IV. Систематизація й узагальнення вивченого.
1.За поданими початками висловлювань знайти "третє зайве". Свій вибір обґрунтувати. Що спільного, на вашу думку, в цих уривках?
2. Робота у групах. Мовностилістичний аналіз текстів з використанням матеріалу таблиць "Стилі та жанри мовлення", "Типи мовлення та їхні ознаки" за схемою:
1. Тема й головна думка висловлювання;
2. Стиль тексту, його основні ознаки:
• мета мовлення (обмін інформацією, думками, враженнями; повідомлення;
регулювання офіційно-ділових стосунків; обговорення; різнобічний вплив та ін.);
• сфера спілкування (побутові стосунки, наука, освіта, офіційно-ділові
стосунки, громадсько-політична сфера, мистецтво слова);
• форма мовлення (писемна, усна);
• форма реалізації стилю (монолог, діалог);
• мовні особливості стилю (лексичні, морфологічні, синтаксичні);
3. Жанр висловлювання, у якому реалізується стиль;
4. Тип мовлення; характеристика будови висловлювання відповідно до типу
мовлення.
Під час мовностилістичного аналізу текстів кожна група учнів колективно заповнює міні-підручник (див. додаток).
Текст для 1-ї групи.
Рідне слово — це невід'ємна частина рідного краю. Для українця — це закучерявлені парками схили Дніпра у Києві, над якими велично здіймається в небо дзвіниця Печерської лаври; неповторні вулиці під тінистими каштанами; це старовинна архітектура Львова, в якій класичні форми чергуються з пишним декором бароко, тут і там височать шпилі готичних костьолів; це золотоверхий Чернігів над срібною Десною, де під склепіннями стародавніх соборів спочивають київські князі й видатні діячі давньої України; це стрункі і строгі хмарочоси індустріального Харкова; це буйно-зелена Волинь із сумними плесами озер.
А над усією Україною, у Каневі, на Чернечій горі, — могила великого Кобзаря, який розказав нам, "хто ми, і чиї ми діти", розповів нашу минулу славу... Звуки рідної мови пов'язані не тільки зі звичним образом отчого краю, а й з тим, що закарбувалося в пам'яті наших предків; його увіковічено в пісні й передано нам у спадщину (За А.Матвієнко).
Комунікативне завдання до тексту. Додержуючи вимог даного стилю, колективно побудувати роздум "Яку роль відіграє рідне слово у самовираженні особистості".
Текст для 2-ї групи.
Не вдавайтесь у крайнощі: не будьте ні надто мовчазним, ані надто балакучим. Говоріть лише тоді, коли у вас є що сказати.
Цікаво не може говорити той, хто нічого не читає, не бере участі в громадському житті, не відвідує культурних закладів, не дискутує з товаришами, не подорожує і нічого не переживає.
Щоб стати активним співрозмовником, треба занотувати цікаву інформацію та нові знання, щоб запам'ятати їх, а пізніше розповісти іншим.
Установіть, які слова ви вживаєте надто часто, і намагайтеся замінити їх іншими словами і виразами.
Навчіться точно висловлюватися. Вибирайте точні та однозначні слова.
Чергуйте довгі речення з короткими. Основна думка має завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним.
Виклад ведіть від простого до складного, від відомого до невідомого (За І. Томаном).
Комунікативне завдання до тексту. Критично оцініть, чи вмієте ви спілкуватися. На що ви порадили б ровесникам звернути увагу під час спілкування? До поданих у тексті додайте свої поради, беручи до уваги дихання, голос, жести у процесі мовлення; особистість мовця та ін.
Текст для 3-ї групи. Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (Розділ І. "Загальні засади "Конституції України).
Комунікативне завдання до тексту. Висловити аргументовану думку про те, наскільки зміст статті 10 Конституції України є актуальним сьогодні і які шляхи розвитку рідної мови ви вважаєте найефективнішими.
Текст для 4-ї групи.
