Роль кваліметрії у вимірюванні якості продукції

Термін "кваліметрія" вперше був використаний у кінці 6о-х років нашого століття для кількісної оцінки якості об'єктів природи Питання про фактичне зародження кваліметрії як наукової дисципліни і потребу позначення її спеціальним терміном було порушено у жовтні 1967 р. на неофіційному симпозіумі радянських економістів, інженерів і архітекторів. Цей термін був схвалений, а потім обгрунтований в спеціальних публікаціях. Термін "кваліметрія" виник від лат. «gualis» - який, якої якості та грец. "мєтрєю" - міряю, вимірюю. Поява цього терміну у той час здавалась несподіваною, майже випадковою. Але він дуже зручний і досить точно передає зміст наукової дисципліни - вимірювання якості.

Ідея щодо консолідації в межах кваліметрії досліджень, які мають за мету кількісну оцінку якості, була підтримана у 1970 р, на 31-му засіданні Ради Європейської організації з контролю за якістю (ЄОКК). Члени ЄОКК схвалили термін і його визначення. У 1971 р, на XV конференції ЄОКК одна із трьох сесій була присвячена кваліметрії.

Виникнення кваліметрії - це наслідок процесу квантифікації (кількісного пізнання) і розглядається як одна з багатьох закономірностей розвитку загального процесу поширення сфери квантифікації, тобто кількісного вираження властивостей об'єктів, та використання кількісних методів в науковій та пізнавальній діяльності ще за давніх часів. Квантифікацію як важливий інструмент пізнання, дуже точно сформулював Галілей: "Треба вимірювати усе, що вимірюється і робити вимірювальним те, що поки не піддається вимірюванню".

Сфера використання квантифікації постійно поширюється. Її методи знаходять використання в біометрії, гідрометрії, автометрії, антропометрії, морфометрії, дозиметрії, гравіметрії, хронометрії, психометрії та інших видах наук. Коли у суспільства виникає технічна потреба в отриманні інформації, то вона спонукає розвиток науки ще швидше. Тому зародження кваліметрії можна розглядати як закономірну відповідь на існування дуже актуальної потреби в узагальненні та удосконаленні методів кількісної оцінки якості.

Кваліметрія як самостійна дисципліна бере початок з 1968 р. Вона може розглядатися як самостійна наукова дисципліна, яка посідає своє місце серед інших наукових дисциплін, внаслідок наявності своїх визначених взаємозв'язків з цими науковими дисциплінами.

Кваліметрія тісно пов'язана з метрологією. При визначенні кількісної оцінки якості, однією із перших операцій є обчислювання абсолютних показників властивостей якості. У більшості випадків такі показники властивостей вимірюють шляхом фізичного дослідження за допомогою приладів. Розглядаючи питання про взаємозв’язок метрології та кваліметрії, можна зробити висновок, що кваліметрія використовує отримані в метрології дані досліджень, які слугують фундаментом її подальших побудувань.

Метрологія є науковою основою вимірювання якості, що дає змогу нормувати кількісні характеристики об'єктів, виявляти ступінь точності й надійності результатів вимірювань. Це, своєю чергою, пот­рібно для по-елементного контролю якості об'єктів на всіх етапах її життєвого циклу. Крім того, отримані показники можуть бути цілком прийнятою основою при вирішенні деяких проблем кваліметрії - здійснюючи аналіз структурного взаємозв'язку кваліметрії та метрології, правильно розглядати першу як складову частину другої. Таке уявлення доповнює метрологію, збагачує кваліметрію, сприяє ефектив­ному розвитку теорії та практики вимірювань.

У кваліметрії важливу роль відіграють експертні методи, засновані на обробці та аналізі думки спеціалістів. Ці методи використовують не тільки при оцінці якості продукції, але й при оцінці якості процесів, послуг, праці, кваліфікації спеціалістів, явищ, тощо для прийняття оптимальних рішень в управлінні. Використання в кваліметрії експертних оцінок можна розглядати як взаємозв'язок кваліметрії з експериментальною психологією.

Кваліметрія пов'язана з прикладною математикою. Деякі з проблем кваліметрії мають математичний характер. Частина цих проблем легко піддається рішенню при використанні відповідного апарату прикладної математики. Кваліметрія широко використовує методи, прийоми, принципи математики, тобто вона є споживачем продукції, яку "виробляє" математика.

Кваліметрія поєднана зі стандартизацією, що дає змогу вирішувати актуальні та важливі завдання по створенню кращих зраз­ків виробів і забезпечити споживача ефективними та оптимальними формами передачі інформації про якість продукції. При порівняльній оцінці якості продукції вона використовує різні НД.

Кваліметрія поділяється на теоретичну і прикладну. Теоретична кваліметрія займається дослідженням проблем кількісної оцінки якості не конкретних об'єктів, а абстрактного поняття "об'єкт", який виражається у вигляді математичної моделі. Прикладна кваліметрія займається дослідженнями, які торкаються конкретних видів об'єктів. Вона включає різні розділи залежно від виду об'єкта. Так, розріз­няють географічну, будівельну, педагогічну, машинну кваліметрію та інші.

Слід зазначити, що при народженні кваліметрії мали на увазі наукову дисципліну, яка досліджує тільки проблему кількісної оцінки продукції. Потім у процесі становлення цієї науки, до сфери кваліметрії стали відносити більш широке коло завдань - не тільки оцінки якості продукції, але й оцінку предметів, процесів, явищ, пов'язаних з проблемою управління якістю і стандартизацією.

З розвитком і поширенням сфери використання кваліметрії, її кваліфікують як науку, яка займається методологією і проблематикою комплексної кількісної оцінки якості різних видів об'єктів природи.

