної клітки за 6 сек і результат помножити на 10. Під час підрахунку ЧСС припиняють ШВЛ. Якщо ЧСС менше 60 уд/хв. Є показанням до непрямого масажу серця.

Використовують 2 техніки непрямого масажу серця:

1. Метод великих пальців – на грудину ( нижню третину, яка знаходиться під умовною лінією між сосками) натискають подушечками двох великих пальці, а решта пальців обох рук підтримують спину дитини. Цьому методу надають перевагу.

2. Метод двох пальців – на грудину натискають кінчиками двох пальців однієї руки: другого і третього або третього і четвертого, а друга рука підтримує спину. Натискування здійснюють пердикулярно до поверхні грудної клітки уздовж середньої лінії грудини, щоб запобігти перелому ребер. Важливо не натискати на мечоподібний відросток, щоб запобігти розриву печінки. Після кожного натискування дозволяють грудній клітці відновити свій об’єм, не відриваючи пальці від її поверхні. Глибина натискання 1-1,5см, частота 90 за 1хв.. після кожних трьох натискувань роблять паузу для проведення ШВЛ. За 2сек потрібно 3 рази натиснути на грудину і провести ШВЛ. Критерієм ефективності непрямого масажу серця будуть зростання ЧСС і можливість пальпаторно визначити пульс на великих артеріях. Припиняють масаж, якщо ЧСС становить ≥ 60 уд/хв. Після кожних 30 сек масажу повторно оцінюють ЧСС і ЧД, щоб вирішити, що робити далі.

8. Якщо ШВЛ проводять протягом кількох хвилин,то вводять рото шлунковий зонд, щоб запобігти роздуванню шлунка газом і для регургітацї шлункового вмісту. Уводять зонд на глибину, що дорівнює відстані від перенісся до мочки вуха, від мочки до мечоподібного відростка. Після введення зонда, шприцом відсмоктують вміст шлунку, зонд залишають відкритим і фіксують лейкопластиром до щоки. ШВЛ негайно відновлюють, наклавши маску поверх зонда.

9. Якщо незважаючи на ШВЛ і проведення непрямого масажу серця протягом 30 сек, ЧСС залишається менше 60 за 1хв, використовують лікарські засоби, які вводять в присутності лікаря:

1) Адреналін (до 1мл 0,1% розчину адреналіну додають 9мл 0,9% розчину натрію хлориду). Доза в/в – 0,1-0,3 мл/кг, вводять швидко. Ендотрахіальна доза 0,3-1,0 мл/кг. Не можна застосовувати більші в/в дози під час реанімації новонароджених – може спричинити ураження мозку і серця дитини. Менші ендотрахіальні дози неефективні. При відсутності ефекту введення адреналіну повторюють через 3-5хв. лише в/в.

2) Засоби, що нормалізують судинний об’єм крові при гіповолемії: 0,0% розчин натрію хлориду 10мл/кг в/в повільно протягом5-10 хвилин.

3) При важкому метаболічному ацидозі під час тривалої неефективної реанімації застосовують натрію гідрокарбонат – 4,2% - 4мл/кг в/в повільно не швидко 2 мл/кг/хв.

4) При значному пригніченні дихання після відновлення нормальних ЧСС і кольору шкіри на фоні ШВЛ за умови уведення наркотичних анальгетиків матері для знеболення пологів застосовують налоксон. Доза 0,1 мг/кг, вводять в/в. не призначається налоксон дитині ві матері з підозрою на наркотичну залежність, можуть виникнути судоми.

10. Після проведення початкових кроків реанімації новонароджених в задовільному стані (наявні рухова активність і м’язовий тонус, ЧД 30-60 за хв., відсутній центральний ціаноз, ЧСС більше 100 за 1хв), необхідно повернути на груди матері та забезпечити контакт «шкіра до шкіри» для завершення адаптації. Якщо діти потребували більшого обсягу реанімації (ШВЛ довше кількох хвилин, масаж серця, інтубація трахеї та введення медикаментів), то після закінчення реанімації новонароджених переводять у відділення (палату) інтенсивної терапії.

11. Якщо стан дитини не поліпшується, незважаючи на проведення своєчасної ШВЛ, масажу серця, а також правильного введення медикаментів, слід ще раз перевірити правильність виконання основних реанімаційних процедур і подумати про інші причини незадовільної реанімації (аномалії дихальних шляхів, пневмоторакс, діафрагмальна грижа, природжена хвороба серця). Реанімація припиняється, якщо відсутнє самостійне дихання протягом 30хв, або у дитини відсутня серцева діяльність щонайменше 10хв.

10.Закапування крапель в:

А) очі

Показання: кон’юнктивіт.

Протипоказання: алергія на лікарський препарат.

Проблема:гнійні виділення з ока.

Виконавець: патронажна медсестра або медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення:домашні умови або палата відділення патології новонароджених

Мета: забезпечення терапевтичного ефекту.

Оснащення:

§ очні краплі;

§ стерильні піпетки в мензурці;

§ стерильні ватні кульки;

§ пінцет;

§ лоток (2 шт.);

§ рукавички.

Обов'язкова умова: очні краплі повинні бути кімнатної температури.

Етапи	Обґрунтування
Підготовка до процедури
• Пояснити дитині/батькам мету процедури.	• Забезпечення прав дитини, батьків на інформацію, мотивація до співпраці.
• Підготувати необхідне оснащення.	• Забезпечення чіткості виконання процедури
• Вимити і осушити руки, надіти маску, продезінфікувати руки, надіти стерильні рукавички	• Забезпечення інфекційної безпеки
• Покласти дитину на сповивальний стіл	• Створення умов для проведення процедури
• За наявності гнійного відокремлюваного обробити очі від зовнішнього кута ока до внутрішнього ватним тампоном, змоченим в розчині фурациліну 1:5000 (для кожного ока окремий тампон) • Аналогічно обробці просушити очі сухими ватними тампонами	• Дезінфекція кон'юнктивального мішка антисептичним розчином • Попередження перенесення інфекції з одного ока на іншій   • Видалення залишків антисептика
Виконання процедури
• Покласти пінцетом в ліву руку ватний тампон
• Набрати лікарський розчин в піпетку, утримуючи її вертикально	• Попередження затікання розчину в гумову частину піпетки
• Праву руку з піпеткою розташувати у області лоба так, щоб ребро долоні надійно фіксувало голову дитини • Піпетку тримати під кутом 40°	• Запобігає травматизація рогівки ока • Закапування крапель з відстані більше 2 см викликає у пацієнта неприємні відчуття
• Відтягнути тампоном нижнє повіко	• Забезпечення проведення процедури
• Випустити з піпетки в очну щілину, ближче до внутрішнього кута ока, одну краплю лікарського розчину. Через декілька секунд ввести другу краплю	• Кон'юнктивальний мішок розташований у внутрішнього кута ока і в ньому поміщається тільки 1 краплю
• Скинути тампон в лоток для використаного матеріалу • Закапати друге око, використовуючи інший тампон та іншу піпетку, слідуючи тим же правилам	• Забезпечення інфекційної безпеки
Завершення процедури
• Занурити використані піпетки в дезрозчин	• Забезпечення інфекційної безпеки
• Зняти рукавички, маску, вимити і осушити руки	• Забезпечення інфекційної безпеки
• Зробити запис про введення лікарського засобу і реакції пацієнта	• Документування процедури   Мал. 1. Закапування крапель в око