Формування мовної особистості можливе за умови доброго знання навколишнього світу і доброго знання виробленої попередніми поколіннями носіїв системи даної мови (її історії, стилістики, у тому числі емоційно-експресивних засобів), а також за наявності мотивів та цілей, які зумовлюють використання мовцем усієї цієї сукупності знань. Незліченні мотиви людського спілкування і забезпечують розвиток мовної особистості, керують її поведінкою, зумовлюють добір засобів для досягнення передбачуваних результатів спілкування.
Своєрідність мовної особистості формується мовою, в першу чергу, мовою рідною, за допомогою якої людина здобувала перші знання про навколишній світ і про закони, що керують його розвитком. Тобто мовець стане мовною особистістю тоді, коли він знатиме психологію, культуру й етнографію народу, мовою якого він говорить, і коли знання ці будуть органічно пов'язані з його життєвою і розумовою діяльністю, оскільки поряд зі спільністю мови народ (націю) визначає спільність культурних цінностей і традицій.
Отже, національну мовну індивідуальність визначає національна культура, білінгвістичну мовну індивідуальність — дві національні культури: без знання психології, культури (та історії) народу, мовою якого можеш говорити, особистістю щодо цієї мови стати неможливо (За Н.Бабич).
Комунікативне завдання до тексту. На основі тексту дати власне визначення мовної особистості. Чи вважаєте ви себе такою особистістю? Свої міркування запишіть.
Текст для 5-ї групи.
Моя мова
Все в тобі з'єдналося, злилося — Вченому ти лагідно відкрила
Як і помістилося в одній! — Мудрості людської глибину. Шепіт зачарований колосся,
І тобі рости й не в'януть зроду, Поклик із катами на двобій. Квітувать в поемах і віршах,
Ти даєш поету дужі крила,
Бо в тобі — великого народу
Що підносять правду в вишину, Ніжна і замріяна душа)
В. Симоненко
Комунікативне завдання до тексту. Як ви розумієте зміст останніх двох поетичних рядків? Свої міркування запишіть.
3. Захист створених у групах міні-підручників.
4. Прочитати речення. Чи становлять вони зв'язне висловлювання? Яке
слово в цих реченнях є ключовим? З'ясувати стильові ознаки й жанрову
належність синтаксичних конструкцій.
Слово старше за гроші. Хто мовчить, той двох навчить, і від солодких слів буває гірко. Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. Слово до слова — зложиться мова. На слові зірвався — увесь світ дізнався. Де багато слів, там мало мудрості. Слово без діла нічого не варте (Нар. творч.).
Подані речення записати в такій послідовності: а) прості речення; б) складні речення. Визначити в них граматичні основи.
Робота в парах.Вибрати вислів, який найбільше сподобався. Скласти невеликий діалог дискусійного характеру, розкриваючи зміст вислову з урахуванням адресата, ситуації мовлення, комунікативного завдання.
5. Індивідуальна робота. Творчий диктант. Доповнити речення таким
чином, щоб утворився текст. Дібрати до нього заголовок, який виражав би тему
висловлювання. З'ясувати стиль, тип і жанр тексту.
Рідною мовою належить вважати мову ....
Українська мова повинна бути рідною для кожного
Знати, берегти і примножувати багатства мови — ....
Людина... віддаляє себе від культурно-історичного
досвіду і досягнень свого народу, його культурно-духовних надбань. Для неї вмовкає українська пісня, дума, легенда, прислів'я, перед нею зачиняє двері ... Не будучи носієм цих надбань, такий "українець" ....
V. Підсумок уроку.
Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з'ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу для власного життєвого досвіду.
Учитель характеризує проведену навчально-пошукову діяльність учнів, окреслює перспективи подальшої їхньої роботи щодо вивченої теми.
VI. Домашнє завдання.
На тему "Стилі, типи і жанри мовлення" підготувати на вибір:
1) словничок лінгвістичних термінів;
2) узагальнювальну таблицю-схему у вигляді міні-підручника;
3) тестові завдання з вибірковими і конструйованими відповідями творчого
характеру;
4) статтю до науково-популярного журналу;
5) виступ на засідання "круглого столу".
 |