Метою кваліметрії є розробка і удосконалення методик, за допомогою яких якість конкретних оцінюваних об'єктів може бути виражена числом, яке характеризує ступінь задоволення даним об'єктом суспільних чи особистих потреб. Вона розглядає можливість використання прикладних методик оцінювання якості стосовно нових, раніш не оцінюваних видів об'єктів (предметів, явищ, процесів, послуг).

Великі успіхи кваліметрії пов'язані не з науковими, інформаційними чи утворювальними аспектами її розвитку, а з практичним її використанням для рішення прикладних завдань з оцінки якості продукції, головним чином, у межах різних систем управління якістю продукції і систем атестації якості продукції. У зв'язку з цим розроблено чисельні методичні документи, на основі яких практично в усіх галузях промисловості створені галузеві методики оцінювання якості та на їх основі - методики атестації продукції за категоріями якості. Отже, методи кількісної оцінки якості (кваліметричні методи) стали повсякденним інструментом в роботі з підвищення якості промислової продукції.

Кваліметрія відносно нова наукова дисципліна і було б неправильно вважати, що вона вже повністю сформувалася. Є ще багато питань, у тому числі, основоположних, які потребують визначення, а саме:

• місце і роль кваліметрії у системі природних, технічних і особливо суспільних наук, у частковості її зв'язку з економічною теорією, економічною статистикою та іншими економічними науками;

• потребує уточнення предмет: що вивчає кваліметрія — проблеми вимірювання якості чи проблеми оцінки якості, або те і інше разом;

• сутність і особливості виявлення основних функцій кваліметрії - пізнавальної, методологічної, практичної та інших;

• проблеми, пов'язані з забезпеченням єдності вимірювань і оцінки якості та належною точністю вимірювання якості.

Слід уточнити питання щодо взаємозв'язку кваліметрії та метрології. Кваліметрія відповідає на питання - як виміряти якість, тобто вона шляхом кваліметричних досліджень вивчає сукупність властивостей конкретних об'єктів (явищ, процесів, предметів, послуг). А метрологія, навпаки, відповідає на питання - як виміряти окремі властивості, притаманні великій кількості різних об'єктів, і не дає відповіді на питання про вимірювання сукупності властивостей.

Майбутнє кваліметрії слід розглядати, по-перше, тільки щодо прикладної кваліметрії, по-друге, у трьох важливих аспектах:

1. Поширення сфери використання - за галузями народного господарства.

2. Поглиблення аналізу-за ступенем охоплення завдань, що вирішуються у галузях.

3. Удосконалення технології оцінювання якості.

На відміну від сьогоднішньої ситуації є підстава вважати, що область, де буде використовуватись кваліметричний аналіз, стане набагато ширшою. При цьому кваліметрична інформація буде використовуватися для рішення двох основних завдань:

• оцінки якості - як засобу уточнювання використаної інформації;

• оцінки якості - як засобу вибору найкращого варіанта багатокритеріального рішення.

Таке удосконалення кваліметрії буде базуватися на подальшому розвитку комп'ютерних інформаційних систем. Використання комп'ютерних технологій дасть змогу цілодобово мати зв'язок з широкою базою даних, які дозволять у режимі експертних систем моментально отримувати кваліметричну інформацію про куплені товари та надані послуги. Поки що прототипи таких експертних систем, розроблених у нашій країні, дуже недосконалі, наприклад, ті, що засновані за методикою М.Г. Гафта, і за кордоном, наприклад, в Угорщині, які базуються на методиці "Джокер".

Розглядаючи нинішній стан кваліметрії в Україні, слід відзначити, що кваліметрія як в науковому, так і практичному плані постійно розвивається. Але розвивається повільніше, ніж того потребує економіка України.

Література основна: [ 1, 2 ]

Література додаткова: [ 3,5,6,11,35,36,37 ]

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Сукупність характеристик продукції (проце­су, послуги) щодо її здатності задовольняти встановлені та передба­чені потреби – це:

а) якість продукції;

б) параметр продукції;

в) споживна властивість продукції;

г) властивість продукції.

2. Підхід до управління організа­цією, спрямований на якість, грунтується на участі всіх її членів і має на меті як досягнення довготермінового успіху шляхом задоволення потреб споживача, так і отримання користі для членів організації та суспільства – це:

а) загальне управління якістю;

б) система управління якістю;

в) програма управління якістю;

г) план вдосконалення якості.

3. Сукупність операцій, яка складається з вибирання номенклатури показників якості оцінюваної продукції, визначення значень цих показників та порівняння їх з базо­вими, - це:

а) оцінювання рівня якості продукції;

б) комплексний метод оцінювання якості;

в) диференційний метод оцінювання якості;

г) програма управління якістю.

4.Метод оцінювання якості продукції, який грунтується на використанні оди­ничних показників її якості, - це:

а) диференційний метод оцінювання якості продукції;

б) комплексний метод оцінювання якості продукції;

в) органолептичний метод оцінювання якості продукції;

г) маркетинговий метод оцінювання якості продукції._

5. Дослідженнями, які торкаються конкретних видів об'єктів, займається:

а) прикладна кваліметрія;

б) теоретична кваліметрія;

в) стандартизація;

г) сертифікація.

6. Економічна ефективність (у тому числі ціна), матеріальна зацікавле­ність робітників, санкції за випуск продукції низької якості належать до факторів, які:

а) стимулюють якість;

б) формують якість;

в) зберігають якість;

г) всі відповіді вірні.

7. Кількісна характеристика однієї чи декількох властивостей, що характеризують якість стосовно визначених умов створення та експлуатації, - це:

а) показник якості;

б) рівень якості;

в) рівень стандартизації;

г) споживна властивість продукції.

КЛЮЧІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

ТЕСТ ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ

1 а)

2 а)

3 а)

4 а)

5 а)

6 а)

7 а)