Підприємництво у фінансовій сфері.

Кожний підприємець вільно обирає вид діяльності згідно з чинним законодавством України. Зокрема він може здійсню­вати виробничу, торгівельну діяльність, діяльність у сфері по­слуг, займатися комерційним посередництвом, торгово-закупі­вельною діяльністю, діяльністю у сфері будівництва, інновацій, інвестування та ін.

Підприємницька діяльність класифікується на такі види (табл. 1).

Таблиця 1

За функціональнимиознаками	За законодавчими обмеженнями	За фазами відтворення
1. Виробництво товарів	1. Вільна діяльність	1. Виробниче підприємництво
2. Торгівля	2. Дозвільна (ліцензія)	2. Комерційне
3. Надання послуг	3. Державна діяльність	3. Фінансове
4. Виконання робіт

Вільна підприємницька діяльність надає право підприємцю без обмежень здійснювати самостійну діяльність, що не супе­речить законодавству.

Дозвільна діяльність передбачає отримання дозволу (ліцензії) на здійснення підприємницької діяльності і поділяєть­ся на чотири групи:

- виготовлення та реалізація нових продуктів і речовин (алкогольних напоїв, тютюнових виробів, ліків, хімічних речовин);

- транспорт і зв'язок (міжнародний, внутрішні перевезен­ня, міжнародні і міжміські поштові перевезення та ін.);

- спеціальні роботи (геологорозвідка корисних копалин, виготовлення зброї і грошових знаків);

- надання громадянам спеціальних послуг (медичних, вете­ринарних і юридичних).

Перелік видів державної діяльності наведений у частині 1 ст. 4 Закону України "Про підприємницьку діяльність". Державна діяльність здійснюється у таких сферах: виготовлення і реа­лізація наркотичних, психотропних і вибухових речовин, військової зброї і боєприпасів, ракетно-космічна галузь.

Проведення ломбардних операцій поряд із державними підприємствами можуть здійснювати товариства з повною відповідальністю.

За фазами відтворення (виробництво, обмін, розподіл, спо­живання) виділяють три види підприємництва: виробниче, ко­мерційне, фінансове.

Виробниче підприємництво є діяльністю, пов'язаною з ви­робництвом продукції, послуг, інформаційного забезпечення, духовних цінностей, які підлягають наступній реалізації спожи­вачам. При здійсненні виробничої діяльності виробництво є основною, а збут продукції другорядною діяльністю.

Частково фактори виробництва можуть належати підприє­мцю (робоча сила, накопичені ресурси), а інші потреби задо­вольняються шляхом їх придбання на стороні. У процесі вироб­ництва підприємець може звертатися до послуг сторонніх організацій для виконання будівельних, монтажних робіт, транспортних і інтелектуальних послуг. У цьому випадку сто­ронні організації виступають як посередники між підприємцем і споживачем.

Для успішної підприємницької діяльності виробник пови­нен аналізувати кон'юнктуру ринку, визначити конкурентні переваги товару, який пропонує ринку. Якщо виробник пропо­нує інноваційний товар, він повинен враховувати його життє­вий цикл і визначити ефективність товару, порівнюючи май­бутні витрати і доходи, які підприємець сподівається отримати у майбутньому.

У комерційному підприємництві визначальну роль відігра­ють товарно-грошові і товарно-обмінні операції, які визначають його зміст. Основу комерційної діяльності складають операції і угоди купівлі-продажу товару. Ефективність комерційної діяль­ності визначається співвідношенням витрат і надходжень на придбання і реалізацію товару та надходженнями від його реа­лізації у відповідні періоди.

Комерційна діяльність ґрунтується на таких принципах:

- організаційно-господарська незалежність, самостійність і свобода вибору суб'єктами господарювання організацій­но-правових форм і видів торгівельної діяльності, спеціа­лізація з асортиментного профілю підприємств та методів обслуговування покупців;

- відсутність дискримінації, доступність комерційних по­слуг для усіх категорій клієнтів, пріоритетне врахування їх інтересів;

- цивілізованість - високий рівень обслуговування;

- конкурентоспроможність - ефективне функціонування в умовах конкурентного середовища за умов дотримання антимонопольного законодавства.

Фінансове підприємництво є особливим видом комерційно­го, полем діяльності якого є комерційні банки, фондові біржі, інве­стиційні компанії. Цей підвид діяльності виділяється окремо, вра­ховуючи, що об'єктом купівлі-продажу є специфічний товар - гроші, валюта, цінні папери, які не тільки опосередковують това­рообмінні операції, а й є головними об'єктами товарно-грошових відносин, трансформуючи їх у грошово-грошові або валютно-валютні. Існує особливий вид фінансового підприємництва, коли підприємець виконує роль емітента цінних паперів, тобто у юри­дичному порядку емітує цінні папери акцій або облігацій.

Для ефективної фінансової діяльності підприємець повинен мати таку інформацію: дані щодо потенційних покупців грошей, валюти, цінних паперів, курсів валют, рівня інфляції, кредитних ставок, умов проведення фінансово-кредитних операцій, поряд­ку їх оформлення та джерел фінансових ресурсів.